Відповідно до статті 45 Митного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів і декларацій про походження товару з України, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

3. Ця постанова набирає чинності через десять днів з дня її опублікування.

1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення Держмитслужбою, митницями верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів про походження товару з України, виданих уповноваженими на це компетентними органами (організаціями) (далі - сертифікати), і декларацій про походження товару з України, оформлених підприємствами-виробниками та/або експортерами товару (далі - декларації).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Митному кодексі України та угодах про вільну торгівлю.

3. Верифікація (перевірка достовірності) сертифікатів і декларацій здійснюється на підставі отриманого Держмитслужбою запиту митного органу країни ввезення товару або відповідно до статей 337-1 та 345 Митного кодексу України.

4. У разі коли в запиті митного органу країни ввезення товару недостатньо відомостей для здійснення верифікації (перевірки достовірності), Держмитслужба надсилає такому органу повідомлення про необхідність надання додаткової інформації.

5. Верифікація (перевірка достовірності) здійснюється митницею, що видала сертифікат або у зоні діяльності якої розміщується компетентний орган (організація), що видав сертифікат, або підприємство-виробник та/або експортер товару, яке оформило декларацію.

Якщо експортер не є виробником товару, до верифікації (перевірки достовірності) залучається митниця, у зоні діяльності якої розміщено підприємство-виробник товару.

6. Верифікація (перевірка достовірності) здійснюється з метою визначення автентичності сертифіката і декларації та достовірності відомостей, що містяться в них, шляхом:

1) отримання підтвердження факту видачі сертифіката уповноваженим на це компетентним органом (організацією), оформлення декларації підприємством-виробником та/або експортером товару;

2) перевірки відповідності інформації, зазначеної у сертифікаті або декларації, інформації, наявній у митниці або отриманій від компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або підприємства-виробника та/або експортера товару, що оформив декларацію;

3) встановлення у разі потреби автентичності бланка сертифіката, відбитка печатки та підпису відповідної посадової особи компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або декларації, оформленої підприємством-виробником та/або експортером товару.

7. Перевірка достовірності відомостей, що містяться в сертифікаті або в декларації, проводиться шляхом:

1) перевірки товару, зазначеного у сертифікаті або декларації, на відповідність вимогам, установленим відповідною угодою про вільну торгівлю;

2) визначення критерію достатньої переробки;

3) порівняння інформації, яка міститься в сертифікаті або в декларації, з інформацією, зазначеною в зовнішньоекономічному договорі (контракті), комерційних та транспортних документах;

4) проведення митницею у разі потреби у порядку, встановленому законом, безпосередньо на підприємствах перевірки виробництва ними товарів та первинної документації, пов’язаної з таким виробництвом.

8. Про результати верифікації (перевірки достовірності) митниця інформує Держмитслужбу у строки, що не перевищують:

60 календарних днів з дня надходження до митниці запиту від Держмитслужби - у разі верифікації (перевірки достовірності) сертифіката, виданого компетентним органом (організацією), який не є митницею;