Постанова
Іменем України
14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 755/15965/17
провадження № 61-15338св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 .
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лєон",
треті особи: Партнерство з обмеженою відповідальністю "Інланд Транзіт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєон" на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2019 року у складі судді Виниченко Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєон" (далі - ТОВ "Лєон"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Партнерство з обмеженою відповідальністю "Інланд Транзіт" (далі - ПзОВ "Інланд Транзіт"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ ФК "Інвестохіллс Веста"), ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 15 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" (далі - ПАТ "Банк Камбіо") і ТОВ "Лєон" було укладено генеральну кредитну угоду, за умовами якої банк зобов`язався надати товариству кредитні кошти у розмірах, які визначаються у відповідних кредитних договорах, проте загальний розмір коштів не повинен перевищувати 1 400 000 доларів США.
На виконання зазначеної генеральної кредитної угоди 15 грудня 2010 року між ПАТ "Банк Камбіо" і ТОВ "Лєон" укладено два кредитних договори, а саме: № 601/02-2010, за яким банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 400 000,00 доларів США на добудову басейну зі сплатою 15 % річних та 1 % одноразової комісії за обслуговування кредитного рахунку, термін вибірки кредиту - 3 роки, дата повернення - 14 грудня 2015 року; та кредитний договір № 602/02-2010, згідно якого банк надав позичальнику кредит у сумі 1 000 000,00 доларів США на перекредитування кредиту іншого банку зі сплатою 15 % річних та 1 % одноразової комісії за обслуговування кредитного рахунку із датою повернення до 14 грудня 2015 року.
Виконання зобов`язань за генеральною кредитною угодою і кредитними договорами забезпечено договором іпотеки від 16 грудня 2010 року, укладеним між ПАТ "Банк Камбіо" і ТОВ "Лєон", іпотечним договором від 18 листопада 2011 року, укладеним між ПАТ "Банк Камбіо" та ОСОБА_2, та договором поруки від 15 грудня 2010 року, укладеним між ПАТ "Банк Камбіо", ТОВ "Лєон" та ОСОБА_2 .
Також на забезпечення генеральної кредитної угоди 11 вересня 2014 року між ПАТ "Банк Камбіо" і Партнерством з обмеженою відповідальністю "Інланд Транзіт" було укладено договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти), за яким партнерство передало в заставу майнові права - право вимоги грошових коштів за договором інвестиційного вкладу від 21 червня 2006 року № 08д/978ЕURО на суму 354768,88 євро.
Окрім того, в цей же день (11 вересня 2014 року) між ПАТ "Банк Камбіо" і ПзОВ "Інланд Транзіт" був укладений договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти), за яким партнерство передало в заставу майнові права - право вимоги грошових коштів за договором інвестиційного вкладу від 17 червня 2008 року № 08д/840 на суму 1 249 915,98 доларів США.
Відповідно до умов обох договорів застави (пункт 1.4) від 11 вересня 2014 року ПАТ "Банк Камбіо" 12 вересня 2014 року звернув стягнення на предмет застави, здійснивши договірне списання грошових коштів в сумах 354 768,88 євро (еквівалент 458 645,29 доларів США) та 1 249 915,98 доларів США з рахунків ПзОВ "Інланд Транзіт" для погашення заборгованості ТОВ "Лєон", про що банк повідомив ПзОВ "Інланд Транзіт" та ТОВ "Лєон" листами від 12 вересня 2014 року, у яких також вказав, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України ПзОВ "Інланд Транзіт" набуло права кредитора за кредитною угодою та забезпечувальними договорами.
Вказував, що за рахунок грошових коштів ПзОВ "Інланд Транзіт" повністю погашений борг ТОВ "Лєон" за кредитними угодами, який станом на 12 вересня 2014 року складав 1 708 561,27 доларів США, з яких: 1 507 000 доларів США - тіло кредиту, 201 561,27 доларів США - проценти. У зв`язку із заміною кредитора 12 вересня 2014 року ПАТ "Банк Камбіо" передав ПзОВ "Інланд Транзіт" за актом прийому-передачі всі оригінали документів стосовно кредиту ТОВ "Лєон".
Позивач зазначав, що 10 грудня 2014 року між ним і ПзОВ "Інланд Транзіт" укладений договір про відступлення права вимоги, згідно якого він набув права вимоги грошових коштів у сумі 1 708 561,27 доларів США до ТОВ "Лєон" за кредитними угодами від 15 грудня 2010 року.
