Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 5-1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування.

1. Цю Методологію розроблено відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 5-1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон) та з метою створення ефективної системи у сфері розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, удосконалення процесу визначення юридичними особами кінцевих бенефіціарних власників.

2. Ця Методологія поширюється на юридичних осіб приватного права, утворених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім осіб, визначених частиною восьмою статті 5-1 Закону.

3. У цій Методології термін "ключова частка статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи" означає розмір у відсотках пакета голосуючих акцій у загальній кількості голосуючих акцій акціонерного товариства або кількість голосів загальної кількості голосів учасників товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, кількість голосів або інших прав голосу в юридичній особі, що надає можливість прямого або непрямого вирішального впливу.

Терміни "кінцевий бенефіціарний власник", "структура власності", "траст", "номінальний власник" вживаються у значенні, визначеному Законом.

Терміни "реєстр власників іменних цінних паперів", "номінальний утримувач" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про депозитарну систему України".

Термін "голосуюча акція" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про акціонерні товариства".

Термін "партнерство" вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

4. Юридичні особи зобов’язані мати актуальні відомості про кінцевого бенефіціарного власника та подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

5. Визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника або встановлення факту його відсутності включає в себе такі етапи:

1) дослідження ознак, характеру та міри (рівня, ступеня, частки) прямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи шляхом безпосереднього володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи;

2) дослідження ознак, характеру (вигоди, інтересу) та міри (рівня, ступеня, частки) непрямого вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи шляхом володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трастів або інших подібних правових утворень чи здійснення вирішального впливу на діяльність юридичної особи шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення незалежно від формального володіння;

3) дослідження інформації про засновників, довірчих власників, захисників (у разі наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення (зокрема через ланцюг контролю / володіння), у випадку їх наявності у структурі власності юридичної особи та/або у випадку утворення юридичної особи - правового утворення, подібного до трасту. Щодо трастів та інших подібних правових утворень, вигодоодержувачі (вигодонабувачі) яких характеризуються певними ознаками або класом, встановлюється інформація про таких вигодоодержувачів (вигодонабувачів), яка б надала можливість встановити їх особу в момент виплати чи реалізації ними належних їм прав;

4) здійснення систематизації, узагальнення, аналізу та документування інформації, отриманої під час дій, визначених підпунктами 1-3 цього пункту;

5) проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Кількість осіб, які здійснюють прямий та/або непрямий вирішальний вплив (контроль), не є фіксованою та може бути різною на основі поєднання форм власності, контролю та/або іншого впливу. Якщо в результаті дослідження інформації на наявність ознак вирішального впливу на діяльність юридичної особи встановлено більше однієї особи, кожна така особа вважається кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи.

6. У випадку відсутності ознак, визначених підпунктами 1, 2 пункту 5 цієї Методології, та будь-яких сумнівів щодо того, чи є встановлена особа кінцевим бенефіціарним власником, досліджується інформація про осіб, які обіймають посади в керівних органах та/або в органах управління (наглядових та виконавчих) юридичної особи, особу, яка виконує функцію одноосібного органу управління.

7. Процес дослідження ознак, характеру (вигоди, інтересу) та міри (рівня, ступеня, частки) вирішального впливу та визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника здійснюється на основі таких принципів:

1) адаптованості - урахування виду та організаційно-правової форми юридичної особи;

2) динамічності - проведення дослідження та аналізу інформації на системній та регулярній основі, своєчасне реагування на зміни в ознаках вирішального впливу;

3) достатності інформації - проведення дослідження та аналізу на підставі достовірної, достатньої та актуальної інформації;

4) інклюзивності - належне і своєчасне залучення до всіх складових процесу зовнішніх та внутрішніх заінтересованих сторін з метою обміну інформацією, поєднання теоретичного та практичного досвіду, кращих вітчизняних та зарубіжних практик у сфері розкриття юридичними особами інформації про своїх кінцевих бенефіціарних власників;

5) системності - застосування комплексного підходу та цілісності взаємодіючих складових, отриманих під час дослідження інформації про діяльність юридичної особи та ознак вирішального впливу;

6) об’єктивності - врахування всіх факторів, які характеризують досліджуваних осіб та процес, з метою визначення кінцевого бенефіціарного власника;

7) постійного вдосконалення - покращення процесу дослідження інформації завдяки набутим знанням та практичному досвіду, уникнення формального підходу до визначення кінцевого бенефіціарного власника, зокрема за ознакою вирішального впливу на діяльність юридичної особи шляхом безпосереднього володіння часткою у статутному (складеному) капіталі юридичної особи;

8) професіоналізму - забезпечення компетентного виконання вимог законодавства з питань розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, наявність необхідних знань та практичного досвіду для виконання зазначених вимог.

