1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Болгарія про взаємну охорону та принципи обміну секретною інформацією
( Угоду ратифіковано Законом N 2828-IV від 07.09.2005, ВВР, 2005, N 51, ст.544 )
Дата підписання: 21.05.2004
Дата ратифікації: 07.09.2005
Дата набуття чинності: 12.10.2005
Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Болгарія (далі - "Сторони"),
погоджуючись проводити консультації з політичних та пов'язаних з безпекою питань і розширювати та зміцнювати своє політичне, військове та економічне співробітництво,
беручи до уваги зміни в політичній ситуації у світі та усвідомлюючи важливу роль взаємного співробітництва між ними для стабілізації миру, міжнародної безпеки та взаємної довіри,
усвідомлюючи, що ефективне співробітництво може потребувати обміну секретною інформацією між Сторонами,
підтверджуючи, що ця Угода не впливатиме на зобов'язання Сторін за іншими міжнародними угодами, підписаними Сторонами, а також те, що вона не буде використовуватися проти інтересів, безпеки та територіальної цілісності інших держав,
керуючись прагненням встановити правила взаємної охорони секретної інформації, що поширюються будь-які майбутні угоди про співробітництво та секретні контракти, що містять або включають секретну інформацію, які будуть реалізовуватись між Сторонами,
домовились про таке:
Стаття 1
Мета
(1) Метою цієї Угоди є забезпечення охорони секретної інформації, обмін якою здійснюється або яка створюється в процесі співробітництва Сторін.
(2) Рішення щодо передачі або обміну секретною інформацією приймається у відповідності до національного законодавства Сторін.
Стаття 2
Визначення термінів
Для цілей цієї Угоди:
(1) "секретна інформація" - інформація, що визначена такою відповідно до національного законодавства Сторін;
(2) "несанкціонований доступ до секретної інформації" - розголошення, неправильне використання, змінювання, пошкодження, передача, знищення секретної інформації, а також будь-які інші дії, що призводять до порушення правил охорони або втрати такої інформації. Під несанкціонованим доступом також розуміються будь-які помилки при засекречуванні інформації шляхом надання відповідного грифа секретності або будь-яке невірне засекречування, а також будь-яка діяльність або бездіяльність, що призвели до ознайомлення з інформацією особою, яка не має необхідного уповноваження чи підтвердження цього;
(3) "секретний матеріал" - будь-який носій секретної інформації незалежно від його фізичної форми або характеристики;
(4) "ступінь секретності" - категорія, яка характеризує важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони Сторонами, а також категорія, на підставі якої надається гриф секретності;
(5) "гриф секретності" - позначка на будь-якому матеріалі, що містить секретну інформацію, яка вказує ступінь секретності;
(6) "режим секретності" - сукупність норм та правил чинних в державах Сторін, та сукупність обов'язкових заходів і дій щодо їхнього застосування, які регулюють доступ до секретної інформації і спрямовані на виключення несанкціонованого доступу до неї;
(7) "допуск до секретної інформації" - позитивний висновок за результатами процедури перевірки, який визначає лояльність та надійність особи або установи, а також інші аспекти безпеки згідно з національним законодавством. Такий висновок дозволяє надати особі або установі доступ до секретної інформації та проводити діяльність, пов'язану із секретною інформацією відповідного ступеня без ризику для безпеки;
(8) "Сторона-джерело" - Сторона, представлена компетентним органом або організацією, що надає секретну інформацію;
(9) "Сторона-одержувач" - Сторона, представлена компетентним органом або організацією, якій передається секретна інформація;
(10) "організація" - юридична або фізична особа держав Сторін, що бере участь у відповідному співробітництві або виконанні контрактів, на які поширюється дія цієї Угоди;
(11) "компетентний орган" - державний орган, який згідно з національним законодавством відповідної Сторони реалізовує державну політику в сфері охорони секретної інформації, здійснює загальний контроль в цій сфері, а також вживає заходів щодо імплементації цієї Угоди та визначений як такий у статті 5 цієї Угоди;
(12) "секретний контракт" - угода між двома або більше організаціями, що містить або передбачає доступ до секретної інформації;
(13) "договірна особа" - юридична або фізична особа держав Сторін, яка виступає стороною в секретному контракті відповідно до положень цієї Угоди та національного законодавства;
(14) "третя сторона" - будь-який суб'єкт, не уповноважений здійснювати діяльність за цією Угодою.
