Постанова
Іменем України
14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 490/5578/21
провадження № 61-4351св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - Акціонерне товариство "УкрСиббанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2022 року у складі судді
Гуденко О. А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 лютого
2023 року у складі колегії суддів: Колосовського С. Ю., Кушнірової Т. Б.,
Локтіонової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У липні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі -
АТ "УкрСиббанк") про визнання припиненою іпотеки.
Позов обґрунтовано тим, що 20 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11144807000.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між
АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 20 квітня 2007 року укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, спадщину після нього прийняли
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які також повідомили банк про факт його смерті та надали копію свідоцтва про смерть.
У травні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано до Центрального районного суду м. Миколаєва позов про припинення договору іпотеки та поруки. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва
від 27 жовтня 2020 року у справі № 490/3919/18 позов задоволено частково - визнано припиненим договір іпотеки від 20 квітня 2007 року.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 01 липня 2021 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2020 року в частині визнання припиненим договору іпотеки скасовано та відмовлено у задоволенні цих вимог.
Посилаючись на ці обставини ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просили визнати припиненим договір іпотеки у зв`язку з пропуском відповідачем строку для пред`явлення вимог до спадкоємців, передбаченого статтею 1281
ЦК України.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2022 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено. Визнано припиненою іпотеку згідно з договором іпотеки від 20 квітня 2007 року, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, посвідченого нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К. Є. за реєстраційним номером 947, квартири
АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення мотивовано тим, що оскільки кредитор пропустив встановлений
статтею 1281 ЦК України строк пред`явлення вимоги до спадкоємців божника, який є преклюзивними, тому право кредитора припинилось.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року апеляційну скаргу АТ "УкрСиббанк" залишено без задоволення, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2022 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що
відсутні належні докази того, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 належним чином виконали обов`язок щодо повідомлення кредитора спадкодавця - АТ "УкрСиббанк" про смерть позичальника, оскільки відсутні докази такого. Банк дізнався про смерть боржника 22 жовтня 2018 року під час розгляду цивільної справи № 490/3919/18, а вимогу про погашення боргу направив спадкоємцям боржника лише 09 грудня 2019 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого частиною третьою статті 1281 ЦК України, тому суд правомірно застосував до спірних правовідносин положення частини четвертої статті 1281 ЦК України щодо наслідків порушення цього строку.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2023 року АТ "УкрСиббанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі
№ 385/321/20, від 18 жовтня 2022 року у справі № 2-1814/11, від 11 листопада
2022 року у справі № 760/30848/19. Також, у касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень міститься посилання на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме зазначено, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411
ЦПК України).
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального
і процесуального права.
Встановлені судами обставини
20 квітня 2007 року між ОСОБА_4 та АКІБ "УкрСиббанк" укладено договір про надання споживчого кредиту № 11144807000, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 42 000,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 13,5 % річних до 19 квітня 2023 року.
20 квітня 2007 року на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 109858.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між
АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4, ОСОБА_7,
ОСОБА_5, ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, предметом якого
є квартира АДРЕСА_1, яка належить співвласникам по частці кожному на підставі дублікату Свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням з використання та розвитку комунальної власності міської ради м. Миколаєва 19 вересня 2006 року замість втраченого Свідоцтва про право власності на житло, виданого Миколаївською міською службою приватизації державного житлового фонду 21 грудня 1998 року.
04 листопада 2015 року рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва
з позичальника ОСОБА_4 та поручителя ОСОБА_3 на користь
ПАТ "УкрСиббанк" стягнуто в солідарному порядку 32 394,17 доларів США заборгованості за кредитним договором від 20 квітня 2007 року № 11144807000.
Виконавче провадження щодо стягнення боргу на підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 листопада 2015 року триває і поручитель
ОСОБА_3 сплачує заборгованість.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яку прийняли ОСОБА_7, ОСОБА_2, однак свідоцтва про право на спадщину не отримали.
ОСОБА_1 кур`єрською службою 29 листопада 2017 року направила
ПАТ "УкрСиббанк" повідомлення про смерть ОСОБА_4 та копію свідоцтва про смерть. Даних про отримання вказаного повідомлення відповідачем матеріали справи не містять.
Із травня 2018 року в провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебувала цивільна справа № 490/3919/18 за позовом ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3 до АТ "УкрСиббанк" про визнання припиненим договору іпотеки з тих підстав, що зобов`язання позичальника за кредитним договором нерозривно пов`язано з його особою і припиняється внаслідок його смерті.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 01 липня 2021 року скасовано рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2020 року про задоволення позову та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
Апеляційний суд зазначив, що посилання позивачів у відзиві на апеляційну скаргу про припинення іпотеки у зв`язку зі спливом визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців боржника, що має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань, а також аналогічні заперечення позивачів у суді апеляційної інстанції не можуть бути взяти до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки позовна заява з такої підстави не заявлялась.
Відповідач під час розгляду справи № 490/3919/18 у своєму відзиві вказав, що дізнався про факт відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_2 - в день надходження до нього позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
02 листопада 2018 року державним виконавцем Центрального ВДВ м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області у зв`язку із поданою 02 листопада 2018 року заявою про смерть боржника ОСОБА_4 винесено постанову за ВП № 52552999 про зняття арешту з майна боржника.
09 грудня 2019 року АТ "УкрСиббанк" надіслало як особисто спадкоємцям ОСОБА_1, ОСОБА_2, так і через приватного нотаріуса Моцар Ю. С. вимогу про погашення на підставі статті 1282 ЦК України заборгованості за кредитним договором від 20 квітня 2007 року № 11144807000 у розмірі 46 329,26 доларів США.
Правове обґрунтування
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частинами першою, другою статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
Згідно з статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Отже, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника.
Відповідно до статті 1281 ЦК України (в редакції на момент відкриття спадщини) спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.