Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 373 "Про затвердження Порядку розроблення та затвердження професійних стандартів" та пункту 3 Плану заходів із впровадження Національної рамки кваліфікацій на 2016-2020 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 1077-р, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику розроблення професійних стандартів, що додається.

2. Директорату розвитку ринку праці та зайнятості (О. Савенко) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра О. Крентовську.

1. Ця Методика визначає загальні вимоги розроблення професійних стандартів з метою надання методичної допомоги роботодавцям, їхнім організаціям та об’єднанням, галузевим (міжгалузевим) радам, центральним органам виконавчої влади, науковим установам, іншим заінтересованим суб’єктам у забезпеченні єдиного підходу та дотримання об’єктивності під час розроблення професійних стандартів та забезпечення якості проведення їх перевірки.

2. У цій Методиці терміни вживаються у таких значеннях:

вид професійної діяльності - сукупність видів трудової діяльності, що мають спільну інтеграційну основу та передбачають подібний перелік компетентностей (здатностей) для їх виконання;

вид трудової діяльності - складова частина виду професійної діяльності, сформована цілісним набором трудових функцій та необхідних для їх виконання компетентностей;

загальні компетентності - універсальні компетентності, що не залежать від предметної сфери, є важливими для успішної професійної та соціальної діяльності особи;

кваліфікація - визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання);

кваліфікація повна - повний перелік компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом, які особа набула та здатна продемонструвати;

кваліфікація часткова - частина компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом, які особа набула та здатна продемонструвати;

компетентність - динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність;

одиниця професійного стандарту - структурний елемент професійного стандарту, що містить розгорнуту характеристику трудової функції, яка є цілісною, завершеною, відносно автономною та значущою для певного виду трудової діяльності;

професійна кваліфікація - визнана кваліфікаційним центром, суб’єктом освітньої діяльності, іншим уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання), що дозволяють виконувати певний вид роботи або здійснювати професійну діяльність;

професійна назва роботи - певні подібні завдання та обов’язки, що виконані, виконуються чи мають бути виконані однією особою. Професійна назва роботи є складовою професії та, як правило, збігається з однією чи декількома трудовими функціями (одиницями професійного стандарту);

професійні компетентності - сукупність знань, умінь і навичок, професійно значущих якостей особистості, що забезпечують здатність виконувати на певному рівні трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом;

професійний стандарт - затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій;

професія - сукупність подібних видів робіт/занять, що передбачає відповідну підготовку та здобуття певних кваліфікацій;

розробники професійних стандартів - роботодавці, їхні організації та об’єднання, галузеві (міжгалузеві) ради, професійні асоціації, центральні органи виконавчої влади, наукові установи, інші заінтересовані суб’єкти;

суб’єкти перевірки - інституції, які перевіряють проект професійного стандарту щодо дотримання вимог Порядку розроблення та затвердження професійних стандартів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 373, і відповідності Методиці розроблення професійних стандартів;

трудова дія - найпростіша трудова операція (робота), яку здійснює працівник для виконання окремої трудової функції;

трудова функція - складова частина виду трудової діяльності, що являє собою інтегрований (відносно автономний) набір трудових дій, що визначається технологічним процесом та передбачає наявність компетентностей, необхідних для їх виконання;

функціональний аналіз - поетапне виявлення і послідовний опис ієрархії трудових функцій у сфері трудової (професійної) діяльності; аналіз трудових функцій, які має бути виконано для досягнення основної мети виду економічної (професійної) діяльності.

Інші терміни, зазначені у цій Методиці, вживаються у значеннях, наведених у Кодексі законів про працю України, Законах України "Про оплату праці", "Про освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про професійний розвиток працівників", "Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності", постановах Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 373 "Про затвердження Порядку розроблення та затвердження професійних стандартів", від 23 листопада 2011 року № 1341 "Про затвердження Національної рамки кваліфікацій", Національному класифікаторі України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327, Національному класифікаторі України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457.

3. Принципами розроблення професійних стандартів є:

оцінювання вимог до загальних та професійних компетентностей певних трудових функцій та використання єдиних критеріїв їх формування;

об’єктивність визначення назв, змісту та обсягу трудових функцій за видами трудової діяльності;

можливість вертикального та горизонтального розміщення кваліфікацій, присвоєних на підставі відповідності результатів навчання особи вимогам освітніх програм/стандартів, розроблених з урахуванням положень професійного стандарту, на всіх рівнях Національної рамки кваліфікації (далі - НРК) (за видом економічної діяльності);

урахування успішного міжнародного досвіду країн.