Стаття 3
Грифи секретності
(1) Сторони погоджуються, що наступні грифи секретності є порівняними та відповідають ступеням секретності, визначеним національним законодавством відповідної Сторони:
Україна: Англійський
еквівалент
Республіка Болгарія
"Особливої важливості" TOP SECRET СТРОГО СЕКРЕТНО
"Цілком таємно" SECRET СЕКРЕТНО
"Таємно" CONFIDENTIAL ПОВЕРИТЕЛНО
Стаття 4
Заходи охорони
(1) Згідно з цією Угодою та своїм національним законодавством Сторони вживають усіх належних заходів щодо охорони секретної інформації, яка є предметом передачі або обміну між ними. Для такої секретної інформації забезпечується такий самий рівень охорони, який передбачається для національної секретної інформації з відповідним ступенем секретності.
(2) Сторони інформують у належний час одна одну про будь-які зміни у національному законодавстві, які можуть вплинути на виконання цієї Угоди. У таких випадках Сторони інформують одна одну відповідно до пунктів 3 та 4 статті 5 цієї Угоди з метою проведення обговорення можливості внесення поправок до цієї Угоди. Впродовж цього часу секретна інформація охороняється відповідно до положень Угоди, якщо про інше не має письмової домовленості між Сторонами.
(3) Жодна особа не повинна мати доступ до секретної інформації лише на підставі свого рангу, посади або наявності допуску. Доступ до секретної інформації обмежується тільки такими особами, які отримали допуск відповідно до національного законодавства відповідної Сторони, і чиї офіційні обов'язки потребують такого доступу відповідно до принципу необхідності.
(4) Сторона-одержувач зобов'язана:
a) не розкривати секретну інформацію третій стороні без попередньої письмової згоди Сторони-джерела;
b) встановлювати секретній інформації ступені секретності еквівалентні наданим Стороною-джерелом;
c) не використовувати секретну інформацію для цілей, відмінних від тих, для яких вона була надана;
(5) Сторона-джерело повинна забезпечити інформування Сторони-одержувача про:
a) грифи секретності інформації та про будь-які умови її передачі або обмеження щодо її використання, а також про те що інформація позначена таким чином;
b) будь-які подальші зміни ступенів секретності.
(6) Якщо між Сторонами укладено будь-які інші Угоди, що містять більш суворі правила, що стосуються обміну або охорони секретної інформації, то застосовуються ці правила.
(7) Сторони забезпечують на території своїх держав проведення необхідних інспекцій та перевірок з дотримання правил охорони секретної інформації.
Стаття 5
Компетентні органи
(1) Компетентними органами держав Сторін є:
Для України: Служба безпеки України;
Для Республіки Болгарія: Державна комісія з інформаційної безпеки.
(2) Компетентні органи надають один одному свої офіційні реквізити.
(3) Компетентні органи інформують один одного про чинне на територіях їхніх відповідних держав законодавство, що стосується охорони секретної інформації.
(4) З метою забезпечення тісного співробітництва при імплементації даної Угоди компетентні органи можуть проводити консультації за запитом, зробленим одним з них та укладати виконавчі документи до цієї Угоди.
(5) З метою встановлення та підтримання порівняних режимів секретності відповідні компетентні органи за запитом надають один одному інформацію щодо режимів секретності, процедур та практики охорони секретної інформації, що застосовуються відповідною Стороною.
Стаття 6
Передача секретної інформації
(1) Якщо Сторона-джерело має намір передати секретну інформацію до організації Сторони-одержувача або доручає це зробити своїй організації, вона попередньо робить запит компетентному органу Сторони-одержувача щодо підтвердження того, що організації Сторони-одержувача надано доступ до секретної інформації необхідного ступеня секретності. Це підтвердження повинно містити зобов'язання щодо забезпечення відповідності заходів охорони національним правилам охорони секретної інформації. Компетентний орган Сторони-одержувача здійснює контроль за дотриманням цих заходів.
(2) Компетентний орган Сторони-джерела повинен забезпечити, щоб всій секретній інформації, яка передається або створюється в рамках контракту, було надано грифи секретності.
(3) Компетентний орган Сторони-одержувача повинен забезпечити, щоб організація-одержувач поводилася з секретною інформацією іншої Сторони як з секретною інформацією еквівалентного ступеня секретності власної держави.

................
Перейти до повного тексту