Україна і Республіка Австрія, які тут і надалі іменуються "Договірні Сторони",

бажаючи створити сприятливі умови для підвищення економічного співробітництва між Договірними Сторонами,

визнаючи, що сприяння та взаємний захист інвестицій може посилити готовність до таких інвестицій та таким чином зробити важливий внесок до розвитку економічних відносин між Договірними Сторонами,

домовились про таке:

Для цілей цієї Угоди:

1. Термін "інвестиція" охоплює будь-який вид активів, інвестованих у зв'язку з економічною діяльністю інвесторів однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони відповідно до законів та правил останньої, та включатиме зокрема, але не виключно:

а) рухоме та нерухоме майно, а також будь-які інші майнові права, такі як застави, права утримання, забезпечення по позиці, узуфрукт та подібні права;

b) акції та будь-які інші форми участі в компаніях;

c) вимоги стосовно грошей, які були надані для створення економічної цінності або вимоги стосовно будь-якої діяльності, що має економічну цінність;

d) права на інтелектуальну і промислову власність, особливо, але не виключно: авторські права, права на об`єкти промислової власності, такі як патенти, торгові знаки, промислові зразки та моделі, технологічні процеси, "ноу-хау", промислові таємниці, торгові назви та "гудвіл";

e) концесії на розвідування або видобування природних ресурсів.

2. Термін "інвестор" означає:

а) будь-яку фізичну особу, яка є громадянином однієї Договірної Сторони та здійснює інвестицію на території іншої Договірної Сторони;

b) будь-яку юридичну особу або комерційну компанію, організацію, чи ділову асоціацію, засновану відповідно до законодавства однієї Договірної Сторони, та яка розташована на території однієї Договірної Сторони та здійснює інвестицію на території іншої Договірної Сторони;

c) будь-яку юридичну особу або організацію, засновану відповідно до законодавства однієї Договірної Сторони або третьої держави, та яка знаходиться під безпосереднім визначальним контролем інвесторів, зазначених вище у параграфах (а) або (b).

3. Термін "доходи" означає будь-які суми, одержані від інвестиції, та зокрема, але не виключно, прибутки, відсотки, приріст капіталу, дивіденди, "роялті", ліцензійні та інші платежі.

4. Термін "відчуження" охоплює також націоналізацію та будь-які інші примусові заходи однієї Договірної Сторони, які мають еквівалентні відчуженню наслідки відносно інвестицій інвесторів іншої Договірної Сторони.

5. Термін "територія" означає державну територію кожної з Договірних Сторін.

6. "Без безпідставної затримки" означає - з додержанням загальноприйнятного проміжку часу, необхідного для виконання необхідних формальностей, пов`язаних з грошовими переказами. Він починається в день подання заяви на грошовий переказ і може тривати не більше одного місяця.

1. Кожна Договірна Сторона на своїй території сприяє, наскільки це можливо, інвестиціям інвесторів іншої Договірної Сторони, дозволяє такі інвестиції відповідно до свого законодавства та в кожному випадку забезпечує таким інвестиціям рівноправний режим.

2. Інвестиції, здійснені відповідно до пункту 1 статті 1, та всі доходи, отримані від них, користуються повним захистом згідно з цією Угодою. Такий же захист застосовується, не зашкоджаючи положенням пункту 1, також до доходів, отриманих від реінвестування таких доходів. Будь-які зміни форми, в якій активи інвестовані або реінвестовані, включаючи легітимне розширення, зміну або трансформацію інвестицій, здійснену згідно з законодавством відповідної Договірної Сторони, не впливають на їх правовий статус як інвестицій.

1. Кожна Договірна Сторона надає інвесторам іншої Договірної Сторони режим не менш сприятливий ніж той, який вона надає своїм власним інвесторам та їх інвестиціям або інвесторам будь-якої третьої Держави та їх інвестиціям.

2. Положення пункту 1 цієї статті не можуть розглядатися як зобов'язуючі одну Договірну Сторону поширювати на інвесторів іншої Договірної Сторони та їх інвестиції існуючі або майбутні вигоди від будь-якого режиму, преференції або привілеї, що походять з:

а) будь-якого митного союзу, спільного ринку, зони вільної торгівлі або членства в економічному співтоваристві;

b) будь-якої міжнародної угоди, міжнародної домовленості або внутрішнього законодавства щодо оподаткування;

c) будь-якого правила для спрощення прикордонних економічних зв`язків.

1. Інвестиції, здійснені інвесторами однієї з Договірних Сторін, не підлягатимуть відчуженню на території іншої Договірної Сторони, за винятком як задля суспільних інтересів, з належним додержанням судочинства та виплатою відповідної компенсації.

2. Така компенсація має дорівнювати дійсній вартості інвестиції, встановленій безпосередньо перед або на момент, коли рішення відносно відчуження було проголошено або стало загальновідомим у залежності від того, що відбулось раніше. Ринкова вартість інвестицій визначається згідно з діючою міжнародною практикою, беручи до уваги, зокрема, інвестований капітал, його змінену вартість, підвищення вартості, поточні доходи, гудвіл та інші важливі фактори. У випадку, коли виплата компенсаційних платежів затримується, компенсація має бути сплачена у сумі, яка не робить положення інвестора менш сприятливим ніж те, яке він міг би мати, якщо компенсація була б сплачена в момент відчуження. Компенсація повинна включати відсотки за загальним ринковим курсом, але не нижчим, ніж існуючий курс LIBOR або рівнозначний йому, з дати відчуження до дати платежу. Остаточно визначена сума компенсації сплачується інвестору негайно у вільно конвертованій валюті та переказується без затримки. Положення щодо визначення та сплати компенсації повинні бути розроблені відповідним чином не пізніше моменту відчуження.

3. У випадку, коли одна Договірна Сторона відчужує майно компанії, яка розглядається як компанія цієї Договірної Сторони відповідно до цілей пункту 2 статті 1 цієї Угоди, та в якій інвестор іншої Договірної Сторони має власні акції, застосовуватимуться положення пункту 1 для забезпечення належної компенсації цьому інвестору.

4. Інвестор має право на перегляд правомірності акту відчуження компетентними органами Договірної Сторони, яка здійснила відчуження.

5. Інвестор має право на перегляд суми компенсації та методів платежу компетентними органами Договірної Сторони, яка здійснила відчуження, або міжнародним арбітражним судом відповідно до статті 9 цієї Угоди.

1. Інвестори однієї з Договірних Сторін, інвестиції яких у результаті війни, збройного конфлікту, надзвичайного стану, революції, громадського безладдя, повстання, заворушень або подібних подій на території іншої Договірної Сторони понесли втрати або збитки, мають право на такий режим реституцій відшкодування збитків, компенсації або іншого врегулювання, який інша Договірна Сторона забезпечує власним інвесторам або інвесторам з третіх країн у залежності від того, який з цих режимів є більш сприятливим для інвестора, що постраждав від вищезазначених обставин.

2. Незалежно від положень пункту 1 цієї статті, інвестори однієї з Договірних Сторін, які на основі перелічених у цьому пункті подій несуть на території іншої Договірної Сторони витрати або збитки, що випливають з:

а) конфіскації всієї або частини власності військовими силами або органами влади цієї Договірної Сторони, або

b) знищення всієї або частини власності військовими силами або органами влади цієї Договірної Сторони,

які не викликані військовими діями або надзвичайним положенням, мають право на негайну реституцію, а у відповідних випадках - негайну компенсацію за втрати і збитки. Викликані цим платежі є вільноконвертовані і сплачуються без безпідставної затримки.