Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 2 квітня 1985 року "Про внесення змін і доповнень до Основ кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік і Основ виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік" Президія Верховної Ради Української РСР

I. Внести до Виправно-трудового кодексу Української РСР такі зміни і доповнення:

1. Статтю 13 викласти в такій редакції:

"Стаття 13. Види виправно-трудових колоній

Виправно-трудові колонії поділяються на колонії-поселення для осіб, які вчинили злочини з необережності, колонії-поселення для осіб, які вчинили умисні злочини, колонії-поселення для осіб, які твердо стали на шлях виправлення, колонії загального режиму, посиленого режиму, суворого режиму, особливого режиму".

2. У статті 14:

частину першу викласти в такій редакції:

"Засуджені до позбавлення волі чоловіки відбувають покарання у виправно-трудових колоніях:

загального режиму - вперше засуджені за злочини, що не є тяжкими, крім засуджених за злочини, перелічені в абзаці третьому частини четвертої статті 25 Кримінального кодексу Української РСР;

посиленого режиму - вперше засуджені за тяжкі злочини;

суворого режиму - засуджені за особливо небезпечні державні злочини або ті, що раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі;

особливого режиму - визнані особливо небезпечними рецидивістами і засуджені, яким покарання у вигляді смертної кари замінено позбавленням волі в порядку помилування або амністії";

у частині другій слово і цифру "частини 7" замінити словами "частини сьомої";

частину четверту після слів "з необережності" доповнити словами "і з колоній-поселень для осіб, що вчинили умисні злочини".

3. У частині другій статті 15 слово і цифру "частини 7" замінити словами "частини сьомої". Частину третю цієї статті після слів "з необережності" доповнити словами "і з колоній-поселень для осіб, що вчинили умисні злочини".

4. Статтю 16 викласти в такій редакції:

"Стаття 16. Виправно-трудові колонії-поселення

У виправно-трудових колоніях-поселеннях для осіб, які вчинили злочини з необережності, відбувають покарання засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності.

У виправно-трудових колоніях-поселеннях для осіб, які вчинили умисні злочини, відбувають покарання засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, перелічені в абзаці третьому частини четвертої статті 25 Кримінального кодексу Української РСР.

У виправно-трудових колоніях-поселеннях для осіб, які твердо стали на шлях виправлення, відбувають покарання особи, переведені в ці колонії в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з колоній загального, посиленого і суворого режимів".

5. У статті 18:

частину другу викласти в такій редакції:

"У виховно-трудових колоніях загального режиму відбувають покарання неповнолітні чоловічої статі, вперше засуджені до позбавлення волі, причому засуджених за злочини, що не є тяжкими, тримають окремо від засуджених за тяжкі злочини, а також всі засуджені неповнолітні жіночої статі";

у частині третій слово і цифру "частини 7" замінити словами "частини сьомої";

частину четверту викласти в такій редакції:

"У виховно-трудових колоніях посиленого режиму відбувають покарання неповнолітні чоловічої статі, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, а також переведені з виховно-трудових колоній загального режиму за злісне порушення вимог режиму (стаття 47 цього Кодексу)".

6. Частини другу, третю і четверту статті 21 викласти в такій редакції:

"Вперше засуджених до позбавлення волі чоловіків тримають окремо від тих, хто раніше відбував позбавлення волі, вперше засуджених за злочини, що не є тяжкими, - від уперше засуджених за тяжкі злочини; засуджених до позбавлення волі жінок і неповнолітніх тримають роздільно відповідно до правил, передбачених статтями 15 і 18 цього Кодексу. Ізольовано від інших засуджених, а також роздільно тримають: засуджених за особливо небезпечні державні злочини; особливо небезпечних рецидивістів; засуджених, яким покарання у вигляді смертної кари замінено позбавленням волі в порядку помилування або амністії. Засуджених іноземних громадян і осіб без громадянства тримають, як правило, окремо від засуджених громадян СРСР. У різних колоніях-поселеннях тримають: засуджених, яких направлено відповідно до вироку суду в колонії-поселення для осіб, що вчинили злочини з необережності; засуджених, яких направлено відповідно до вироку суду в колонії-поселення для осіб, що вчинили умисні злочини; засуджених, яких переведено в колонії-поселення для осіб, що твердо стали на шлях виправлення, в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Вперше засуджених до позбавлення волі жінок тримають окремо від тих, хто раніше відбував позбавлення волі.

Неповнолітніх, які досягли сімнадцятирічного віку і твердо стали на шлях виправлення, можуть тримати окремо від інших засуджених неповнолітніх. Крім того, неповнолітніх, засуджених за вчинення в період відбування покарання умисних злочинів, а також неповнолітніх, які систематично або злісно порушують режим відбування покарання, можуть тримати окремо від інших засуджених неповнолітніх".