Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 22 січня 1993 р. N 14-93 "Про державний контракт і державне замовлення на 1993 рік" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Тимчасове положення про порядок формування та розміщення обсягів поставок продукції (робіт, послуг) для виконання державних контрактів і державного замовлення на 1993 рік, Перелік ресурсів, виробництво та централізований розподіл яких контролюється державою, що додаються.

2. Міністерствам і відомствам внести до 25 лютого 1993 р. Міністерству економіки пропозиції про формування державних контрактів і державного замовлення.

Державному комітетові з матеріальних ресурсів завершити формування обсягів продукції виробничо-технічного призначення, баланси виробництва і споживання яких він розробляє, для поставки у 1993 році за державними контрактами і державним замовленням і подати на затвердження Кабінету Міністрів України.

Міністерству економіки разом з Міністерством фінансів до 10 березня 1993 р. подати узагальнені матеріали на розгляд Кабінету Міністрів України.

3. Міністерству економіки разом з Державним комітетом з матеріальних ресурсів, Міністерством у справах будівництва і архітектури, Міністерством фінансів, Міністерством юстиції розробити та затвердити в 10-денний термін методичні рекомендації щодо укладання державних контрактів.

4. Міністерствам і відомствам, підприємствам - виконавцям державних контрактів і державного замовлення до 25 лютого 1993 р. провести роботу з підприємствами-постачальниками, державними постачальницько-збутовими та іншими посередницькими організаціями щодо укладання договорів на поставку їм матеріально-технічних ресурсів.

5. Державним постачальницько-збутовим організаціям у пріоритетному порядку подавати допомогу підприємствам громадських організацій інвалідів у розміщенні їхніх заявок на матеріально-технічні ресурси.

6. Рекомендувати Раді Міністрів Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям використовувати Тимчасове положення про порядок формування та розміщення обсягів поставок продукції (робіт, послуг) для виконання державних контрактів та державного замовлення на 1993 рік при формуванні територіальних замовлень.

Цим Положенням регулюються відносини між органами державної виконавчої влади та підприємствами, установами й організаціями при формуванні та розміщенні обсягів поставок продукції (робіт, послуг) для виконання державних контрактів і державного замовлення.

Державний контракт є засобом забезпечення потреб споживачів, що фінансуються за рахунок державного бюджету, та поповнення державного резерву. При цьому держава гарантує оплату поставок продукції, виконання робіт, надання послуг.

Обсяги поставок продукції, виконання робіт, надання послуг за державними контрактами формуються на основі пропозицій замовників і повинні бути збалансовані з можливостями державного бюджету.

Фінансування за державними контрактами здійснюється замовниками за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на ці цілі.

Державні контракти укладаються:

у промисловості - на кінцевий продукт споживання;

у капітальному будівництві - на створення технологічно закінчених комплексів виробничо-технічного та соціально-культурного призначення;

у сільському господарстві - на продовольство.

Замовниками у державних контрактах є уповноважені на це Кабінетом Міністрів України органи державної виконавчої влади, визначені у додатку N 1. Замовник укладає державні контракти, виступає від імені держави гарантом фінансування поставок продукції, виконання робіт, надання послуг, передбачених контрактом, у межах асигнувань, виділених йому на ці цілі. Якщо є можливість вибору виконавців, завдання за державними контрактами розміщуються замовниками на конкурсній основі. Підприємства - монополісти не мають права відмовлятися від укладання державного контракту і виконання державного замовлення. У разі необгрунтованої їх відмови до них вживаються заходи, передбачені чинним законодавством.

Виконавці державного контракту та державного замовлення забезпечують себе матеріально-технічними ресурсами шляхом укладання прямих договорів з підприємствами-постачальниками, державними постачальницько-збутовими та іншими посередницькими організаціями. Виняток становлять окремі види ресурсів, виробництво і споживання яких контролюється і централізовано розподіляється державою. Розподіл цієї продукції здійснюється через відповідні міністерства і відомства. Централізований розподіл державою інших ресурсів починаючи з 1993 року не застосовується.

