1. Схвалити Стратегію розвитку органів системи Міністерства внутрішніх справ на період до 2020 року, що додається.

2. Міністерству внутрішніх справ разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади у тримісячний строк розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект плану заходів з реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням.

3. Визнати таким, що втратив чинність, пункт 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 р. № 1118 "Питання реформування органів внутрішніх справ України" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 96, ст. 2767).

Сучасні виклики і загрози, насамперед гібридні, зумовлені впливом комплексу соціально-демографічних, економічних, політичних, правових, психологічних і технологічних факторів, вимагають системного реагування, адекватної трансформації сектору національної безпеки, зокрема органів системи МВС.

Роль МВС полягає у створенні умов для розвитку безпечного середовища життєдіяльності як основи безпеки на території України, а також сучасної системи внутрішньої безпеки як фактора стримування збройної агресії Російської Федерації.

У процесі реалізації Стратегії розвитку органів внутрішніх справ України, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 р. № 1118, МВС реформовано в головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сферах: забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; підтримання публічної безпеки і порядку; забезпечення безпеки дорожнього руху; захисту державного кордону та охорони суверенних прав України; організації цивільного захисту, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків; міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб.

Разом з тим МВС забезпечує спрямування і координацію Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ діяльності Національної поліції, ДСНС, Адміністрації Держприкордонслужби, ДМС, Національної гвардії, що реалізують державну політику у відповідних сферах (далі - органи системи МВС).

Забезпечення належного функціонування органів системи МВС здійснюють заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання, заклади охорони здоров’я, підприємства, науково-дослідні експертно-криміналістичні центри та наукові установи, що належать до сфери управління МВС.

За останні роки МВС стало центральним органом виконавчої влади європейського зразка, керівник якого спрямовує та координує діяльність центральних органів виконавчої влади, які реалізують державну політику у визначених сферах. Як результат - розмежування завдань політичного і безпосереднього керівництва у сферах, за формування державної політики в яких відповідає МВС. Такий підхід є основоположним для подальшого розвитку органів системи МВС.

Ключові виклики, які на сьогодні стоять перед органами системи МВС, безпосередньо пов’язані з її компетентністю в забезпеченні безпеки громадян та суспільства, здатністю протистояти злочинності, забезпечувати прозоре надання якісних послуг.

Цілями цієї Стратегії є створення безпечного середовища розвитку вільного суспільства, забезпечення високої ефективності діяльності органів системи МВС, зміцнення суспільної довіри до неї з урахуванням визначальної ролі громадянина у розбудові України як безпечної європейської держави.

Досягнення цілей Стратегії потребує зосередження ресурсів і зусиль у межах пріоритетів державної політики у визначених сферах та розвитку органів системи МВС.

Реалізацію Стратегії планується здійснювати послідовно на основі оптимальних рішень, які повинні враховувати позитивний досвід і кращу практику провідних держав. При цьому необхідно забезпечити стійке функціонування, керованість і ефективність роботи органів системи МВС.

МВС повинне забезпечувати реалізацію цілей Стратегії відповідно до Конституції та законів України, узгоджуватиме зміст запланованих заходів з іншими рішеннями державних органів стратегічного характеру.

Так, МВС у межах компетенції забезпечує реалізацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26 травня 2015 р. № 287, Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженої Указом Президента України від 14 березня 2016 р. № 92, Стратегії реформування державного управління України на 2016-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 474 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 55, ст. 1919), та Плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 р. № 1393.

Крім того, МВС сприятиме реалізації євроінтеграційної державної політики у визначених сферах та досягненню критеріїв, необхідних для набуття Україною повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору.

МВС забезпечує реалізацію цілей Стратегії, керуючись такими підходами:

служіння суспільству;

підзвітність і демократичний цивільний контроль;

залучення суспільства до процесу створення безпечного середовища;

застосування сучасних методів державного управління;

інформатизація діяльності.

Служіння суспільству передбачає:

дотримання і забезпечення прав людини і основних свобод як ключової цінності в діяльності органів системи МВС;

реалізацію органами системи МВС своїх функцій відповідно до потреб людини.

Підзвітність і демократичний цивільний контроль передбачає:

становлення МВС як суб’єкта системи демократичного цивільного контролю над органами системи МВС;

удосконалення форм та способів демократичного цивільного контролю над органами системи МВС;

відкритість і прозорість процесів підготовки і прийняття рішень в органах системи МВС.

Залучення суспільства до процесу створення безпечного середовища передбачає:

тісну співпрацю з територіальними громадами і суспільством у цілому;

створення механізмів партнерства з інститутами громадянського суспільства;

нетерпимість до корупції.

Застосування сучасних методів державного управління передбачає:

впровадження інноваційних рішень та інструментів державної політики;

використання успішного міжнародного досвіду і сприяння реалізації пілотних проектів.

Інформатизація діяльності передбачає підвищення ефективності роботи і взаємодії органів системи МВС шляхом максимального використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Визначення пріоритетів

Розвиток органів системи МВС на період до 2020 року як невід’ємної частини сектору національної безпеки забезпечується за такими пріоритетами:

створення безпечного середовища;

протидія злочинності;

дотримання та забезпечення прав людини;

ефективне інтегроване управління державним кордоном і збалансована міграційна політика;

забезпечення якості і доступності адміністративних послуг;

ефективне врядування, прозорість і підзвітність;

розвиток кадрового потенціалу та соціальний захист працівників.

Створення безпечного середовища

Реалізація пріоритету передбачає створення безпечного середовища життєдіяльності людей, що забезпечується шляхом провадження орієнтованої на потреби населення діяльності органів системи МВС, її швидким і компетентним реагуванням на надзвичайні ситуації і події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, вжиття запобіжних заходів та активної участі населення у забезпеченні публічної безпеки і порядку.

Досягнення очікуваного результату потребує подолання таких викликів, як:

складна криміногенна ситуація в державі, високий рівень корупції та організованої злочинності, економічна нестабільність та поява нових типів загроз і злочинів унаслідок збройної агресії з боку Російської Федерації;

відсутність єдиної оптимальної системи швидкого реагування на повідомлення про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці;

несвоєчасне реагування на надзвичайні ситуації внаслідок обмежених спроможностей сил цивільного захисту, їх значної віддаленості від місць виникнення таких ситуацій;

високий рівень аварійності на дорогах і значна кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками;

недосконалість місцевої інфраструктури безпеки, обмежені можливості відеоспостереження, застарілість системи оповіщення населення про виникнення надзвичайних ситуацій;

надмірний регуляторний вплив органів системи МВС на суб’єктів господарювання;

недосконалість законодавства щодо забезпечення публічного порядку і безпеки під час проведення масових заходів;

відсутність належних навичок забезпечення особистої безпеки і недостатній рівень розуміння населенням своєї активної ролі в забезпеченні публічної безпеки.

Подолання викликів планується здійснювати такими шляхами:

створення механізмів залучення територіальних громад до виконання завдань органами системи МВС;

посилення взаємодії органів системи МВС з органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади, спільна підготовка програм профілактики правопорушень і програм забезпечення публічної безпеки;

розвиток інститутів дільничних офіцерів поліції та патрульної поліції як першої ланки співпраці з населенням;

удосконалення нормативно-правового регулювання і підвищення спроможностей органів системи МВС забезпечувати публічний порядок і безпеку під час масових заходів;

підвищення спроможностей сил цивільного захисту щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, ліквідації їх наслідків, у тому числі в особливий період;

упровадження та розвиток системи управління силами та засобами реагування в надзвичайних ситуаціях та екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 згідно з міжнародними нормами та правилами;

розвиток системи централізованого оповіщення населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій на державному і місцевому рівні;

