Україна і Азербайджанська Республіка (надалі іменуються "Високі Договірні Сторони"),

спираючись на дружні зв'язки і традиції добрих відносин, що склалися історично між їхніми народами,

вважаючи, що подальший розвиток відносин дружби і взаємовигідного співробітництва між ними відповідає корінним інтересам народів обох держав і служить справі миру і безпеки,

сповнені рішучості побудувати на своїх територіях демократичні, правові держави,

підтверджуючи свою відданість цілям і принципам Статуту Організації Об'єднаних Націй, Хельсінського Заключного Акта та інших документів Наради з безпеки та співробітництва в Європі,

підтверджуючи свою відданість дотримуванню загальновизнаних міжнародних стандартів у галузі прав людини,

прагнучи надати нову якість своїм відносинам і зміцнити правову основу співробітництва між обома державами відповідно до сучасних реальностей та позитивних тенденцій в міжнародному житті,

домовилися про таке:

Високі Договірні Сторони розвиватимуть свої відносини як дружні держави. Вони зобов'язуються неухильно керуватися принципами взаємної поваги до їх державного суверенітету і незалежності, рівноправності і невтручання у внутрішні справи одна одної, незастосування сили чи загрози силою, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, поваги прав людини і основних свобод, сумлінного виконання зобов'язань, а також іншими загальновизнаними нормами міжнародного права.

Високі Договірні Сторони консультуватимуться з питань зміцнення миру, підвищення стабільності і безпеки як у глобальному, так і в регіональному масштабі. Вони сприятимуть продовженню процесу загального роззброєння. Вони докладатимуть зусиль щодо сприяння мирному врегулюванню регіональних конфліктів та інших ситуацій, що зачіпають інтереси Сторін.

З цією метою Високі Договірні Сторони проводитимуть на регулярній основі консультації з проблем, що становлять взаємний інтерес.

У випадку виникнення ситуації, що створює, на думку однієї з Високих Договірних Сторін, загрозу миру або суттєво зачіпає інтереси її безпеки, кожна із Сторін може звернутися до іншої Сторони з пропозицією провести невідкладні консультації.

Кожна з Високих Договірних Сторін забороняє і припиняє створення і діяльність на своїй території організацій і груп, а також діяльність окремих осіб, що становлять загрозу державному суверенітету, незалежності і територіальній цілісності іншої Високої Договірної Сторони.

Кожна з Високих Договірних Сторін зобов'язується не допускати, щоб її територія використовувалась з метою підготовки і здійснення агресії або інших насильницьких дій проти іншої Високої Договірної Сторони.

Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує особам, які проживають на її території, незалежно від їх національності, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, громадянські, політичні, соціальні, економічні і культурні права та свободи відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права.

Кожна з Високих Договірних Сторін захищає права своїх громадян, які проживають на території іншої Сторони, надає їм захист та підтримку відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права.

Високі Договірні Сторони укладуть Консульську конвенцію, договір про правову допомогу в цивільних, сімейних і кримінальних справах та інші угоди, необхідні для забезпечення прав своїх громадян, які проживають на території іншої Високої Договірної Сторони.

Високі Договірні Сторони підтверджують, що поважання прав осіб, які належать до національних меншин, як частини загальновизнаних прав людини, є істотним фактором миру, справедливості, стабільності і демократії.

Сторони гарантують особам, які проживають на їх території і які належать до національних меншин, повне і ефективне здійснення прав людини і основних свобод без будь-якої дискримінації та в умовах рівності перед законом.

Високі Договірні Сторони зобов'язуються вжити законодавчих, адміністративних та інших необхідних заходів для недопущення на своїй території будь-якої дискримінації громадян за ознакою їх приналежності до національної меншини, а також пропаганди, котра викликала б міжнаціональний розбрат або становила б загрозу існуванню національних меншин.

Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує право особам, які належать до національних меншин, індивідуально або разом з членами своєї групи вільно виявляти, зберігати і розвивати свою етичну, культурну, мовну і релігійну самобутність.

Високі Договірні Сторони розвиватимуть рівноправне і взаємовигідне співробітництво в галузях політики, економіки, культури, науки, техніки, охорони здоров'я, енергетики, торгівлі, гуманітарній та інших сферах, сприятимуть широкому інформаційному обміну.

З цією метою Високі Договірні Сторони укладуть окремі угоди про співробітництво з цих та інших питань, що становлять взаємний інтерес.

Правовий режим державного майна, майна юридичних і фізичних осіб однієї Високої Договірної Сторони, що знаходиться на території іншої Високої Договірної Сторони, регулюється законодавством Сторони місця знаходження майна, якщо не передбачено угодою між Сторонами.

Якщо одна з Високих Договірних Сторін заявляє про приналежність її майна, що знаходиться на території іншої Сторони, на яке висувають претензії інші держави, юридичні або Фізичні особи, то інша Сторона зобов'язана вжити всіх необхідних заходів по охороні і збереженню такого майна і до остаточного вирішення питання про його приналежність не має права передати його будь-кому без чітко висловленої згоди першої Сторони.

Всі інші питання власності, що зачіпають інтереси Високих Договірних Сторін, підлягають врегулюванню окремими угодами.