Державне замовлення є засобом стимулювання нарощування виробництва дефіцитної продукції, розвитку пріоритетних галузей народного господарства, впровадження нових технологій, розв'язання соціальних проблем, державної підтримки найважливіших наукових досліджень, при якому держава надає пільги виконавцям, але не забезпечує їх фінансовими ресурсами.

Перелік продукції (робіт, послуг), що включається до державного замовлення, а також конкретні пільги, які надаються його виконавцям, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Перелік формується на основі прийнятих державних програм, законодавчо встановлених пріоритетів, вивчення кон'юнктури внутрішнього і зовнішнього ринку.

Державні замовлення та державні контракти після аналізу і доопрацювання з участю Держкомресурсів доводяться галузевими міністерствами і відомствами до конкретних підприємств.

Держкомресурсів, виходячи з поданих у 1992 році заявок на поставки продукції від замовників, що фінансуються за рахунок державного бюджету, формує обсяги державних контрактів з продукції, баланси виробництва і споживання якої він розробляє, та подає на затвердження Кабінету Міністрів України.

Щодо іншої номенклатури продукції (робіт, послуг) замовники в межах виділених їм бюджетних коштів подають свої пропозиції відповідним галузевим міністерствам і відомствам для розміщення державних контрактів на підприємствах-виконавцях, які входять до сфери їх управління.

Галузеві міністерства і відомства проводять роботу, пов'язану з розміщенням державних контрактів, і подають Мінекономіки пропозиції про попередні їх обсяги за формою згідно з додатком N 2.

Мінекономіки розглядає вказані матеріали та після погодження їх з Мінфіном щодо забезпечення їх виконання бюджетними асигнуваннями подає узагальнені пропозиції Кабінетові Міністрів України.

Після затвердження Урядом установлені завдання на поставку продукції, виконання робіт, надання послуг доводяться галузевим міністерствам, відомствам для розміщення обсягів державних контрактів на підприємствах, що входять до сфери їх управління, а також замовникам для укладання з цими підприємствами державних контрактів.

Якщо виконавці не дали згоди на укладання державних контрактів, їм може бути відмовлено у забезпеченні ресурсами, виробництво і споживання яких контролюється та централізовано розподіляється державою.

Державний контракт визначає права та обов'язки сторін при виконанні поставок продукції (робіт, послуг) і може мати такі розділи: загальний, фінансовий, економічний, науково-технічний і соціальний.

У разі невиконання зобов'язань, що випливають з державних контрактів, сторони несуть відповідальність, передбачену цим контрактом і чинним законодавством.

Державні котракти можуть бути двосторонні і багатосторонні.

Замовники державних контрактів щомісячно подають Мінстату звіти про хід виконання державних контрактів відповідно до затверджених форм.

Міністерства і відомства - замовники, виходячи з аналізу балансів виробництва і споживання у галузевому розрізі, а Держкомресурсів - у міждержавному та міжгалузевому, визначають види продукції виробничо-технічного призначення, сільськогосподарської продукції, сировини та продовольства, робіт і послуг, виробництво яких потребує стимулювання шляхом надання економічних та інших пільг.

Пропозиції про визначені види продукції (робіт, послуг) надсилаються замовниками до Мінекономіки за формою згідно з додатком N 3. Мінекономіки узагальнює ці пропозиції, погоджує з Мінфіном запропоновані обсяги фінансових пільг з урахуванням можливостей державного бюджету і подає їх Кабінетові Міністрів України.

Затверджені види продукції (робіт, послуг), розмір і порядок надання пільг доводяться замовникам, а також підприємствам - виконавцям через галузеві міністерства, відомства.

За затвердженими Кабінетом Міністрів України обсягами сільськогосподарської продукції, сировини та продовольства, що централізовано розподіляються, державне замовлення доводиться міністерствам, відомствам для розміщення серед підприємств і Мінстату для складання щоквартальних звітів про хід його виконання.

Виконавці державного замовлення за вказаними видами продукції централізовано забезпечуються ресурсами, виробництво та споживання яких контролюється державою.