1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 30 вересня 2009 р. N 1029
Київ
Про затвердження Державної цільової екологічної програми приведення в безпечний стан уранових об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод"
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 964 від 14.09.2011 N 1338 від 21.12.2011 N 970 від 24.10.2012 )
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Державну цільову екологічну програму приведення в безпечний стан уранових об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" (далі - Програма), що додається.
( Пункт 2 виключено на підставі Постанови КМ N 970 від 24.10.2012 )
3. Міністерству фінансів передбачати під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти для виконання визначених Програмою завдань і заходів виходячи з можливостей державного бюджету.
4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2003 р. N 1846 "Про затвердження Державної програми приведення небезпечних об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання" (Офіційний вісник України, 2003 р., N 48, ст. 2528).
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 33
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 вересня 2009 р. N 1029
ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА ЕКОЛОГІЧНА ПРОГРАМА
приведення в безпечний стан уранових об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод"
Мета Програми
Метою Програми є ліквідація негативних екологічних наслідків діяльності виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" (далі - завод), приведення небезпечних уранових об'єктів, що перебувають на балансі державного підприємства "Бар'єр", в екологічно безпечний стан та забезпечення захисту населення і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання.
Шляхи і способи розв'язання проблеми
Для досягнення мети Програми передбачається поетапне здійснення заходів з приведення уранових об'єктів, що розташовані на промисловому майданчику (далі - проммайданчик) заводу і за його межами та використовувалися під час переробки уранової руди (далі - урановий об'єкт), хвостосховищ відходів уранового виробництва (далі - хвостосховище) "Західне", "Центральний Яр", "Південно-східне", "Дніпровське", "Сухачівське" і сховище "База С" у безпечний стан.
Можливі два варіанти розв'язання проблеми.
Перший варіант передбачає демонтаж будівель і споруд, ліквідацію хвостосховищ, розташованих на території проммайданчика заводу, та вивезення відходів уранового виробництва, що зберігаються у зазначених хвостосховищах, у спеціально облаштовані місця для їх довгострокового безпечного зберігання відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань екологічної і радіаційної безпеки.
Перевагами зазначеного варіанта, зокрема, є:
значне зменшення обсягу витрат, пов'язаних з фізичним захистом об'єктів та здійсненням профілактичних заходів з утримання забруднених територій;
припинення негативного впливу відходів уранового виробництва на навколишнє природне середовище.
Крім того, очищення проммайданчика заводу і передача дезактивованої території та об'єктів у господарське користування стимулюватиме розвиток підприємств на цій території, залучення потенційних інвесторів і відповідно збільшення кількості робочих місць, що забезпечить підвищення рівня соціальної привабливості та сталий розвиток регіону.
Недоліками варіанта є необхідність залучення значного обсягу коштів для проведення додаткових вишукувальних і проектних робіт з визначення місць, які планується облаштувати для довготривалого безпечного зберігання відходів уранового виробництва, найбільш ефективного та безпечного способу ліквідації і вивезення відходів з території проммайданчика заводу, наявність ризику опромінення персоналу та аварійного забруднення території під час вивезення радіоактивно забрудненого матеріалу із хвостосховищ.
Другий варіант передбачає захоронення хвостосховищ на місці їх розташування.
Перевагами зазначеного варіанта є створення умов для безпечного зберігання відходів шляхом будівництва або реконструкції захисних споруд над хвостосховищами, спорудження дренажних систем для збору забруднених інфільтраційних вод. Цей варіант не потребує залучення значних коштів.
Недоліком варіанта є те, що його реалізація не забезпечує довготривалого безпечного утримання хвостосховищ на території проммайданчика, зокрема на схилах р. Дніпра, передбачає постійний ремонт захисних бар'єрів, здійснення протиерозійних заходів, створення системи посиленого радіаційного і екологічного контролю, що не дасть змоги знизити рівень соціальної напруги.
Отже, оптимальним варіантом розв'язання проблеми є демонтаж споруд і ліквідація хвостосховищ, розташованих на території проммайданчика заводу.
Стосовно хвостосховища "Дніпровське" оптимальним варіантом приведення його у безпечний стан є, за попередньою економічною і радіологічною оцінкою, консервація. Спорудження надійного багатошарового захисного покриття створить умови для безпечного утримання протягом 500-1000 років зазначеного хвостосховища в межах його розташування. При цьому необхідно провести оцінку ступеня ризику порушення дамби хвостосховища та виносу радіоактивно забрудненого матеріалу в р. Дніпро в разі порушення дамби Дніпродзержинського водосховища.
Оптимальний варіант розв'язання проблеми приведення в безпечний стан хвостосховищ "Сухачівське" та сховища "База С" може бути визначений після розроблення відповідної проектної документації.
Прогнозні обсяги і джерела фінансування Програми наведені у додатку 1.
Завдання і заходи
Для виконання Програми необхідно здійснити підготовчі інженерно-технічні заходи, створити умови для проведення першочергових робіт з ліквідації, консервації або перепрофілювання об'єктів, ліквідувати найбільш небезпечні об'єкти та узгодити заплановані заходи з довгостроковою стратегією розвитку підприємств, що розташовані на проммайданчику, території, прилеглій до санітарно-захисної зони заводу та м. Дніпродзержинська.
Для здійснення заходів Програми необхідно забезпечити:
проведення моніторингу стану навколишнього природного середовища, дозиметричного контролю та контролю за дотриманням норм екологічної і радіаційної безпеки;
