Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну цільову науково-технічну програму впровадження і застосування грід-технологій на 2009-2013 роки (далі - Програма), що додається.

3. Національній академії наук, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації та Міністерству охорони здоров'я подавати щороку до 15 квітня Кабінетові Міністрів України і Міністерству економічного розвитку і торгівлі інформацію про хід виконання Програми.

Інформатизація різних сфер суспільного життя значно впливає на прискорення розвитку світової економіки, чим зумовлює соціальну трансформацію суспільства. Перехід від постіндустріального до інформаційного суспільства вимагає вжиття невідкладних заходів до впровадження новітніх інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя. Створення глобальних відкритих наукових і освітніх систем, впровадження грід-технологій призводить до появи принципово нових методів організації та проведення наукових досліджень.

Упровадження новітніх інформаційних технологій, зокрема грід-технологій, в науку, промисловість, фінансову, соціальну та гуманітарну сферу в Європейському Союзі за останнє десятиріччя істотно випереджає розвиток Інтернету. Провідні держави виділяють значні кошти на проведення досліджень грід-технологій, створення національних грід-інфраструктур, підтримання міжнародного співробітництва у зазначеній галузі. Грід-технології дають змогу виконувати великі за обсягом обчислення та створити систему, яку можна назвати обчислювальним Інтернетом.

Результати аналізу досвіду провідних держав підтверджують, що застосування грід-технологій призводить до зменшення на 25-30 відсотків вартості проведення складних та великих за обсягом обчислень. Застосування грід-технологій у науці, промисловості, фінансовій, соціальній та гуманітарній сфері практично в усіх країнах Європейського Союзу суттєво впливає на темпи розвитку суспільства, сприяє виникненню нових галузей науки, промисловості, напрямів розвитку культури та соціальної сфери.

Разом з тим недостатній обсяг обчислювальних ресурсів істотно стримує науково-технологічний розвиток України. На даний час установи Національної академії наук, МОН і МОЗ гостро відчувають нагальну потребу в обчислювальних ресурсах, доступ до яких забезпечується за допомогою грід-технологій. Впровадження грід-технологій дасть змогу ефективніше використовувати комп'ютерні ресурси та сприятиме науково-технічній та соціальній інтеграції до світового та європейського простору.

Метою цієї Програми є створення національної грід-інфраструктури та умов для широкого впровадження грід-технологій, зокрема підвищення пропускної спроможності оптоволоконних каналів зв'язку, розроблення спеціалізованого грідівського та адаптація для впровадження грід-технологій існуючого програмного забезпечення, підготовка фахівців з питань впровадження і застосування грід-технологій.

Існує три способи розв'язання проблеми.

Перший спосіб, що передбачає поступове нарощування обчислювальних ресурсів у наукових установах, які вже мають досвід роботи з грід-технологіями, з подальшим їх впровадженням в інші сфери і передачу набутого досвіду заінтересованим установам, призведе до уповільнення широкого впровадження грід-технологій і збільшить відставання України в зазначеній галузі від провідних країн.

Другий спосіб, що передбачає створення багаторівневої міжвідомчої грід-мережі з урахуванням специфіки застосування грід-технологій у різних галузях і регіонах, призведе до створення грід-сегментів з різною специфікою та стане перешкодою до їх об'єднання у національну грід-інфраструктуру.

Третій, оптимальний спосіб, що полягає у створенні багаторівневої міжвідомчої грід-мережі з елементами централізованого управління, дасть змогу врахувати галузеві і регіональні інтереси під час створення національної грід-інфрастуктури та забезпечити її інтеграцію до європейської і світової грід-інфраструктури.

З метою створення національної грід-інфраструктури та забезпечення її розвитку передбачається утворити:

базовий грід-центр Національної академії наук;

ресурсні та регіональні грід-центри, робота яких буде координуватися установами Національної академії наук і МОН;

грід-вузли в заінтересованих установах;

міжвідомчу координаційну раду з визначення основних засад створення та забезпечення розвитку національної грід-інфраструктури;

координаційний комітет як виконавчий орган, що представлятиме національну грід-інфраструктуру в Україні та за кордоном;

центри моніторингу функціонування грід-мережі;

центр сертифікації і його філії, які реєструватимуть віртуальні організації, грід-вузли та індивідуальних користувачів згідно з прийнятими міжнародними стандартами.