Посилаючись на те, що в генеральній кредитній угоді встановлено строк повернення кредитних коштів 14 грудня 2015 року, проте відповідач ТОВ "Лєон" зобов`язання не виконав і кредит не погасив, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача борг за генеральною кредитною угодою від 15 грудня 2010 року № 600/02-2010 і укладеними в її межах кредитними договорами від 15 грудня 2010 року № 601/02-2010 та № 602/02-2010 в розмірі 1 708 561,27 доларів США, з яких: 1 507 000 доларів США - тіло кредиту, 201 561,27 доларів США - проценти.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ТОВ "Лєон" на користь ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 708 561,27 дол. США.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із доведеності наявності боргу і неспростування його відповідачем. Зокрема, суд зазначив, що до ПзОВ "Інланд Транзіт", як до майнового поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене заставою, на підставі статей 512, 514 ЦК України перейшли усі права кредитора у цьому зобов`язанні. Відповідно відступлення ПзОВ "Інланд Транзіт" права вимоги позивачу є правомірним, а, відтак, останній набув права вимоги повернення кредитних коштів за генеральною кредитною угодою від 15 грудня 2010 року № 600/02-2010 від ТОВ "Лєон", яке кошти не повернуло.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ "Лєон" рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2019 року змінено. Стягнуто з ТОВ "Лєон" на користь ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 507 000,00 дол. США. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд не погодився із визначеною місцевим судом сумою заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з огляду на сплив позовної давності за вимогами про стягнення процентів, у зв`язку з чим змінив судове рішення. У решті апеляційний суд погодився з рішення суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
19 жовтня 2020 року ТОВ "Лєон" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 357/9126/17-ц (провадження № 61-36495св18), у постанові Верховного Суду України від 09 листопада 2016 року у справі № 755/17150/14-ц (провадження №6-2251цс16) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, заявник вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України та пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Оскільки проценти є платою за користування позикою (кредитом), а не частиною наданої відповідачу позики (кредиту), у суду не було підстав застосовувати до даних правовідносин норми частини другої статті 1050 ЦК України.
Неправильне застосування судами пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України призвело до неправильного висновку про перехід до ПзОВ "Інланд Транзіт" вимог кредитора на загальну суму кредиту 1 507 000,00 дол. США.
Суди не врахували, що станом на 12 вересня 2014 року банк в односторонньому порядку змінив строк повернення кредиту, це вплинуло і на зміну позовної давності, про застосування якої заявляв відповідач. Оскільки об`єктивні причини, які б перешкоджали позивачу своєчасно звернутись із даним позовом відсутні, суди мали відмовити у задоволені позову.
Доводи інших учасників справи
Представник ОСОБА_1 та ПзОВ "Інланд Транзіт" - адвокат Бойко Г. Є. подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Представник ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" - адвокат Чорний О. В. подав пояснення, в яких просить задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Лєон", скасувати оскаржені судові рішення й ухвалити нове про відмову у позові. Зазначав, що, враховуючи звернення стягнення на предмет застави в рахунок повного дострокового погашення всієї заборгованості ТОВ "Лсон" за кредитними договорами, кредитор застосував право на повернення кредиту достроково в день такого звернення стягнення на предмет застави - 12 вересня 2014 року, а з наступного дня 13 вересня 2014 року, відповідно до приписів законодавства та правових позицій Верховного Суду, почався перебіг позовної давності. Ні позовна заява, ні матеріали справи не містять заяви позивача про поновлення пропущеного строку позовної давності на звернення до суду з позовом. Окрім того, Північний апеляційний господарський суд у постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 910/12931/18 встановив нікчемність низки правочинів, укладених між ПАТ "Банк Камбіо" та ПзОВ "Інланд Транзіт".
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу № 755/15965/17 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєон", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Партнерство з обмеженою відповідальністю "Інланд Транзіт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
10 грудня 2020 року року справу розподілено колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Луспеника Д. Д.
13 січня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2021 року справу № 755/15965/17 призначено до судового розгляду.
Згідно протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів 29 листопада 2021 року визначено склад суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйоваї І. А., Луспеник Д. Д., Лідовець Р. А., Коломієць Г. В.
Відповідно до розпорядження від 20 січня 2023 року № 83/0/226-23 "Про призначення потворного автоматизованого розподілу судових справ" призначено повторний автоматизований розподіл справ.
