- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Угода
Угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Албанія про взаємну охорону секретної інформації
( Угоду ратифіковано Законом
N 638-VI від 30.10.2008 )
Дата підписання: 05.02.2008
Дата ратифікації Україною: 30.10.2008
Дата набрання чинності для України: 18.11.2008
Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Албанія, далі - "Сторони",
маючи намір забезпечити охорону секретної інформації, обмін якою здійснюється між Сторонами в рамках укладених угод про співробітництво або угод, що будуть укладені в межах проведення тендерів, контрактів або замовлень як державних, так і приватних суб'єктів держав Сторін,
підтверджуючи, що ця Угода не впливатиме на зобов'язання обох Сторін, які випливають з інших міжнародних договорів, а також те, що вона не буде використовуватися проти інтересів, безпеки та територіальної цілісності інших держав,
домовилися про таке:
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цієї Угоди терміни вживаються у такому значенні:
1. "Секретна інформація" - будь-який вид відомостей незалежно від їхньої форми, характеристик, а також засобів передачі, які засекречені відповідно до національного законодавства держав Сторін і які в інтересах національної безпеки та згідно з національним законодавством держав Сторін потребують охорони від несанкціонованого доступу.
2. "Сторона-одержувач" - Сторона цієї Угоди, якій секретна інформація передається.
3. "Сторона-джерело" - Сторона цієї Угоди, яка надає секретну інформацію.
4. "Компетентний орган безпеки" - державний орган, який згідно з національним законодавством своєї держави відповідає за охорону секретної інформації та за виконання цієї Угоди.
5. "Договірна особа" - фізична або юридична особа, що має правову дієздатність укладати та виконувати секретні контракти відповідно до цієї Угоди.
6. "Секретний контракт" - договір між двома або більше договірними особами, що створює та визначає права та обов'язки між ними, які є забезпеченими правовою санкцією, і який містить або стосується секретної інформації.
7. "Третя сторона" - міжнародна організація або третя держава, яка не є стороною цієї Угоди.
8. "Відвідувачі" - офіційні представники однієї Сторони, які потребують відвідання установ та приміщень іншої Сторони, що мають відношення до діяльності, пов'язаної з секретною інформацією.
9. "Допуск до секретної інформації" - документ, наданий компетентним органом безпеки громадянину Сторони для доступу до секретної інформації згідно з відповідним національним законодавством своєї держави.
10. "Дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної із секретною інформацією" - документ, наданий компетентним органом безпеки, який підтверджує, що юридична особа має фізичні та організаційні можливості використовувати та зберігати секретну інформацію згідно з відповідним національним законодавством.
Стаття 2. Компетентні органи безпеки
1. Компетентними органами безпеки держав Сторін, відповідальними за виконання цієї Угоди, є:
з української Сторони - Служба безпеки України,
з албанської Сторони - Управління безпеки секретної інформації (Національний орган безпеки).
2. Компетентні органи безпеки надають один одному свої офіційні реквізити.
3. Для встановлення та підтримання порівняних стандартів охорони секретної інформації відповідні Компетентні органи безпеки за запитом надають один одному інформацію щодо режимів секретності, процедур та практики охорони секретної інформації, що застосовуються в державі відповідної Сторони.
Стаття 3. Принципи безпеки
1. Сторони, згідно з національним законодавством своїх держав вживають усіх необхідних заходів для забезпечення належної охорони секретної інформації, отриманої на основі цієї Угоди, та секретних контрактів, укладених між Сторонами.
2. Охорона й використання секретної інформації, обмін якою здійснюється в рамках законодавства держав Сторін, повинні виконуватись згідно з викладеними нижче принципами:
a) Сторона-одержувач забезпечує надання отриманій секретній інформації еквівалентного грифу секретності згідно зі статтею 4 цієї Угоди;
b) доступ до секретної інформації надається тільки особам, функціональні обов'язки яких цього потребують, на основі принципу потреби доступу за умовами службової діяльності, і яким згідно з національним законодавством їхніх держав попередньо надано допуск до секретної інформації відповідного рівня;
c) Сторони взаємно визнають допуск до секретної інформації, наданий їхнім уповноваженим представникам;
d) Сторона-одержувач не передаватиме секретну інформацію третій стороні без попередньої письмової згоди на те Сторони-джерела;
e) надана секретна інформація не буде використовуватись для цілей, інших ніж ті, для яких вона була надана;
f) Сторона-одержувач не буде знижувати або скасовувати ступінь секретності отриманої секретної інформації без попередньої письмової згоди Сторони-джерела.
Стаття 4. Грифи секретності та їхня еквівалентність
1. Сторони погоджуються, що наведені нижче грифи секретності є еквівалентними та відповідають ступеням секретності, визначеним національним законодавством їхніх держав:
Для української Сторони |
Англійський еквівалент |
Для албанської Сторони |
Особливої важливості |
TOP SECRET |
TERER SEKRET |
Цілком таємно |
SECRET |
SEKRET |
Таємно |
CONFIDENTIAL |
KONFIDENCIAL |
Стаття 5. Надання грифу секретності
1. У разі отримання секретної інформації Сторона-одержувач забезпечує надання їй національного грифу секретності відповідно до статті 4.
2. Сторона-одержувач надає копіям та перекладам такі ж самі грифи секретності, що й оригіналам, та забезпечує такий самий рівень охорони.
................Перейти до повного тексту