Дата підписання: 17.05.1994

Дата набуття чинності: 17.05.1994

Генеральна прокуратура України і Прокуратура Азербайджанської Республіки, які далі іменуються Сторони,

- виходячи з принципу державного суверенітету,

- ґрунтуючись на загальновизнаних нормах міжнародного права,

- надаючи важливого значення зміцненню співробітництва в галузі правових відносин для забезпечення захисту прав громадян і юридичних осіб,

- керуючись принципами рівноправності, взаєморозуміння та взаємних інтересів,

- з метою визначення умов співробітництва в сфері діяльності Прокуратур,

домовились про таке:

1.1. Правова допомога надається Сторонами в межах їхньої компетенції з питань:

- що випливають з міжнародних договорів і угод;

- правопорушень в економічній та зовнішньоекономічній діяльності;

- охорони навколишнього середовища;

- пересилки матеріалів дослідчої перевірки;

- здійснення наглядових функцій;

- порушення кримінальних справ і розслідування злочинів;

- виконання окремих доручень по кримінальних, цивільних, арбітражних і сімейних справах;

- розшуку підозрюваних, обвинувачених, а також відправлення етапом заарештованих та засуджених осіб;

- видачі осіб, які скоїли злочини;

- розшуку осіб, які пропали безвісти;

- розшуку викраденого майна і повернення незаконно придбаних предметів і цінностей;

- надання можливості використання архівних матеріалів, не пов'язаних з державною таємницею;

- реабілітації жертв політичних репресій;

- що виникають у процесі перевірки обґрунтованості вироків, які набрали законної сили, та їх виконання відносно засуджених судами держав Сторін, котрі відбувають покарання у виправно-трудових установах відповідних держав.

1.2. Сторони вважають за можливе надавати й іншу правову допомогу з питань прокурорської діяльності, а також розширювати непроцесуальне співробітництво, в тому числі обмін досвідом, надання допомоги у підвищенні кваліфікації працівників прокуратур, створення груп для координації роботи з окремих напрямів, обмін статистичною та іншою інформацією.

2.1. Під час розслідування злочинів, що мають міждержавний характер (організована злочинність, наркобізнес, тероризм, екологічні катастрофи та інші), керівники сторін або уповноважені ними особи координують здійснювані заходи.

2.2. Питання розслідування кримінальних справ про злочини, скоєні на території обох держав, а також нагляду по цих справах вирішується за погодженням керівників Сторін.

2.3. Представники органів запитуючої Сторони мають право бути присутніми при виконанні слідчих дій, які здійснюються за їх клопотаннями запитуваною Стороною, та брати в них участь.

2.4. При наявності відповідних даних Сторони повідомляють одна одну про кримінальне переслідування на території їхніх держав осіб, які скоїли злочини на території держави іншої Сторони.

2.5. Сторони інформують одна одну про порушення кримінальної справи, а також про вирок, що набрав законної сили відносно громадян держави іншої Сторони.

3.1. Клопотання про надання правової допомоги має подаватися у письмовій формі і містити такі дані:

- найменування органів запитуючої і запитуваної Сторони;

- найменування справи чи матеріала, стосовно яких надіслане клопотання;

- зміст клопотання, а по кримінальних справах - опис обставин скоєного злочину, його юридичну кваліфікацію, стисле викладення наявних доказів;

- прізвища, ім'я, по батькові осіб, щодо яких запитується допомога, відомості про їхнє місце проживання або перебування, рід занять, а також іншу інформацію, яка може мати значення при виконанні клопотання.

3.2. Для виконання дій, що потребують винесення спеціальних постанов або санкцій прокурорів, ці документи і рішення приймаються відповідними прокурорами і посадовими особами зацікавленої Сторони тільки стосовно громадян своєї держави і додаються до клопотання.

Прокуратура - виконавець клопотання не розглядає питання про законність і обґрунтованість вказаних документів.

3.3. Клопотання про надання правової допомоги підписується Генеральним прокурором або його заступниками і скріплюється печаткою.

3.4. У невідкладних випадках клопотання можуть бути направлені телетайпом, телеграфом, факсом або у іншій спосіб, після чого вони негайно мають бути підтверджені письмово.