розроблення нормативно-правової, методологічної, науково-інженерної та проектно-конструкторської документації;
отримання ліцензій та дозволів на всіх етапах робіт;
здійснення підготовчих технологічних та інженерно-технічних заходів;
створення умов для ліквідації наслідків аварійної ситуації на уранових об'єктах у разі її виникнення.
На період виконання Програми слід установити особливий правовий режим на території проммайданчика та санітарно-захисної зони заводу, забезпечити ефективну діяльність державного підприємства "Бар'єр" як підприємства - виконавця заходів Програми і передачу в установленому законодавством порядку хвостосховищ у м. Дніпродзержинську та Дніпропетровському районі на баланс зазначеного підприємства.
Завдання і заходи виконання Програми наведені у додатку 2.
Очікувані результати, ефективність Програми
Виконання Програми дасть змогу:
ліквідувати уранові об'єкти або привести їх в екологічно безпечний стан, забезпечити захист населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання, охорону навколишнього природного середовища і створити засади для сталого розвитку територій;
запобігти виникненню радіаційних аварій, пов'язаних з подальшим зберіганням відходів уранового виробництва у не пристосованих для цього хвостосховищах;
мінімізувати витрати з організації фізичного захисту уранових об'єктів та підтримки їх у належному технічному стані;
повернути забруднену територію заводу (35 гектарів) у господарське користування;
зменшити обсяг витрат підприємств, які провадять діяльність на проммайданчику заводу, пов'язаних із забезпеченням радіаційного захисту персоналу (350 осіб);
знизити рівень соціальної напруги серед жителів м. Дніпродзержинська;
створити додаткові робочі місця на спеціалізованих підприємствах з ліквідації об'єктів;
істотно зменшити ступінь ризику виникнення радіаційних аварій, пов'язаних з довгостроковим зберіганням відходів уранового виробництва, несанкціонованим доступом до них і можливими спробами використання у злочинних цілях радіоактивно забруднених матеріалів.
Очікувані результати виконання Програми наведені у додатку 3.
Обсяги та джерела фінансування
Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, міжнародної технічної допомоги та інших не заборонених законодавством джерел.
Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 84,3 млн. гривень.
Додаток 1
до Програми
ПАСПОРТ
Державної цільової екологічної програми приведення в безпечний стан уранових об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод"
1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 р. N 284 (Офіційний вісник України, 2009 р., N 21, ст. 684).
2. Програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. N 1029.
3. Державний замовник Програми - Міненерговугілля.
4. Керівник Програми - Міністр енергетики та вугільної промисловості.
5. Виконавці заходів Програми: Міненерговугілля, державне підприємство "Бар'єр".
6. Строк виконання: 2010-2014 роки.
7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування
Джерела
фінансування
Обсяг фінансування,
млн. гривень
У тому числі за роками
2010 2011 2012 2013 2014
Державний бюджет та
міжнародна технічна
допомога
84,3 26,7 23,4 17,5 11 5,7
( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 964 від 14.09.2011 )
Додаток 2
до Програми
ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ
Державної цільової екологічної програми приведення в екологічно-безпечний стан уранових об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод"
Найменування
завдання
Найменування
показника
Значення показника Найменування
заходу
Головний
розпорядник
бюджетних
коштів
Джерела
фінансування
(державний,
місцевий
бюджет,
інші)
Прогнозний
обсяг
фінансових
ресурсів
для
виконання
завдань,
млн.
гривень
У тому числі за роками
усього за роками 2010 2011 2012 2013 2014
2010 2011 2012 2013 2014
1. Проведення
аналізу
технічного стану
та рівня
екологічної
небезпеки
уранових
об'єктів,
розроблення
плану виконання
дезактиваційно-
рекультиваційних
робіт на
зазначених
об'єктах
кількість
розроблених форм
паспортів
3 3 1) розроблення
методичного
забезпечення
програм
інвентаризації та
паспортизації
уранових об'єктів,
зокрема типових
форм паспортів
хвостосховищ,
будівель і споруд
Міненерго-
вугілля
державний
бюджет
0,2 0,2
ступінь
виконання,
відсотків
100 2) інвентаризація
та паспортизація
уранових об'єктів,
розташованих на
промисловому
майданчику (далі -
проммайданчик)
заводу і за його
межами
-"- -"- 1 1
-"- 30 70 100 3) складення
переліку уранових
об'єктів та
визначення ступеня
їх впливу на
екологічний стан
м. Дніпродзержин-
ська
-"- -"- 1,6 0,5 0,6 0,5
ступінь
виконання,
відсотків
100 4) визначення
черговості
проведення робіт
на уранових
об'єктах,
розташованих на
проммайданчику
заводу, на період
здійснення
запланованих
заходів
Міненерго-
вугілля
державний
бюджет
0,4 0,4
Разом за завданням 1 -"- 3,2 1,7 0,6 0,9
2. Організація
безпечного та
ефективного
управління
діяльністю на
проммайданчику
заводу і за його
межами на період
здійснення
запланованих
заходів
-"- 20 40 60 80 100 організація
управління
діяльністю під час
виконання
дезактиваційно-
рекультиваційних
робіт на уранових
об'єктах
-"- -"- 15,3 3,3 3 3 3 3
Разом за завданням 2 -"- 15,3 3,3 3 3 3 3
3. Забезпечення
безпечного
утримання
об'єктів,
розташованих на
проммайданчику
заводу і за його
межами
кількість
дезактивованих
будівель і
споруд
2 1 1 1) виконання
першочергових
робіт з
дезактивації
уранових об'єктів,
що згідно з
результатами
передпроектних
досліджень можуть
бути
перепрофільовані
-"- -"- 2,9 1,1 1,8
обсяг
виконаних робіт
з облаштування
ділянки,
відсотків
55 100 2) облаштування
ділянок сортування
і роздільного
складування
відходів, що
утворилися в
результаті
виконання робіт з
дезактивації
уранових об'єктів
-"- -"- 2,3 1,3 1
протяжність
реконструйованих
автошляхів,
метрів
6500 3500 3000 3) реконструкція
або будівництво
мережі комунікацій
на проммайданчику
заводу і за його
межами
Міненерго-
вугілля
державний
бюджет
2,8 1,3 1,5
обсяг виконаних
будівельних
робіт, відсотків

