Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну цільову екологічну програму приведення в безпечний стан уранових об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" (далі - Програма), що додається.

3. Міністерству фінансів передбачати під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти для виконання визначених Програмою завдань і заходів виходячи з можливостей державного бюджету.

4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2003 р. N 1846 "Про затвердження Державної програми приведення небезпечних об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання" (Офіційний вісник України, 2003 р., N 48, ст. 2528).

Метою Програми є ліквідація негативних екологічних наслідків діяльності виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" (далі - завод), приведення небезпечних уранових об'єктів, що перебувають на балансі державного підприємства "Бар'єр", в екологічно безпечний стан та забезпечення захисту населення і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання.

Для досягнення мети Програми передбачається поетапне здійснення заходів з приведення уранових об'єктів, що розташовані на промисловому майданчику (далі - проммайданчик) заводу і за його межами та використовувалися під час переробки уранової руди (далі - урановий об'єкт), хвостосховищ відходів уранового виробництва (далі - хвостосховище) "Західне", "Центральний Яр", "Південно-східне", "Дніпровське", "Сухачівське" і сховище "База С" у безпечний стан.

Можливі два варіанти розв'язання проблеми.

Перший варіант передбачає демонтаж будівель і споруд, ліквідацію хвостосховищ, розташованих на території проммайданчика заводу, та вивезення відходів уранового виробництва, що зберігаються у зазначених хвостосховищах, у спеціально облаштовані місця для їх довгострокового безпечного зберігання відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань екологічної і радіаційної безпеки.

Перевагами зазначеного варіанта, зокрема, є:

значне зменшення обсягу витрат, пов'язаних з фізичним захистом об'єктів та здійсненням профілактичних заходів з утримання забруднених територій;

припинення негативного впливу відходів уранового виробництва на навколишнє природне середовище.

Крім того, очищення проммайданчика заводу і передача дезактивованої території та об'єктів у господарське користування стимулюватиме розвиток підприємств на цій території, залучення потенційних інвесторів і відповідно збільшення кількості робочих місць, що забезпечить підвищення рівня соціальної привабливості та сталий розвиток регіону.

Недоліками варіанта є необхідність залучення значного обсягу коштів для проведення додаткових вишукувальних і проектних робіт з визначення місць, які планується облаштувати для довготривалого безпечного зберігання відходів уранового виробництва, найбільш ефективного та безпечного способу ліквідації і вивезення відходів з території проммайданчика заводу, наявність ризику опромінення персоналу та аварійного забруднення території під час вивезення радіоактивно забрудненого матеріалу із хвостосховищ.

Другий варіант передбачає захоронення хвостосховищ на місці їх розташування.

Перевагами зазначеного варіанта є створення умов для безпечного зберігання відходів шляхом будівництва або реконструкції захисних споруд над хвостосховищами, спорудження дренажних систем для збору забруднених інфільтраційних вод. Цей варіант не потребує залучення значних коштів.

Недоліком варіанта є те, що його реалізація не забезпечує довготривалого безпечного утримання хвостосховищ на території проммайданчика, зокрема на схилах р. Дніпра, передбачає постійний ремонт захисних бар'єрів, здійснення протиерозійних заходів, створення системи посиленого радіаційного і екологічного контролю, що не дасть змоги знизити рівень соціальної напруги.

Отже, оптимальним варіантом розв'язання проблеми є демонтаж споруд і ліквідація хвостосховищ, розташованих на території проммайданчика заводу.

Стосовно хвостосховища "Дніпровське" оптимальним варіантом приведення його у безпечний стан є, за попередньою економічною і радіологічною оцінкою, консервація. Спорудження надійного багатошарового захисного покриття створить умови для безпечного утримання протягом 500-1000 років зазначеного хвостосховища в межах його розташування. При цьому необхідно провести оцінку ступеня ризику порушення дамби хвостосховища та виносу радіоактивно забрудненого матеріалу в р. Дніпро в разі порушення дамби Дніпродзержинського водосховища.

Оптимальний варіант розв'язання проблеми приведення в безпечний стан хвостосховищ "Сухачівське" та сховища "База С" може бути визначений після розроблення відповідної проектної документації.

Прогнозні обсяги і джерела фінансування Програми наведені у додатку 1.

Для виконання Програми необхідно здійснити підготовчі інженерно-технічні заходи, створити умови для проведення першочергових робіт з ліквідації, консервації або перепрофілювання об'єктів, ліквідувати найбільш небезпечні об'єкти та узгодити заплановані заходи з довгостроковою стратегією розвитку підприємств, що розташовані на проммайданчику, території, прилеглій до санітарно-захисної зони заводу та м. Дніпродзержинська.

Для здійснення заходів Програми необхідно забезпечити:

проведення моніторингу стану навколишнього природного середовища, дозиметричного контролю та контролю за дотриманням норм екологічної і радіаційної безпеки;

розроблення нормативно-правової, методологічної, науково-інженерної та проектно-конструкторської документації;

отримання ліцензій та дозволів на всіх етапах робіт;

здійснення підготовчих технологічних та інженерно-технічних заходів;

створення умов для ліквідації наслідків аварійної ситуації на уранових об'єктах у разі її виникнення.

На період виконання Програми слід установити особливий правовий режим на території проммайданчика та санітарно-захисної зони заводу, забезпечити ефективну діяльність державного підприємства "Бар'єр" як підприємства - виконавця заходів Програми і передачу в установленому законодавством порядку хвостосховищ у м. Дніпродзержинську та Дніпропетровському районі на баланс зазначеного підприємства.

Завдання і заходи виконання Програми наведені у додатку 2.

Виконання Програми дасть змогу:

ліквідувати уранові об'єкти або привести їх в екологічно безпечний стан, забезпечити захист населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання, охорону навколишнього природного середовища і створити засади для сталого розвитку територій;

запобігти виникненню радіаційних аварій, пов'язаних з подальшим зберіганням відходів уранового виробництва у не пристосованих для цього хвостосховищах;

мінімізувати витрати з організації фізичного захисту уранових об'єктів та підтримки їх у належному технічному стані;

повернути забруднену територію заводу (35 гектарів) у господарське користування;

зменшити обсяг витрат підприємств, які провадять діяльність на проммайданчику заводу, пов'язаних із забезпеченням радіаційного захисту персоналу (350 осіб);

знизити рівень соціальної напруги серед жителів м. Дніпродзержинська;

створити додаткові робочі місця на спеціалізованих підприємствах з ліквідації об'єктів;

істотно зменшити ступінь ризику виникнення радіаційних аварій, пов'язаних з довгостроковим зберіганням відходів уранового виробництва, несанкціонованим доступом до них і можливими спробами використання у злочинних цілях радіоактивно забруднених матеріалів.

Очікувані результати виконання Програми наведені у додатку 3.

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, міжнародної технічної допомоги та інших не заборонених законодавством джерел.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 84,3 млн. гривень.

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 р. N 284 (Офіційний вісник України, 2009 р., N 21, ст. 684).

2. Програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. N 1029.

3. Державний замовник Програми - Міненерговугілля.

4. Керівник Програми - Міністр енергетики та вугільної промисловості.

5. Виконавці заходів Програми: Міненерговугілля, державне підприємство "Бар'єр".

6. Строк виконання: 2010-2014 роки.

7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування