Постанова
Іменем України
14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 447/3293/21-ц
провадження № 61-4352св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Гулька Б. І, (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
третя особа - Миколаївська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів)
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 04 липня 2022 року
у складі судді Друзюк М. М. та постанову Львівського апеляційного суду
від 24 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, третя особа - Миколаївська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів), про визнання заповіту недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько - ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла дружина дядька - ОСОБА_4 . Після їхньої смерті залишилося спадкове майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
У встановлений законом шестимісячний строк він звернувся до Миколаївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом як спадкоємець першої черги, однак йому було відмовлено в оформленні спадщини у зв`язку зі складенням померлою заповіту на користь ОСОБА_2
21 вересня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Миколаївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті
ОСОБА_4 у порядку спадкування за заповітом, на підставі якої нотаріусом було заведено спадкову справу № 278/2021.
Вважав, що заповіт ОСОБА_4 складений та підписаний особою, яка внаслідок похилого віку не розуміла і не могла розуміти значення своїх дій, оскільки остання неодноразово наголошувала, що спадкове майно після її смерті перейде до його сина - ОСОБА_5, а тому суперечить волі померлої.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним заповіт, складений 02 серпня 2012 року, ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_2 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 04 липня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами того, що ОСОБА_4 на день посвідчення заповіту не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, а відтак, її волевиявлення не було вільним та не відповідало
її внутрішній волі. Заповіт було складено та посвідчено нотаріусом з дотриманням вимог закону, а тому відмовив у задоволенні позову.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 24 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 04 липня 2022 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовано фактичні обставини справи, що підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на нормах законодавства. Позивачем не доведено відсутності у заповідача волевиявлення на вчинення заповіту. Також зазначено, що ОСОБА_1 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, тому його право на спадкування не порушено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої і постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Миколаївського районного суду Львівської області.
У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1, мотивована тим, що судами неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду
не відповідають фактичним обставинам справи. Оскаржуваний заповіт був складений на користь чужої особи, а саме ОСОБА_2, яка отримала тимчасовий прихисток у житловому будинку спадкодавця. При цьому у спадкодавця є велика родина, з якими вона мала добрі стосунки, які турбувалися про неї, допомагали по господарству. Вважає, що волевиявлення заповідача ОСОБА_4 не було вільним, так як була введена відповідачем в оману та не розуміла, які правові наслідки зазначеної нотаріальної дії.
Крім того, судом першої інстанції було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судового рішення за його позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин (справа № 447/4019/21). Після поновлення провадженні у справі, його не було повідомлено про час і дату судового розгляду у суді першої інстанції, чим порушено права на доступ до правосуддя і справедливий й публічний розгляд справи, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд. Такі самі порушення допустив і суд апеляційної інстанції,
не повідомивши його про дату судового засідання.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У квітні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення
є законними та обґрунтованими.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права,
які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для її скасування.
Складовою частиною визначеного статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправа на справедливий суд є принцип рівності сторін, який передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказував, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі "GUREPKA v. UKRAINE" (No. 2), № 38789/04, § 23).
Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення ЄСПЛ від 13 грудня 2011 року у справі "TRUDOV v. RUSSIA", № 43330/09, § 25, 27).