кількість
добудованих
цехів

кількість
одиниць
змонтованого
обладнання




1



14
65







12
100



1



2
4) добудова цеху
дезактивації
радіоактивно
забруднених
трубопроводів та
обладнання
-"- -"- 1,5 1 0,5
Разом за завданням 3 -"- 9,5 4,7 4,8
4.* Виконання
проектних робіт
та здійснення
заходів згідно з
проектом на
уранових
об'єктах
кількість
комплектів
техніко-
економічного
обґрунтування
4 2 2 1) підготовка
техніко-
економічного
обґрунтування для
визначення
оптимального
варіанта
здійснення заходів
на уранових
об'єктах
-"- державний
бюджет,
кошти
міжнародної
технічної
допомоги
1 0,5 0,5
кількість
комплектів
проектно-
кошторисної
документації
20 4 4 4 4 4 2) розроблення
проектно-
кошторисної
документації для
здійснення
запланованих
заходів на
уранових об'єктах
-"- державний
бюджет
7 0,5 1,6 1,6 1,6 1,7
2 1 1 3) розроблення
проектно-
кошторисної
документації щодо
вилучення уранової
сировини із
сховища "База С"
та інших
хвостосховищ,
розташованих на
проммайданчику
заводу і за його
межами
Міненерго-
вугілля
державний
бюджет
1 0,5 0,5
кількість
демонтованих
будівель

рівень
забезпечення
безпеки
персоналу, осіб
1



350
1



350
4) демонтаж
будівлі N 103,
дезактивація і
демонтаж
технологічних
трубопроводів
-"- -"- 13,4 13,4
обсяг вивезених
відходів
дезактивізації,
тис. тонн

площа
дезактивованої
території,
гектарів
190




35
75




15
75




15
40




5
5) виконання робіт
з перепрофілювання
хвостосховища
"Сухачівське",
ліквідації сховища
"База С",
консервації або
ліквідації сховища
"ДП-6"
-"- -"- 25,4 9,4 10,6 5,4
Разом за завданням 4 державний
бюджет,
кошти
міжнародної
технічної
допомоги
47,8 14,9 12 12,2 7 1,7
5. Проведення
моніторингу
навколишнього
природного
середовища на
хвостосховищах
та в їх
санітарно-
захисній зоні
обсяг виконаних
робіт, відсотків
30 90 100 1) будівництво та
облаштування
пунктів для
проведення
моніторингу,
зокрема:
Міненерго-
вугілля
державний
бюджет,
кошти
міжнародної
технічної
допомоги
3,5 1,1 2 0,4
кількість
побудованих
пунктів
спостереження
2 1 1 гідрологічних
пунктів
спостереження на
ріках Коноплянці і
Дніпрі;
8 3 4 1 пунктів
спостереження за
забрудненням
атмосферного
повітря
кількість звітів 5 1 1 1 1 1 2) проведення
спостереження за
зміною стану
навколишнього
природного
середовища на
уранових об'єктах
та в їх санітарно-
захисній зоні,
оцінка впливу
таких об'єктів на
навколишнє
природне
середовище
-"- -"- 4 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8
Разом за завданням 5 -"- 7,5 1,9 2,8 1,2 0,8 0,8
6. Проведення
інформаційно-
роз'яснювальної
роботи з питань
приведення
уранових
об'єктів заводу
в екологічно
безпечний стан
обсяг виконаних
робіт, відсотків
20 40 60 80 100 1) інформування
громадськості про
стан навколишнього
природного
середовища на
уранових об'єктах
та в їх санітарно-
захисній зоні, а
саме:
-"- державний
бюджет
1 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2
кількість
публікацій у
засобах масової
інформації,
виступів на
радіо та
телебаченні
20 4 4 4 4 4 оприлюднення
щокварталу в
засобах масової
інформації
матеріалів з
питань приведення
уранових об'єктів
в екологічно
безпечний стан,
організація
виступів на радіо
та телебаченні
щодо впливу
зазначених
об'єктів на
навколишнє
природне
середовище і
здоров'я
населення;
10 2 2 2 2 2 проведення
консультацій з
громадськістю з
питань приведення
уранових об'єктів
в екологічно
безпечний стан
Разом за завданням 6 державний
бюджет
1 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2
7. Удосконалення
нормативно-
правової бази у
сфері
забезпечення
радіаційної та
екологічної
безпеки під час
виконання
дезактиваційно-
рекультиваційних
робіт
кількість
розроблених
нормативно-
правових актів
4 1 1 1 1 розроблення
нормативно-
правових актів
щодо визначення
правового режиму
проммайданчика
заводу,
встановлення
вимог радіаційної
безпеки
Міненерго-
вугілля
-"-
Разом за завданням 7
РАЗОМ ЗА ПРОГРАМОЮ державний
бюджет,
кошти
міжнародної
технічної
допомоги
84,3 26,7 23,4 17,5 11 5,7

................
Перейти до повного тексту