1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Указ


У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
( Указ втратив чинність на підставі Указу Президента N 140/2006 від 20.02.2006 )
Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу
1. Схвалити підготовлену Кабінетом Міністрів України Концепцію розвитку законодавства про державну службу (додається).
2. Кабінету Міністрів України забезпечити розроблення на основі схваленої Концепції та внесення до 1 вересня 2005 року проекту нової редакції Закону України "Про державну службу" та інших проектів законів, необхідних для забезпечення вдосконалення державної служби в Україні.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 5 січня 2005 року
N 1/2005
СХВАЛЕНО
Указом Президента України
від 5 січня 2005 року N 1/2005
КОНЦЕПЦІЯ
розвитку законодавства про державну службу
Відповідно до Конституції України, ураховуючи вітчизняний та міжнародний досвід, за роки незалежності в Україні створено систему національного законодавства про державну службу як невід'ємної передумови сильної демократії, важливого інструмента забезпечення задоволення прав та свобод людини і громадянина, формування та реалізації державної політики.
Перспективи дальшого розвитку цієї системи визначено, зокрема, Стратегією економічного та соціального розвитку України "Шляхом європейської інтеграції" на 2004-2015 роки, схваленою Указом Президента України від 28 квітня 2004 року N 493, Концепцією адаптації інституту державної служби до стандартів Європейського Союзу, схваленою Указом Президента України від 5 березня 2004 року N 278. Кабінет Міністрів України постановою від 8 червня 2004 року N 746 затвердив Програму розвитку державної служби на 2005-2010 роки, яка також передбачає широкий комплекс заходів з поліпшення правового забезпечення діяльності у цій сфері.
1. Основні актуальні проблеми у сфері державної служби
Незважаючи на заходи, що вживаються, система законодавства з питань державної служби все ще не повною мірою задовольняє зростаючі потреби суспільства і держави у забезпеченні реалізації конституційних прав і свобод людини та громадянина, ефективного виконання завдань і функцій держави і тому не відповідає інтересам утвердження демократичної, соціальної, правової держави, розвитку громадянського суспільства, здійснення ефективного управління в державі.
Негативні фактори і тенденції у функціонуванні системи державної служби спричинені значною мірою нестабільністю та непрестижністю державної служби, недодержанням у багатьох випадках вимог щодо політичної нейтральності державних службовців, запобігання конфлікту їх матеріальних та інших особистих інтересів, недопущення незаконного впливу на державних службовців під час виконання ними службових обов'язків, невідповідності їх статусу, матеріального забезпечення та соціального захисту рівню покладеної на них відповідальності.
Діяльність державних службовців залишається недостатньо відкритою та прозорою, не створено умови для належного контролю за такою діяльністю з боку суспільства, що посилює у суспільстві недовіру до органів державної влади і разом з тим створює додаткові можливості для зловживань, корупції і хабарництва, безвідповідальності державних службовців.
Недостатньо високою залишається якість управлінських послуг, які надаються державними службовцями, що пов'язано з невідповідністю професійного рівня багатьох з них сучасним потребам державного управління, відсутністю чітко регламентованих адміністративних процедур та національних стандартів щодо надання таких послуг.
Мають місце суб'єктивізм у доборі, просуванні по службі державних службовців, залишається недостатньо відкритим та прозорим механізм прийняття на державну службу. Невизначеність кар'єрної перспективи, правова незахищеність від суб'єктивізму керівників, особливо напружені умови роботи та інші фактори посилюють непривабливість державної служби, особливо для молоді, призводять до відтоку значної частини висококваліфікованих спеціалістів з державної служби.
Внаслідок цих та інших факторів знижується ефективність державної служби, посилюються відчуженість людини від держави, нестабільність у суспільстві, неповага громадян до державних органів, що є вкрай неприпустимим. Для розв'язання цих та інших проблем у сфері державної служби необхідне суттєве удосконалення відповідного правового регулювання.
Концепція розвитку законодавства про державну службу (далі - Концепція) розроблена відповідно до Конституції України, з урахуванням вітчизняного та міжнародного досвіду, рекомендацій Парламентської асамблеї Ради Європи та інших міжнародних організацій з метою системного розв'язання проблем у цій сфері.
2. Основні засади вдосконалення правового регулювання державної служби
Дальший розвиток державної служби має здійснюватись на таких засадах:
конституційність та законність регулювання діяльності державних органів та державних службовців, їх взаємодії з інституціями громадянського суспільства;
професійність, демократичність та прозорість системи державної служби, процедури прийняття органами державної влади рішень, забезпечення участі громадян у процесі їх підготовки, об'єктивне та оперативне інформування громадян України про діяльність державних органів і державних службовців;
патріотизм державних службовців та неухильне дотримання ними вимог законодавства, етичних норм і правил поведінки, насамперед щодо недопущення проявів корупції та зловживання службовим становищем, конфлікту матеріальних та інших особистих інтересів;
політична нейтральність державних службовців, чітке розмежування політичних та адміністративних посад, повноважень та відповідальності осіб, що їх займають;
стабільність державної служби, надійна захищеність державних службовців від політичного чи іншого незаконного втручання у виконання ними службових обов'язків.
3. Основні проблеми правового характеру у сфері державної служби та шляхи їх законодавчого врегулювання
Законодавчо мають бути врегульовані такі основні проблеми у сфері державної служби:
1. Запровадження більш ефективного механізму забезпечення реалізації громадянами України конституційного права на рівний доступ до державної служби, недопущення привілеїв чи обмежень за будь-якими ознаками. При цьому законодавчо має бути закріплено більш високі вимоги до кандидатів на посади державних службовців, зокрема щодо їх професійності, знання ними законодавства України, здатності до роботи з громадянами, їх об'єднаннями, органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації в умовах відкритості і прозорості, володіння державною мовою. Особливо підтримуватися має вступ на державну службу та просування по службі осіб, що володіють іноземними мовами, зарубіжним досвідом у відповідній сфері. Слід посилити законодавчі гарантії реалізації гендерної політики у сфері державної служби, поліпшити можливості для роботи молоді в органах державної влади.
2. Удосконалити розмежування сфер застосування принципів та норм публічного та приватного права для регулювання відносин у сфері державної служби.
Діяльність державних службовців регулюється законодавством про державну службу. На державній службі особа перебуває у публічно-правових відносинах з державою. Від імені держави у таких відносинах виступає орган державної влади в особі його керівника. Статус державних службовців повинні мати лише ті працівники органів державної влади, які займаються питаннями вироблення та реалізації державної політики, підготовки проектів нормативно-правових актів, використання коштів державного бюджету, контролю та нагляду за виконанням законодавства, видання адміністративних актів, збереження державної таємниці або виконують інші функції у сфері державного управління. Передбачити, що в органах державної влади працюють не тільки державні службовці, а й інші працівники, діяльність, порядок призначення на посади та звільнення з посад яких регулюється трудовим законодавством.

................
Перейти до повного тексту