4. Розроблення професійного стандарту запроваджується залежно від потреби роботодавців у кваліфікованій робочій силі, її розподілу за робочими місцями (посадами), форм зайнятості та умов праці для окремої професії, за якою присвоюється повна кваліфікація, або для групи споріднених професій (професійних назв робіт, посад) у певній сфері професійної діяльності, або для окремих (однієї чи декількох) трудових функцій, за якими присвоюються часткові кваліфікації.

Професійні стандарти розробляються за найбільш перспективними, запитуваними видами трудової (професійної) діяльності, професіями та кваліфікаціями, які користуються попитом на ринку праці.

Під час розроблення професійного стандарту необхідно дослідити та проаналізувати поточну ефективну трудову (професійну) діяльність, яку підтверджують експертним опитуванням досвідчених працівників у певній сфері професійної діяльності (далі - експерти).

Якість інформаційного наповнення професійного стандарту, зокрема забезпечення повноти та актуальності інформації, полягає в неупередженому ставленні експертів дотрудових функцій певного виду трудової діяльності, чіткому та зрозумілому тлумаченні основних термінів і понять.

5. Професійні стандарти використовуються у сферах:

1) освіти для:

розроблення освітніх програм/стандартів та навчально-методичних матеріалів для всіх форм і видів освіти, навчання працівників на виробництві, підготовки педагогічних/науково-педагогічних працівників;

розроблення стандартів оцінювання результатів навчання, присвоєння здобувачам професійних кваліфікацій, оцінювання відповідності отриманих професійних кваліфікацій працівників, випускників закладів освіти;

проведення процедур підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб;

формування єдиних критеріїв оцінювання компетентностей здобувачів професійних кваліфікацій, незалежно від шляхів (формальна чи неформальна освіта, неформальне чи інформальне (спонтанне) навчання) їх отримання;

професійної орієнтації населення, в тому числі учнів і студентів закладів освіти, працівників та безробітних;

2) управління персоналом для:

визначення вимог до кваліфікаційних і спеціальних знань працівників, їхніх завдань, обов’язків та спеціалізації;

створення умов для професійного розвитку працівників та підвищення якості їхньої праці;

нормування праці;

визначення посадових (робочих) завдань та обов’язків працівників, планування їхнього професійного зростання, розроблення посадових (робочих) інструкцій (за потреби);

організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, у тому числі шляхом неформального навчання та підтвердження результатів неформального навчання;

впливу на формування вимог до продуктивності праці та виробництва продукції (надання послуг);

підбору, укомплектування штату працівниками;

обґрунтування рішень, що ухвалюються за результатами атестації, сертифікації працівників;

тарифікації, категоріювання посад і професій (за потреби);

розроблення стандартів підприємства, організації, установи;

формування систем щодо мотивації та стимулювання персоналу;

групування професійних кваліфікацій, які застосовуються на підприємстві, в організації, установі, за рівнями НРК чи відповідної галузевої рамки кваліфікацій;

встановлення єдиних вимог до змісту та якості професійної діяльності, узгодження назв професій (професійних назв робіт, посад), упорядкування видів трудової діяльності.

1. Структурування змісту професійного стандарту базується на компетентнісному підході, який передбачає формування вимог до знань, умінь і навичок працівника, що забезпечують якісне виконання основних трудових функцій у відповідній сфері професійної діяльності.

Структурними елементами професійного стандарту є трудові функції, професійні компетентності (за трудовою дією або групою трудових дій), загальні компетентності, предмети та засоби праці, вимоги до знань, умінь і навичок працівника тощо.

Загальні компетентності, які є важливими для соціально-трудових відносин особи в різних сферах та для її особистісного розвитку, у структурі професійного стандарту виділяються окремо.

Цей підхід зорієнтований на безпосереднє використання професійних стандартів під час розроблення освітніх програм/стандартів і навчальних модулів (наприклад, одна трудова функція - одна освітня програма (один модуль), під час атестації та сертифікації персоналу, оцінювання та присвоєння професійних кваліфікацій, коли встановлюється рівень компетентності (здатності) особи виконувати одну трудову функцію чи їх набір.

