Постанова
Іменем України
19 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 526/442/22
провадження № 61-6895св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач),
суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 травня 2022 року в складі судді Максименко Л. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 червня 2022 року в складі колегії суддів Обідіної О. І., Бутенко С. Б., Прядкіної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2022 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Чмеля І.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 травня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу визнано неподаною та повернуто позивачу.
Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, суд першої інстанції виходив з того, що адвокатом Чмелем І. М. не усунуто визначені ухвалою суду недоліки. Зокрема, він заперечував необхідність надання оригіналу свідоцтва про шлюб, ним не виконано вимогу щодо підтвердження повноважень на право пред`являти від імені позивача позов про розірвання шлюбу, не вказано місце проживання, (перебування) відповідача, не здійснено переклад позовної заяви та додатків на мову, якою володіє відповідач.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 27 червня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Чмеля І. М. залишено без задоволення, а ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 травня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд вказував, що позовна заява про розірвання шлюбу позивачем особисто не підписана, а підписана адвокатом Чмелем І. М., який діє як представник позивача на підставі ордеру на надання правничої допомоги. При цьому, до позовної заяви були приєднані документи лише в копіях, в тому числі і копія свідоцтва про шлюб. Встановивши, що позов підписаний лише адвокатом як представником позивача, суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав останнього усунути недоліки та надати докази своїх повноважень щодо права подавати від імені позивача позов. Ненадання на вимогу суду документів на підтвердження своїх повноважень на право підписувати та пред`являти від імені ОСОБА_1 позов про розірвання шлюбу - є неусуненням визначеного ухвалою суду недоліку позовної заяви. Крім того, мало місце невиконання представником позивача - адвокатом Чмелем І. М. вимоги про надання суду оригіналу свідоцтва про шлюб.
Оскільки позовна заява не містить підпису позивача ОСОБА_1 і позов пред`явлено не нею особисто, а адвокатом, який не надав суду належних доказів своїх повноважень на право підписувати позов та пред`являти такі вимоги, тим більше до позову не приєднано оригіналу свідоцтва про шлюб, у суду першої інстанції могли з`явитись обґрунтовані сумніви щодо волевиявлення власне самого позивача на припинення шлюбних відносин з відповідачем, у зв`язку з чим судом першої інстанції правомірно визначено недоліки позовної заяви, які так і не були усунуті адвокатом Чмелем І. М.
Апеляційний суд відхилив доводи апеляції представника позивача про те, що приєднані до позовної заяви свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер на надання правничої допомоги є достатньою підставою щодо можливості представляти інтереси позивача. В даному випадку із зазначених документів неможливо встановити обсяг повноважень адвоката Чмеля І. М., тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав недоліком відсутність документу, який би підтверджував його повноваження, зокрема право на підписання від імені позивача позову та пред`явлення його до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25 липня 2022 року представник ОСОБА_1 - Чмель І. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 червня 2022 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 червня 2022 року, і направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст доводів касаційної скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, безпідставно повернув позовну заяву. Представник позивача - адвокат Чмель І. М. при поданні позову долучив до нього належні документи на підтвердження своїх повноважень, а саме ордер, що відповідає вимогам статті 62 ЦПК України. Також до позовної заяви було додано належним чином посвідчену копію свідоцтва про шлюб, що також відповідає вимогам статей 177, 95 ЦПК України. Разом із цим, статтями 175, 177 ЦПК України, які встановлюють вимоги до позову, не вказано необхідність подачі позовної заяви, перекладеної на мову, яку розуміє відповідач. Останній знає українську мову, але за наявності підстав для залучення перекладача, такий може брати участь у справі. Однак це питання вирішується судом після відкриття провадження у справі. Також позивачу невідоме місце проживання відповідача за межами України (зокрема, у Колумбії, громадянином якої є відповідач). У позовній заяві було зазначено останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача та відповідна позовна заява було подана згідно частини дев`ятої статті 28 ЦПК України. При постановленні оскаржуваних рішень суди не врахували позиції Верховного Суду при розгляді подібних справ, які викладені у постановах від 04 березня 2020 року в справі № 559/2162/18, від 09 липня 2021 року в справі № 607/10879/20.
Позиції інших учасників
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У статті 400 ЦПК України зазначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 6 Конвенції вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до статті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Як видно із матеріалів справи, у березні 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чмель І. М. подав до суду позов про розірвання шлюбу.
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 11 квітня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу залишено без руху з підстав ненадання оригіналу свідоцтва про шлюб, відсутності документів на підтвердження повноважень адвоката на пред`явлення від імені позивача позову про розірвання шлюбу, відсутність адреси місця проживання відповідача, який є громадянином Колумбії, та нездійснення перекладу позовної заяви та додатків до неї мовою, якою володіє відповідач.
14 квітня 2022 року на адресу суду від адвоката Чмеля І. М. надійшла заява про усунення недоліків та відкриття провадження по справі.
У зазначеній заяві адвокатом Чмелем І. М. висловлено свою незгоду щодо визначених судом недоліків позовної заяви. Ним, зокрема, зазначено, що приєднаний до позовної заяви про розірвання шлюбу ордер на представництво інтересів позивача є достатньою правовою підставою вважати його належним представником особи без обмежень його повноважень. Також зазначив, що він додав до позову засвідчену копію свідоцтва про шлюб, позов містить останнє відоме місце реєстрації відповідача в Україні, натомість позивачу невідоме місце проживання відповідача на території Колумбії. Разом із цим, норми ЦПК України, в яких містяться вимоги до оформлення позову, не вказують на обов`язок позивача подати позовну заяву з додатками, які перекладені на мову, яку розуміє відповідач, однак останній розуміє державну мову України (українську).
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 травня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу визнано неподаною та повернуто позивачу разом з матеріалами позову.
Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, суд першої інстанції виходив з того, що адвокатом Чмелем І. М. не усунуто визначені ухвалою суду недоліки. Зокрема, він заперечував необхідність надання оригіналу свідоцтва про шлюб, ним не виконано вимогу щодо своїх повноважень на право пред`являти від імені позивача позов про розірвання шлюбу, не вказано місце проживання, (перебування) відповідача, не здійснено переклад позовної заяви та додатків на мову, якою він володіє.
Апеляційний суд підтримав позицію суду першої інстанції, залишивши оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
Верховний Суд не погоджується із такими висновками судів, враховуючи наступне.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки
у шлюбі та сім`ї.
Відповідно до частини першої статті 104 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі
є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні
і юридичні особи, а також держава.
Частиною першою статті 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду
в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені,
в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована