Уряд України та Уряд Республіки Вірменія, надалі іменовані Сторонами,

усвідомлюючи значення та масштаби міграції між Сторонами,

прагнучи до всебічного розвитку співробітництва в галузі трудової діяльності та соціального захисту громадян на території Сторін,

погодились про таке:

Дія цієї Угоди поширюється на осіб (надалі іменуються працівники) та членів їх сімей, які є громадянами або постійно проживають на території однієї із Сторін (надалі іменується Сторона виїзду) та здійснюють свою трудову діяльність на підприємствах, в установах та організаціях всіх форм власності (надалі іменується роботодавці) на території іншої Сторони (надалі іменується Сторона працевлаштування) згідно з її законодавством.

Органами, уповноваженими представляти Сторони в реалізації цієї Угоди (надалі іменуються Уповноважені Органи), є:

з Української Сторони - Міністерство праці України;

з Вірменської Сторони - Міністерство праці та соціального забезпечення Республіки Вірменія.

Уповноважені Органи мають право залучати компетентні органи Сторін для вирішення питань, які випливають з цієї Угоди.

Всі питання, пов'язані з виконанням цієї Угоди, вирішуються шляхом взаємних консультацій між Уповноваженими Органами Сторін. З цією метою вони можуть створювати двосторонні робочі групи.

В межах цієї Угоди працівники однієї Сторони можуть здійснювати трудову діяльність на території іншої Сторони на підставі:

1) трудового договору (контракту), який укладається між роботодавцем та працівником на визначений термін;

2) договору, укладеному між суб'єктами господарської діяльності обох Сторін, метою якого є виконання визначеного обсягу робіт або послуг на території Сторони працевлаштування.

1. Для одержання роботи працівникам необхідний дозвіл на працевлаштування відповідного органу по праці Сторони працевлаштування, виданий у порядку та на умовах, установлених законодавством цієї Сторони.

2. Дозвіл на працевлаштування видається на термін виконання роботи у визначеного роботодавця.

3. Дозвіл, про який йдеться в пункті 1, буде видаватися за умови, що працівник не буде виконувати ніяку іншу оплачувану роботу, крім тієї, на яку буде видано дозвіл.

Якщо буде встановлено, що працівник виконував іншу оплачувану роботу або самовільно змінив роботодавця, то дозвіл буде анульовано.

4. При підписанні трудового договору (контракту) працівник бере на себе зобов'язання, що він не буде перебувати на території Сторони працевлаштування довше терміну, на який він одержав дозвіл.

5. Для продовження трудових відносин з працівником роботодавцю необхідно вирішити в установленому порядку питання про продовження дозволу на працевлаштування не пізніше одного місяця до закінчення терміну його дії.

При зміні ситуації на національних ринках праці Сторони можуть вводити обмеження на прийняття на роботу працівників іншої Сторони.

Вік, з якого допускається прийняття на роботу працівників, визначається законодавством Сторони працевлаштування.

Кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про присвоєння звання, розряду, кваліфікації та інші необхідні для здійснення трудової діяльності документи, а також завірений в установленому на території Сторони виїзду порядку їх перекладу на державну мову Сторони працевлаштування або російську мову.

При закінченні трудового договору (контракту) роботодавець у трудовій книжці працівника робить відповідний запис і видає довідку про заробітну плату за період роботи помісячно.

1. В'їзд працівників та членів їх сімей на територію Сторони працевлаштування, перебування та виїзд з неї регулюються законодавством цієї Сторони та відповідними міжнародними угодами.

В'їзд працівників та членів їх сімей на територію Сторони працевлаштування допускається тільки за наявності медичної довідки, яка відповідає вимогам компетентного органу цієї держави.

2. Ввіз працівниками та членами їх сімей особистого майна, необхідних робочих інструментів та обладнання на територію Сторони працевлаштування, а при поверненні - на територію Сторони виїзду, а також вивіз товарів, придбаних працівниками та членами їх сімей на трудові доходи на території Сторони працевлаштування, здійснюється в порядку, визначеному митним законодавством Сторін.

1. Трудова діяльність працівника, про якого йдеться у пункті 1 статті 3, оформляється трудовим договором (контрактом), укладеним з роботодавцем державною мовою Сторони працевлаштування та російською мовою згідно з трудовим законодавством цієї Сторони та вручається працівникові до його виїзду на роботу.

В трудовому договорі (контракті) повинні міститися основні реквізити роботодавця і працівника, професійні вимоги до працівника, відомості про характер роботи, умови праці та її оплати, відрахування з неї, тривалість робочого часу та часу відпочинку, умови проживання та плати за нього, а також термін дії трудового договору (контракту), умови його розірвання, порядок покриття дорожніх витрат.

Якщо трудовий договір (контракт) розірваний у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства (установи, організації), скороченням чисельності або штату працівників, на працівника поширюються пільги та компенсації відповідно до законодавства Сторони працевлаштування для вивільнюваних з указаних підстав працівників. У цьому разі працівник підлягає поверненню на територію Сторони виїзду за рахунок коштів роботодавця.

За місцем постійного проживання працівнику надається право на працевлаштування на загальних підставах. Допомога по безробіттю призначається за рахунок Сторони виїзду згідно з її законодавством.