2. Результати дослідження трудових функцій оформлюються у вигляді проекту професійного стандарту, який повинен мати такі складові частини:

1) загальні відомості професійного стандарту:

основна мета професійної діяльності;

назва виду економічної діяльності, секції, розділу, групи та класу економічної діяльності та їхній код (згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності");

назва виду професійної діяльності та її код (згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій");

назва професії (професійної назви роботи) та її код (згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій");

узагальнена назва професії (за потреби);

професійна кваліфікація (зазначається професійна кваліфікація чи професійна кваліфікація за розрядом (класом, категорією, групою) або назва професійної кваліфікації);

вимоги до державної сертифікації (за потреби);

назви типових посад (за потреби);

місце професії (посади, професійної назви роботи) в організаційно-виробничій структурі підприємства (установи, організації);

умови праці (за потреби);

засоби захисту (за потреби);

умови допуску до роботи за професією (за потреби);

документи, що підтверджують професійну та освітню кваліфікацію, її віднесення до рівня НРК;

2) навчання та професійний розвиток (за потреби):

первинна професійна підготовка (назва кваліфікації);

перепідготовка (назва кваліфікації);

підвищення кваліфікації з присвоєнням нового рівня освіти (назва кваліфікації);

підвищення кваліфікації без присвоєння нового рівня освіти (назва кваліфікації);

спеціальне, спеціалізоване навчання (назва кваліфікації);

3) нормативно-правові акти та нормативно-технічні документи з питань професійної діяльності;

4) загальні компетентності;

5) перелік трудових функцій (умовні позначення трудових функцій);

6) опис трудових функцій (трудові функції; предмети і засоби праці (обладнання, устаткування, матеріали, продукти, інструмент (за потреби); професійні компетентності (за трудовою дією або групою трудових дій), знання, уміння та навички);

7) дані щодо розроблення та затвердження професійного стандарту:

розробник професійного стандарту;

суб’єкт перевірки професійного стандарту;

дата затвердження професійного стандарту;

дата внесення професійного стандарту до Реєстру професійних стандартів;

рекомендована дата наступного перегляду професійного стандарту.

1. Розроблення проекту професійного стандарту відбувається за етапами розроблення та затвердження професійних стандартів, визначеними Порядком розроблення та затвердження професійних стандартів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 373 (далі - Порядок), а саме:

1) прийняття рішення про розроблення проекту професійного стандарту, подання та реєстрація заявки на його розроблення.

Для прийняття рішення про розроблення проекту професійного стандарту його розробник вивчає фактичний стан та перспективи застосування виду трудової (професійної) діяльності, доцільність розроблення професійного стандарту.

Для цього розробник збирає наявну та доступну інформацію за переліком питань для вивчення фактичного стану та перспектив застосування виду трудової (професійної) діяльності (далі - Перелік питань) згідно з додатком 1 до цієї Методики.

Цю інформацію може бути використано під час ухвалення рішення щодо розроблення професійного стандарту та заповнення структури проекту професійного стандарту.

На цьому підготовчому етапі розробник визначається щодо розроблення проектів професійних стандартів за окремою професією чи групою близьких за змістом, характером і складністю професій, назви яких, як правило, збігаються із назвами повних кваліфікацій до них.

Після прийняття рішення про розроблення проекту професійного стандарту його розробник подає суб’єкту перевірки заявку на розроблення професійного стандарту за формою, наведеною у додатку до Порядку;

2) формування робочої групи та підготовка проекту професійного стандарту.

Після надходження повідомлення про реєстрацію заявки на розроблення проекту професійного стандарту розробник утворює робочу групу, до складу якої відповідно до Порядку включаються представники роботодавців, їхніх організацій та об’єднань, профспілок, їхніх організацій та об’єднань. До складу групи також можуть входити (за згодою) інші фахівці у сфері економічної діяльності, для якої розробляється професійний стандарт. Також залучаються експерти, фахівці виробничо-технологічного спрямування (керівники, майстри, бригадири, технологи, начальники відділів (цехів) та інших структурних підрозділів тощо), фахівці у сфері управління персоналом, експерти відповідного професійного спрямування (за згодою).

Перед початком роботи робочої групи розробник може організовувати для її членів навчання щодо структури, порядку та принципів функціонального аналізу трудових дій/функцій, підходів до описування загальних відомостей та інших складових професійного стандарту, інструментарію для функціонального аналізу (анкет для опитування, форм і таблиць для одержання необхідної інформації) тощо.

Перед початком функціонального аналізу трудових функцій робоча група аналізує, узагальнює та вносить до структури проекту професійного стандарту інформацію, у тому числі зібрану за Переліком питань.