розвиток системи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і профілактики пожеж шляхом запровадження ризико-орієнтованого підходу і європейських стандартів щодо оцінювання і аналізу ризиків пожежної та техногенної безпеки суб’єктів господарювання та страхування їх цивільно-правової відповідальності у сфері цивільної безпеки;

сприяння поширенню практики запобігання злочинності шляхом планування територій;

підвищення рівня обізнаності і розвиток навичок населення, пов’язаних з належним реагуванням у надзвичайних ситуаціях і забезпеченням особистої безпеки;

забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі шляхом надання пріоритету превентивним заходам, розвитку відповідного структурного підрозділу Національної поліції для здійснення контролю за безпекою дорожнього руху на автомобільних дорогах державного значення, запровадження фіксації фактів порушень правил дорожнього руху в автоматичному режимі.

Протидія злочинності

Реалізація пріоритету передбачає забезпечення зміцнення публічної безпеки і порядку в державі шляхом виконання превентивних програм і підвищення спроможностей органів системи МВС у протидії злочинності.

Досягнення очікуваного результату потребує подолання таких викликів, як:

підвищення рівня злочинності, обумовлене складною соціально-економічною ситуацією в державі, внутрішніми і зовнішніми загрозами національній безпеці в умовах збройної агресії Російської Федерації;

низький рівень ефективності превентивних заходів у сфері протидії злочинності;

відсутність ефективної взаємодії суб’єктів забезпечення національної безпеки у сфері боротьби із злочинністю;

зростання транснаціональної злочинності та необхідність розвитку міжнародного співробітництва в боротьбі з організованою злочинністю;

низький рівень використання аналітичних інструментів у протидії злочинності і прогнозуванні відповідних загроз;

низька ефективність проведення досудового розслідування як наслідок недосконалості відповідних правових механізмів, надмірного навантаження на органи досудового розслідування та їх неукомплектованості.

Подолання викликів здійснюватиметься такими шляхами:

підвищення ролі превентивної діяльності у сфері протидії злочинності та впровадження відповідних програм;

удосконалення організаційних і правових основ для посилення боротьби з організованою злочинністю та протидії торгівлі людьми, домашньому та гендерно обумовленому насильству, наркозлочинності та кіберзлочинності;

упровадження інституту кримінальних проступків і нових процесуальних форм для підвищення ефективності досудового розслідування;

розроблення і впровадження єдиної електронної системи роботи з даними і матеріалами досудових розслідувань у взаємодії з органами прокуратури і судами для забезпечення безперервності та підконтрольності проведення досудового розслідування;

запровадження використання різних джерел інформації в діяльності органів системи МВС, комплексне впровадження сучасних систем кримінального аналізу, в тому числі методології Європолу з оцінки загроз тяжких злочинів та організованої злочинності (SOCTA);

забезпечення належного рівня технічного і матеріального оснащення органів досудового розслідування і використання в їх діяльності сучасних експертно-криміналістичних засобів;

підвищення рівня професіоналізму працівників органів системи МВС у використанні форм і методів оперативно-розшукової діяльності;

удосконалення законодавчого механізму регулювання і контролю за обігом і використанням зброї та вибухонебезпечних речовин;

розроблення і впровадження разом з іншими державними органами оптимальної системи захисту свідків в Україні;

розвиток міжнародної взаємодії у сфері протидії організованій і транснаціональній злочинності;

розвиток системи ювенальної превенції у межах компетенції органів системи МВС.

Дотримання та забезпечення прав людини

Реалізація пріоритету передбачає забезпечення мінімізації порушень прав людини і основних свобод у діяльності органів системи МВС, забезпечення швидкого доступу людини до дієвих механізмів відновлення порушених прав.

Досягнення очікуваного результату потребує подолання таких викликів, як:

порушення балансу між забезпеченням безпеки і дотриманням прав людини в інтересах державної безпеки внаслідок підвищення рівня загроз національній безпеці та територіальній цілісності України;