1. Схвалити Концепцію Державної програми розвитку виробництва медичної техніки на 2008-2012 роки, що додається. Визначити МОЗ державним замовником Програми.

2. МОЗ разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати до 1 липня 2007 р. на розгляд Кабінетові Міністрів України проект Державної програми розвитку виробництва медичної техніки на 2008-2012 роки.

Обов'язковою умовою досягнення успіху у лікуванні найпоширеніших захворювань є наявність у закладах охорони здоров'я новітнього діагностичного та іншого медичного обладнання.

Протягом останнього десятиліття відбулося істотне скорочення закупівель медичної техніки, що зумовило збільшення парку морально та фізично застарілої апаратури до 60-70 відсотків. Значна частина обладнання відпрацювала 20-25 років, що у 2-3 рази перевищує його технічний ресурс. Водночас вітчизняна промисловість задовольняє потребу країни в медичних виробах лише на 30-35 відсотків.

Національні інтереси потребують вжиття нагальних і ефективних заходів для розв'язання проблеми забезпечення закладів охорони здоров'я сучасною вітчизняною медичною технікою та виробами медичного призначення.

До 1992 року Україна одержувала медичну техніку від 350 заводів-постачальників, з яких лише 19 відсотків знаходилися на території України. Унаслідок цього вітчизняна промисловість могла забезпечувати потребу в медичних виробах лише на 13-15 відсотків за номенклатурою і близько 20 відсотків за обсягом.

Для забезпечення розвитку галузі у період з 1992 по 2003 рік виконувалися дві державні програми розвитку медичної техніки, які дали можливість значно покращити ситуацію за рахунок освоєння виробництва імпортозамінної медичної техніки, створити принципово нову медичну техніку та умови для збільшення виробництва медичних виробів з 740 до понад 2200 найменувань.

Розроблення і виробництво медичної техніки здійснюють понад 250 підприємств різних форм власності, з них 38 державних підприємств, 28 акціонерних товариств, 20 закритих акціонерних товариств, 4 спільних підприємства, 111 товариств з обмеженою відповідальністю, 50 малих та інших приватних підприємств. Зазначені підприємства забезпечують виробництво таких груп медичної техніки, як апарати штучної вентиляції легень і наркозно-дихальне обладнання, слухові апарати, рентгендіагностичне обладнання, ультразвукове діагностичне обладнання, електрокардіографи різних видів, холодильне та кріогенне обладнання, спеціальні медичні меблі, обладнання для травматології, ортопедії та малорухомих хворих, інструмент для хірургії і стоматології, кольпоскопи, стерилізатори сухоповітряні, парові та бактерицидні, електродіагностичні апарати і електростимулятори.

Стримування розвитку виробництва вітчизняної медичної техніки обумовлене втратою підприємствами оборотних коштів через інфляцію, відсутністю державного замовлення, низьким фінансуванням переоснащення закладів охорони здоров'я з державного та місцевих бюджетів.

Витрати з державного та місцевих бюджетів, пов'язані з придбанням медичної техніки, в 3-4 рази менші від необхідних. Відсутність державного замовлення та малі обсяги централізованих коштів державного і місцевих бюджетів для здійснення закупівель не дають змоги вітчизняним виробникам отримувати прибутки від реалізації медичної техніки і виділяти достатні кошти на створення нових видів медичної техніки, розширення їх номенклатури, зокрема складної медичної техніки, розроблення та впровадження у виробництво якої здійснюється тривалий час та потребує значних коштів. Вести такі розроблення за відсутності обігових коштів та наявності великих кредитних ставок підприємства не мають змоги.

Результати аналізу централізованих закупівель медичної техніки для закладів охорони здоров'я свідчать, що на сьогодні потреби країни у вітчизняній медичній техніці можуть бути забезпечені лише на 30-35 відсотків, що зумовлено, зокрема, недостатньою номенклатурою вітчизняних виробів медичного призначення.

Дані про централізовану закупівлю виробів медичної техніки МОЗ за державними програмами такі:

Отже, визначилася чітка тенденція до зниження обсягу фінансування централізованої закупівлі виробів медичного призначення та обсягу закупівлі вітчизняної техніки.

Разом з тим попит на вітчизняні вироби зростає, але задовольняється менш як на 10 відсотків. Це підтверджується заявками та звітами про їх реалізацію, які одержує МОЗ від управлінь охорони здоров'я. Так, із зазначеного у заявці обсягу 1155 одиниць комплексів рентгенівських діагностичних закуплено лише 40 одиниць, або 3,5 відсотка потреби, флюорографів із 536 одиниць - закуплено 16, або 3 відсотки, апаратів УЗД з 615 одиниць - закуплено 18, або 3 відсотки, апаратів штучної вентиляції легень для дорослих економічного класу з 1880 одиниць - закуплено 105, або 6 відсотків, кольпоскопів із замовлених 713 одиниць - закуплено лише 60, або 8,4 відсотка.

У зв'язку з відсутністю широкої номенклатури виробництва вітчизняної складної медичної техніки доводиться закуповувати імпортне високовартісне медичне обладнання. Орієнтовна щорічна потреба для переоснащення закладів охорони здоров'я становить більш як 1 млрд. гривень, однак державним бюджетом та місцевими бюджетами виділяється на такі цілі значно менше коштів. Для розв'язання проблеми необхідно надати перевагу вітчизняному виробнику медичної продукції, яка істотно дешевше від імпортної, а за якістю в основному їй не поступається.

За даними Держкомстату, обсяг реалізованого медичного обладнання у 2005 році становив 615 млн. гривень, а обсяг інвестицій зріс порівняно з 2001 роком у 2 рази, однак становив лише 24,9 млн. гривень.

Медична промисловість забезпечує потреби країни у медичному обладнанні на 30-35 відсотків. Орієнтація на продукцію вітчизняного виробника під час закупівлі медичного обладнання для переоснащення закладів охорони здоров'я зумовлює необхідність збільшення номенклатури вітчизняних виробів медичного призначення до 60-70 відсотків. Однак, виходячи з реальних можливостей розробників і виробників, наявності у них науково-технічних передумов, можливостей фінансування, на сьогодні можна ставити завдання тільки щодо збільшення такої номенклатури до рівня 45-50 відсотків.

В Україні є всі умови для подальшого нарощування обсягів виробництва медичної техніки, а саме:

науково-дослідні підприємства і значні виробничі потужності;