Згідно з протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 20 січня 2023 року справу № 755/15965/17 розподілено колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що 15 грудня 2010 року між ПАТ "Банк Камбіо" і ТОВ "Лєон" було укладено генеральну кредитну угоду № 600/02-2010, за умовами якої банк зобов`язався надати товариству кредитні кошти у розмірах, які визначаються у відповідних кредитних договорах та додаткових угодах, укладених в межах Генеральної кредитної угоди і які є її невід`ємними частинами. Загальний розмір позичених коштів, наданих в межах цієї генеральної кредитної угоди, не повинен перевищувати 1 400 000,00 доларів США, а термін її дії встановлений до 14 грудня 2015 року.
На підставі вказаної генеральної кредитної угоди 15 грудня 2010 року між ПАТ "Банк Камбіо" і ТОВ "Лєон" укладено два кредитних договори, а саме:
- № 601/02-2010, за яким банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 400 000,00 доларів США на добудову басейну зі сплатою 15 % річних щомісячно та 1 % одноразової комісії за обслуговування кредитного рахунку, термін вибірки кредиту - 3 роки, дата повернення - 14 грудня 2015 року;
- № 602/02-2010, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у сумі 1 000 000,00 доларів США на перекредитування кредиту іншого банку зі сплатою 15 % річних щомісячно та 1 % одноразової комісії за обслуговування кредитного рахунку із терміном повернення до 14 грудня 2015 року.
28 квітня 2011 року між ПАТ "Банк Камбіо" і ТОВ "Лєон" укладено додаткову угоду до генеральної кредитної угоди № 600/02-2010, якою визначено, що загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за кредитами, наданими в межах даної угоди, не повинен перевищувати 1 430 000,00 доларів США.
29 листопада 2013 року між ПАТ "Банк Камбіо" і ТОВ "Лєон" укладено додаткову угоду до генеральної кредитної угоди № 600/02-2010, де сторони домовились відкрити позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з розміром 1 507 000,00 доларів США з терміном повернення до 14 грудня 2015 року, графік погашення кредитної лінії згідно кредитних договорів від 15 грудня 2010 року № № 601/02-2010 та 602/02-2010.
Окрім того, додатковими угодами від 28 квітня 2011 року та від 18 листопада 2011 року до кредитного договору від 15 грудня 2010 року № 601/02-2010 розмір кредиту невідновлювальної кредитної лінії збільшено до суми 510 000,00 доларів США.
На забезпечення виконання вказаних генеральної кредитної угоди та кредитних договорів 11 вересня 2014 року між ПАТ "Банк Камбіо" та ПзОВ "Інланд Транзіт" укладено два договори застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти), за одним з яких ПзОВ "Інланд Транзіт" передало в заставу банку майнові права - право вимоги грошових коштів за договором інвестиційного вкладу від 21 червня 2006 року № 08д/978ЕURО на суму 354 768,88 євро; за іншим - право вимоги грошових коштів за договором інвестиційного вкладу від 17 червня 2008 року № 06д/840 на суму 1 249 915,98 доларів США.
Відповідно пункту 4.1 обох договорів застави від 11 вересня 2014 року заставодержатель ПАТ "Банк Камбіо" набуває права вимоги в день невиконання боржником ТОВ "Лєон" своїх зобов`язань за кредитним договором та/або в день отримання від заставодавця ПзОВ "Інланд Транзіт" заяви про дострокове повернення депозитного вкладу та/або в день порушення справи про банкрутство заставодавця/боржника. Заставодержатель з дня виникнення у нього права вимоги має право задовольнити свої вимоги шляхом списання коштів з рахунків заставодавця в ПАТ "Банк Камбіо", а саме: з рахунку заставодавця № НОМЕР_1, відкритого по договору інвестиційного вкладу від 21 червня 2006 року № 08д/978ЕURО, та з рахунку заставодавця № НОМЕР_2, відкритого по договору інвестиційного вкладу від 17 червня 2008 року № 06д/840.
Також суди встановили, що 12 вересня 2014 року банк здійснив договірне списання грошових коштів із рахунків ПзОВ "Інланд Транзіт" згідно вказаних договорів застави майнових прав у рахунок повного погашення заборгованості ТОВ "Лєон" перед банком, а саме: з рахунку № НОМЕР_1 списано 354 768,88 євро, що в еквіваленті у валюті кредиту складає 458 645,29 доларів США (за договором інвестиційного вкладу від 21 червня 2006 року № 08д/978ЕURО) та з рахунку № НОМЕР_2 списано 1 249 915,98 доларів США (за договором інвестиційного вкладу від 17 червня 2008 року № 06д/840). Зазначене списання здійснене п`ятьма платіжними документами,: 354768,88 євро конвертовано в 458 645,29 доларів США; 48 354,71 доларів США; 1 000 000,00 доларів США; 67 811,25 доларів США; 133 750,02 долари США.