1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Азербайджанської Республіки про взаємну охорону секретної інформації
( Угоду ратифіковано Законом N 2825-IV від 07.09.2005, ВВР, 2005, N 51, ст.541 )
Дата підписання: 26.04.2004
Дата ратифікації: 07.09.2005
Дата набуття чинності для України: 28.10.2005
Кабінет Міністрів України та Уряд Азербайджанської Республіки (далі - Сторони),
маючи намір забезпечити взаємну охорону секретної інформації, засекреченої в державі однієї Сторони та переданої в державу іншої Сторони,
підтверджуючи, що дана Угода не впливатиме на зобов'язання обох Сторін, що випливають з інших міжнародних Угод, учасницями яких вони є, а також те, що вона не використовуватиметься проти інтересів, безпеки та територіальної цілісності інших держав,
враховуючи взаємну заінтересованість у реалізації Угоди про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав від 22 січня 1993 року,
керуючись прагненням встановити правила передачі та взаємної охорони секретної інформації, які повинні поширюватися на всі угоди про співробітництво та контракти, що укладаються між Сторонами та організаціями, які передбачають обмін секретною інформацією,
домовились про таке:
Стаття 1
ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
У цій Угоді терміни вживаються у такому значенні:
1. "Секретна інформація" - інформація у будь-якій формі та будь-які документи, вироби, речовини або фізичні поля, на/в яких інформація міститься і які в інтересах національної безпеки держав Сторін, згідно з їх чинним законодавством, підлягають охороні від несанкціонованого доступу і засекречені відповідним чином, включаючи ті, що створені спільно організаціями держав Сторін у рамках співробітництва та засекречені на основі чинного законодавства держав Сторін та спільно узгоджених критеріїв;
2. "Сторона-джерело" - Сторона, яка передає секретну інформацію;
3. "Сторона-одержувач" - Сторона, якій передається секретна інформація;
4. "Організація" - міністерство, інший центральний орган виконавчої влади, юридична або фізична особа, що має право займатися діяльністю, пов'язаною з державною таємницею, та що бере участь у міждержавному співробітництві або виконує контракти в рамках цієї Угоди;
5. "Компетентний орган" - центральний орган виконавчої влади держави Сторони, відповідальний за виконання цієї Угоди та визначений як такий згідно зі статтею 10;
6. "Секретний контракт" - контракт між організаціями держав Сторін, в рамках якого здійснюється міждержавна передача секретної інформації або створюється секретна інформація;
7. "Третя сторона" - уряди держав, які не визначені цією Угодою як "Сторони", й фізичні та юридичні особи цих держав, а також особи без громадянства та міжнародні організації.
Стаття 2
СТУПЕНІ СЕКРЕТНОСТІ
Ступені секретності інформації, що підлягає обміну в рамках цієї Угоди визначаються такою таблицею еквівалентності грифів секретності:
Україна Азербайджанська
Республіка
Еквівалент
російською мовою
"Цілком таємно" Tam maxfi Совершенно секретно
"Таємно" Maxfi Секретно
Стаття 3
ЗАХОДИ ОХОРОНИ СЕКРЕТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
1. Сторони у відповідності з цією Угодою та їх національним законодавством вживають всіх необхідних заходів щодо охорони секретної інформації, яка передається або створюється. Вони забезпечують стосовно такої секретної інформації таку саму охорону, яка передбачається при поводженні з власною секретною інформацією з відповідним ступенем секретності.
2. Сторона-одержувач зобов'язується не надавати отриману, а після використання таку, що зберігається в архіві, секретну інформацію третій стороні без попередньої письмової згоди Сторони-джерела. Секретна інформація повинна використовуватися виключно з метою, для якої її отримано.
3. Доступ до секретної інформації дозволяється надавати тільки особам, які мають відповідний допуск та для яких він необхідний у зв'язку з виконанням службових обов'язків.
4. Сторони забезпечують на території власної держави проведення необхідних перевірок дотримання правил охорони секретної інформації.
Стаття 4
ЗДІЙСНЕННЯ ПЕРЕДАЧІ СЕКРЕТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
1. Якщо Сторона-джерело має намір передати секретну інформацію до організації Сторони-одержувача або доручає це зробити своїй організації, вона попередньо робить запит компетентному органу Сторони-одержувача щодо підтвердження того, що дана організація Сторони-одержувача має дозвіл на роботу з секретною інформацією необхідного ступеня секретності та має відповідні можливості для забезпечення охорони секретної інформації.
2. Компетентний орган Сторони-одержувача повинен забезпечити, щоб організація Сторони-одержувача поводилася з секретною інформацією іншої Сторони як з секретною інформацією відповідного ступеня секретності власної держави.
Якщо обмін секретною інформацією між Стороною-джерелом та Стороною-одержувачем здійснюється із застосування каналів електронного зв'язку, ці канали повинні мати рівень охорони, що відповідатиме ступеню секретності інформації, що передається, та бути підтверджені компетентними органами держав Сторін.
3. Конкретні особливості охорони секретної інформації в ході реалізації секретного контракту визначаються компетентними органами держав Сторін окремими додатками до секретного контракту.
Стаття 5
НАДАННЯ ТА ЗМІНА ГРИФІВ СЕКРЕТНОСТІ

................
Перейти до повного тексту