8. Дослідження інформації для визначення кінцевого бенефіціарного власника включає в себе збір та проведення аналізу інформації (даних), необхідної для встановлення вирішального впливу на діяльність юридичної особи, отриманої з джерел, визначених у цьому розділі, та з урахуванням особливостей нормативно-правового регулювання створення, режиму майна, переданого засновниками, державної реєстрації та діяльності юридичної особи, а також ідентифікацію та верифікацію даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника.

9. Обсяг дій юридичної особи із збору необхідної інформації (даних) для встановлення вирішального впливу на діяльність юридичної особи та глибина аналізу отриманої інформації (даних) мають бути пропорційними характеру та масштабу діяльності юридичної особи, її структурі власності. Вжиті заходи повинні бути достатніми для того, щоб бути впевненим, хто є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи.

10. Конкретні форми та шляхи дослідження інформації, аналізу фактичних даних з метою з’ясування ознак і засобів набуття / зміни вирішального впливу визначаються в кожному випадку окремо.

Порядок і етапи дослідження та визначення ознак вирішального впливу, їх обсяг, зміст та послідовність проведення, передбачені цією Методологією, можуть змінюватися залежно від обставин, які виникають під час дослідження наявності впливу на діяльність юридичної особи.

11. З’ясування даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та ознак прямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи шляхом безпосереднього володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи здійснюється на основі інформації, яка міститься:

1) у реєстрі власників іменних цінних паперів, інформаційних довідках, наданих на запит та відповідно до умов договору, укладеного з Центральним депозитарієм цінних паперів, виписках з рахунків у цінних паперах акціонерів, наданих депозитарними установами, - для акціонерних товариств;

2) в обліковій системі часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів на підставі договору з товариством та у порядку, встановленому НКЦПФР, - для товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю;

3) у засновницькому договорі про розмір часток (внесення вкладів) учасників - для повного та командитного товариства;

4) у відомостях про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розміру частки кожного із засновників (учасників) - для товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю (крім товариств, облік часток яких ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів), приватного підприємства, командитного та повного товариства, фермерського господарства із статусом юридичної особи;

5) у відомостях про засновників, учасників, акціонерів, членів юридичних осіб, що містяться в реєстрах іноземних держав;

6) в офіційних документах (належним чином завірених копіях), що підтверджують належність іноземцям іноземних юридичних осіб, трастів, іноземних інвестиційних фондів, інших подібних правових утворень;

7) у структурі власності юридичної особи, складеній за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства, та здійсненому розрахунку частки власності у статутному (складеному) капіталі для встановлення ознак вирішального впливу на діяльність юридичної особи.

12. З’ясування даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та ознак непрямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи може здійснюватися за допомогою інформації, зокрема, яка міститься:

1) у внутрішніх (локальних) документах юридичної особи, які регламентують порядок створення та діяльність юридичної особи залежно від її організаційно-правової форми, а саме в установчих документах (засновницькому договорі, статуті, рішенні про утворення юридичної особи, яка діє на підставі модельного статуту юридичної особи), положеннях про органи управління юридичної особи (положеннях про загальні збори, наглядову раду, раду директорів, виконавчий орган, ревізійну комісію та інші органи, утворені відповідно до рішень юридичної особи);

2) у протоколах засідань органів управління юридичної особи, а саме установчих/загальних зборів засновників/учасників/акціонерів/членів, рішеннях одноосібних/колегіальних органів (наказах, розпорядженнях, рішеннях);

3) у корпоративному договорі, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації;