Для досягнення мети Програми необхідно:

забезпечити розвиток потужних обчислювальних ресурсів шляхом створення нових обчислювальних вузлів і процесорів та телекомунікаційної інфраструктури і підвищити пропускну спроможність оптоволоконних каналів зв'язку;

створити систему управління національною грід-інфраструктурою та комплексну систему захисту інформації національної грід-інфраструктури;

розробити спеціалізоване грідівське та адаптувати для впровадження грід-технологій існуюче програмне забезпечення;

створити систему підготовки і перепідготовки фахівців з питань впровадження і застосування грід-технологій.

Прогнозні обсяги і джерела фінансування Програми наведені у додатку 1.

Пріоритетними завданнями Програми є:

створення та системна інтеграція елементів національної грід-інфраструктури (базових ресурсних центрів, грід-вузлів, оптоволоконних каналів зв'язку з високою пропускною спроможністю, спеціалізованого грідівського програмного забезпечення та інформаційних ресурсів) до європейської і світової грід-інфраструктури з дотриманням вимог інформаційної безпеки;

застосування грід-технологій у вітчизняних мультипроцесорних обчислювальних системах;

застосування грід-технологій під час проведення наукових досліджень, інтеграція вітчизняних наукових установ до світового наукового простору, залучення українських науковців до участі в проведенні сучасних унікальних експериментів та комп'ютерному обробленні їх результатів, віртуальних наукових форумах;

упровадження нових методів медичного обслуговування населення, створення розподілених баз діагностичних даних, проведення консультацій і консиліумів з використанням телекомунікаційних засобів, зокрема великомасштабного комп'ютерного аналізу медичних даних;

забезпечення оперативного в режимі реального часу оброблення результатів геофізичних, метеорологічних та космічних спостережень;

створення умов для впровадження грід-технологій в науку, промисловість, фінансову, соціальну та гуманітарну сферу;

створення системи підготовки і перепідготовки фахівців з питань впровадження і застосування грід-технологій.

Визначені Програмою завдання виконуються з урахуванням стратегії соціально-економічного розвитку регіонів, стану та перспектив розвитку інформаційних і телекомунікаційних технологій, новітніх досягнень в інформаційній сфері.

Завдання і заходи з виконання Програми, які спрямовані на розв'язання проблеми і досягнення мети, наведені у додатку 2.

Виконання Програми дасть змогу:

створити з урахуванням досвіду провідних країн світу національну грід-інфраструктуру;

активізувати міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво шляхом залучення користувачів національної грід-інфраструктури до міжнародних віртуальних співтовариств;

задовольнити потребу науки, промисловості, фінансової, соціальної та гуманітарної сфери в обчислювальних ресурсах;

сприяти науково-технічній та соціальній інтеграції України до Європейського Союзу;

забезпечити доступ вітчизняних користувачів до міжнародних проектів і обчислювальних ресурсів;

створити умови для визначення теоретичних і практичних аспектів застосування грід-технологій, розробити спеціалізоване грідівське та адаптувати до впровадження грід-технологій існуюче програмне забезпечення;

утворити навчальні центри та розробити навчальні програми для підготовки фахівців з питань впровадження і застосування грід-технологій, організувати семінари і практичні заняття з питань проведення грід-обчислень.

Орієнтовний обсяг коштів, необхідних для виконання Програми, становить 300 млн. гривень, зокрема на 2010 рік - 69 млн. гривень, 2011 рік - 103 млн., 2012 рік - 82 млн., 2013 рік - 46 млн. гривень.

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в межах призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади та Національній академії наук на відповідний рік.

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. N 1421.

2. Програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 р. N 1020.

3. Державний замовник-координатор - Національна академія наук.

4. Державні замовники - Національна академія наук, Держінформнауки.

5. Керівник програми - директор Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова Національної академії наук академік А.Г. Загородній.

6. Виконавці заходів Програми - установи Національної академії наук, вищі навчальні заклади МОН, лікувальні заклади МОЗ.

7. Строк виконання програми: 2009-2013 роки.

8. Прогнозні обсяги та джерела фінансування