- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Розпорядження
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 3 вересня 2009 р. N 1029-р Київ |
Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства на період до 2020 року
1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства на період до 2020 року, що додається.
Визначити Держводгосп державним замовником Програми.
2. Мінприроди, Держводгоспу разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити і подати до 20 листопада 2009 р. Кабінетові Міністрів України проект Закону України "Про Загальнодержавну цільову програму розвитку водного господарства на період до 2020 року".
Прем'єр-міністр України | Ю.ТИМОШЕНКО |
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 3 вересня 2009 р. N 1029-р
КОНЦЕПЦІЯ
Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства на період до 2020 року
Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма
Промисловість, сільське і житлово-комунальне господарство України є основними водокористувачами і потребують значної кількості води високої якості. З водних об'єктів у 2008 році на їх потреби забрано 15,7 млрд. куб. метрів води. У водні об'єкти країни щороку скидається 8,3-8,5 млрд. куб. метрів забруднених промислових і комунальних стоків, з яких неочищених - 0,6 млрд. куб. метрів та недостатньо очищених - 2,1 млрд. куб. метрів. Рівень водоємності промисловості та житлово-комунального господарства у 2,5-3 рази вище світового рівня.
Разом з тим налічується 1274 сільських населених пункти з населенням понад 850 тис. осіб, що користуються привізною водою.
На сьогодні досягнуто певних позитивних зрушень у функціонуванні водогосподарського комплексу, зокрема забезпечено збалансованість процесів використання та відтворення водних ресурсів, зменшено вплив негативних наслідків шкідливої дії вод та створено умови для життєдіяльності населення у паводконебезпечних регіонах, задоволено потребу населення і галузей національної економіки у водних ресурсах.
Однак через недостатній обсяг фінансування заходів з екологічного оздоровлення водних об'єктів, запобігання та ліквідації наслідків шкідливої дії вод, забезпечення розвитку водного та житлово-комунального господарства не покращено стан водних ресурсів, не підвищено якість питної води, не забезпечено економічної ефективності та екологічної безпеки функціонування водогосподарського комплексу.
Залишаються невирішеними питання зниження рівня водоємності галузей національної економіки, втрат води під час її транспортування, рівня техногенного навантаження на водні екосистеми, зменшення обсягу скидання у водні об'єкти забруднених промислових і комунальних стоків.
Проблема, на розв'язання якої буде спрямована Програма, полягає у необхідності комплексного вирішення питань задоволення потреби населення і галузей національної економіки у водних ресурсах, захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження, запобігання та ліквідації наслідків шкідливої дії вод, забезпечення адаптації водного господарства до глобальних змін клімату та впровадження системи інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом.
Аналіз причин виникнення проблеми
Основними причинами виникнення проблеми є:
недостатній обсяг водних ресурсів та їх нерівномірний розподіл між регіонами;
високий рівень:
- антропогенного навантаження на водні об'єкти;
- водоємності галузей національної економіки;
великий обсяг скидання у водні об'єкти забруднених промислових і комунальних стоків та безповоротне використання водних ресурсів;
незадовільний технічний стан та зношеність основних фондів водогосподарського комплексу;
неналежне застосування сучасних технологій підготовки та використання води, їх невідповідність вимогам ресурсозбереження та екологічної безпеки;
недостатньо ефективна система проведення державного моніторингу вод;
недосконалість системи екологічного нормування та стандартизації;
відсутність:
- ефективного механізму економічного стимулювання та фінансування галузі водного господарства;
- жорстких санкцій за порушення законодавства з питань забезпечення якості водних ресурсів;
незавершеність реформування галузі водного господарства та переходу до інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом;
неналежний рівень координації діяльності органів виконавчої влади із здійснення заходів щодо охорони водних ресурсів та недостатній обсяг фінансування таких заходів;
неналежний рівень міжнародного співробітництва з використання транскордонних водних об'єктів;
недосконалість інвестиційно-кредитної системи та відсутність мотивації до залучення коштів для забезпечення розвитку водного господарства та механізму його бюджетного фінансування;
загострення водоекологічних проблем, відсутність механізму адаптації водного господарства до глобальних змін клімату.
Комплексне розв'язання проблеми можливе шляхом розроблення, прийняття і виконання Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства на період до 2020 року (далі - Програма).
Мета Програми
Метою Програми є визначення та реалізація основних напрямів державної політики, спрямованих на підвищення рівня задоволення потреби населення і галузей національної економіки у водних ресурсах, оптимізація водоспоживання, запобігання та ліквідація наслідків шкідливої дії вод, збереження і відтворення водних ресурсів, забезпечення розвитку галузі водного господарства, впровадження системи інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом і адаптація законодавства України з питань водного господарства до законодавства Європейського Союзу.
Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
Перший варіант передбачає впровадження механізму державного впливу на розвиток галузі водного господарства, що прискорить трансформаційні процеси, однак через недостатній рівень бюджетного фінансування не є оптимальним.
Другий варіант передбачає лібералізацію економічних відносин, що сприятиме трансформаційним процесам і забезпечить розвиток галузі водного господарства, однак не має достатніх правових підстав, зокрема для інноваційного розвитку, та не дасть змоги досягти позитивних результатів у короткий строк.
Третій, оптимальний варіант передбачає системну реалізацію державної політики в галузі водного господарства, використання ресурсів держави, регіонів та приватного бізнесу з метою інноваційно-інвестиційного розвитку галузі, що дасть можливість значно підвищити ефективність державного управління водними ресурсами.
Шляхи і способи розв'язання проблеми
Проблему передбачається розв'язати шляхом:
1) удосконалення нормативно-правової бази, зокрема внесення відповідних змін до
Водного кодексу України, розроблення нормативно-правових актів з питань інноваційного розвитку водного господарства та інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом;
2) удосконалення системи державного управління водними ресурсами, зокрема:
визначення гідрографічних меж головних річкових басейнів;
розроблення і затвердження порядку інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом та екологічного оздоровлення водних об'єктів;
підвищення ролі існуючих та утворення нових басейнових управлінь водних ресурсів;
утворення басейнових рад річок як представницьких органів з метою залучення заінтересованих сторін до охорони і раціонального використання водних ресурсів;
розроблення планів управління річковими басейнами;
розроблення нормативно-методичної бази для створення автоматизованих систем обліку, моніторингу та контролю за водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
здійснення заходів, спрямованих на удосконалення:
- системи оплати праці, професійного навчання та соціального захисту працівників галузі водного господарства;
- кадрового забезпечення;
- системи екологічного нормування та стандартизації;
3) структурно-інноваційного удосконалення галузі водного господарства, зокрема:
подальшого використання у виробництві науково-технологічного, ресурсного та інтелектуального потенціалу;
запровадження ресурсо- та природозберігаючих технологій;
освоєння і запровадження нанотехнологій для підвищення ефективності системи водопідготовки, автоматизованих систем моніторингу, прогнозування і запобігання шкідливій дії вод;
4) задоволення потреби населення і галузей національної економіки у водних ресурсах, зокрема:
раціонального та екологічно безпечного використання водних ресурсів, підвищення технологічного рівня водокористування;
................Перейти до повного тексту