4) у письмових угодах про здійснення від імені юридичної або фізичної особи правочинів з управління майновими/немайновими правами, набуття/припинення майнових/немайнових прав юридичної або фізичної особи та в документах про стан їх виконання;

5) в обліково-статистичній (адміністративній), фінансовій та податковій звітності, яка ведеться та розкривається юридичною особою відповідно до вимог законодавства, аудиторських звітах, результатах перевірок фінансово-господарської діяльності;

6) у відкритих інформаційних системах, реєстрах і базах даних органів державної влади, саморегулівних організацій, органів суспільного нагляду, засобах масової інформації, соціальних мережах, інших відкритих джерелах та інформації, яка міститься у публічному доступі, в іноземних державних реєстрах, які забезпечують збирання, накопичення та облік інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування;

7) у поясненнях посадових осіб, засновників/учасників/акціонерів/членів юридичної особи, інших документах, що підтверджують можливість вирішального впливу на діяльність юридичної особи, наданих самостійно або на запит юридичної особи;

8) у зверненнях (листах, повідомленнях), які надійшли від фізичних або юридичних осіб, державних, судових, правоохоронних чи розвідувальних органів, щодо діяльності юридичної особи;

9) у документах, що підтверджують державну реєстрацію актів цивільного стану (свідоцтві або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть);

10) у документах, що підтверджують громадянство (підданство) особи, реєстрацію іноземної юридичної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі утворення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, або у разі змін, пов’язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент.

13. З’ясування даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника трастів та інших подібних правових утворень, здійснюється за допомогою інформації, яка міститься в письмових угодах, зокрема договорі про управління майном, договорі про утворення трасту, договорі (страховому полісі, свідоцтві, сертифікаті) страхування життя, трастовій декларації та/або угоді, свідоцтві про шлюб, у витягу, виписці чи іншому документі з офіційного джерела, зокрема торговельному, банківському, судовому реєстрі, інших документах, що підтверджують здійснення вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи.

14. Дослідження інформації про осіб, які обіймають посади в керівних органах та/або в органах управління (наглядових та виконавчих) юридичної особи, особу, яка виконує функцію одноосібного органу управління, здійснюється за допомогою даних, які містяться у внутрішніх (локальних) документах юридичної особи, що регламентують порядок створення та діяльність юридичної особи залежно від її організаційно-правової форми, а саме в установчих документах (засновницькому договорі, статуті юридичної особи, рішенні про утворення юридичної особи, яка діє на підставі модельного статуту юридичної особи), положеннях про органи управління юридичної особи (положеннях про загальні збори, наглядову раду, раду директорів, виконавчий орган, ревізійну комісію та інші органи, утворені відповідно до рішень юридичної особи).

15. Для встановлення характеру та міри (рівня, ступеня, частки) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) визначаються:

1) усі особи (засновники, учасники, акціонери, члени) юридичної особи, які прямо володіють ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи;

2) усі особи (засновники, учасники, акціонери, члени) в ланцюзі контролю/володіння юридичної особи, які опосередковано володіють ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи, зокрема через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення;

3) усі особи, що здійснюють вирішальний вплив шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення;

4) усі особи, що здійснюють вирішальний вплив на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення незалежно від формального володіння.

16. Під час визначення кінцевого бенефіціарного власника за ознакою непрямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи шляхом володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб досліджується інформація про зв’язки між особами, які можуть бути використані для того, щоб домогтися більшої вигоди для себе, та можуть ґрунтуватися на родинних відносинах, майнових, організаційно-управлінських або договірних відносинах.

17. Під час дослідження ознак непрямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи шляхом реалізації права контролю з’ясовуються чинники, що забезпечують такий вплив на діяльність юридичної особи, визначаються способи реалізації права контролю та встановлюється їх суб’єктний склад.

Порядок і етапи дослідження та визначення контролю, їх обсяг, зміст та послідовність проведення, зазначені в цій Методології, можуть змінюватися залежно від обставин, які виникають під час дослідження наявності контролю.

18. Ознаки непрямого вирішального впливу шляхом реалізації права контролю встановлюються на підставі, зокрема:

1) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

2) ведення особою перемовин щодо вчинення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;