На першому етапі функціонального аналізу робоча група збирає інформацію щодо:

трудових функцій, які виконують працівники за певним видом професійної діяльності чи за професією/професійною назвою роботи. Слід відбирати лише ті трудові функції, які виконують працівники саме в цій сфері професійної діяльності чи за професією, а не посадові/робочі завдання та обов’язки, які мають суттєві відмінності на різних підприємствах;

технології виробництва, переліку предметів та засобів праці, обладнання, устаткування, продуктів, матеріалів та інструментів праці, що застосовуються в певному виді професійної діяльності чи безпосередньо за професією;

положень чинних нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів, які визначають вимоги до змісту та якості професійної діяльності;

загальних компетентностей (соціальних, комунікативних, особистісних, етичних, екологічних тощо);

професійних компетентностей (специфічних для певної професійної сфери, пов’язаних із спеціальними знаннями у цій сфері);

вимог, які висуваються до знань, умінь, навичок та інших компетентностей працівників;

вимог до працівників певного виду професійної діяльності чи професії щодо рівня кваліфікації, медичних протипоказань для роботи, досвіду роботи, рівня освіти, наявності сертифікатів щодо присвоєння професійних кваліфікацій визнаних кваліфікаційним центром, суб’єктом освітньої діяльності, іншим уповноваженим суб’єктом, додаткових вимог до виконання трудових функцій тощо.

На другому етапі функціонального аналізу робоча група формує перелік трудових функцій та трудових дій/операцій, що входять до них, з використанням інформації, отриманої на першому етапі цього аналізу.

Для цього члени робочої групи шляхом голосування групують трудові дії/операції за подібністю, складністю, взаємозв’язком у трудові функції.

Є такі способи групування трудових функцій:

лінійний (проведення підготовчих дій до технологічного процесу приготування страв, кулінарних виробів та напоїв, проведення технологічного процесу приготування страв, кулінарних виробів і напоїв тощо);

циклічний (організація робочого місця, дотримання вимог технологічного процесу);

за методами й процесами, що використовуються;

за характером дій та їхнім результатом;

за характеристикою продукції та визначенням якості готової продукції.

Вибір способу групування залежить від виду професійної діяльності. Рішення щодо вибору способу групування приймається більшістю голосів членів робочої групи.

Після проведеної роботи назви трудових функцій разом із трудовими діями/операціями, що їх формують, вносяться до переліку трудових функцій і трудових дій/операцій, що входять до них, за формою, наведеною у таблиці 1.

На третьому етапі функціонального аналізу робоча група проводить експертне опитування серед експертів певної сфери професійної діяльності щодо оцінювання частоти застосування та важливості кожної трудової функції з метою можливого доповнення цього переліку.

Оцінювання трудових функцій проводиться за шкалою згідно з таблицею 2.

Результати оцінювання трудових функцій експерти зазначають у таблиці 3.

Опитування експертів проводиться за допомогою анкети № 1. Зразки анкет № 1 та № 2 наведено у додатку 2 до цієї Методики.

Після опитування за кожною трудовою функцією члени робочої групи розраховують середній бал як середнє арифметичне за всіма оцінками експертів.

Наприклад, якщо три експерти оцінили трудову функцію відповідно 4, 5 та 6 балами, то середнє арифметичне становитиме 5 балів (4 + 5 + 6 = 15: 3). Усі трудові функції, оцінені 0-2 балами, вважаються для проекту професійного стандарту несуттєвими та не включаються до нього. У складних виробничих процесах несуттєвими можуть бути трудові функції, що мають 3, 4 чи 5 балів. "Прохідний" бал шкали члени робочої групи визначають шляхом голосування.

На четвертому етапі функціонального аналізу робоча група формує остаточний варіант переліку трудових функцій шляхом їх послідовного розміщення. Після цього для кожної трудової функції формується перелік предметів і засобів праці, необхідних для виконання трудових функцій (таблиця 4).

Для робітничих професій (за потреби) перелік предметів і засобів праці (обладнання, устаткування, продукти, матеріали та інструмент), необхідних для виконання трудових функцій, може бути деталізовано (таблиця 5).

Для цієї роботи використовується інформація, отримана на першому етапі функціонального аналізу. Результати цієї роботи зазначаються у таблиці 4 або таблиці 5 відповідно.

Під час проведення експертного опитування щодо переліку предметів і засобів праці, необхідних для виконання трудових функцій, робоча група використовує анкету № 2. За потреби перелік предметів і засобів праці, необхідний для виконання трудових функцій, деталізується шляхом визначення необхідного обладнання, устаткування, продуктів, матеріалів та інструменту.

На п’ятому етапі функціонального аналізу робоча група визначає професійні компетентності, знання, уміння та навички за кожною компетентністю, необхідні для виконання відповідної трудової функції.

Члени робочої групи під час визначення професійних компетентностей для трудових функцій використовують такі критерії:

назва має бути чіткою, стислою та зрозумілою. Назва професійної компетентності може відповідати назві трудової дії, також кілька трудових дій можуть об’єднуватися в одну компетентність. Одним із критеріїв подібності трудових дій є близькість значень середніх балів, отриманих за оцінюванням експертів;

назва професійної компетентності починається із стверджувальних дієслів (здатен розробляти, готувати, захищати, знімати, проводити тощо);

професійна компетентність (за трудовою дією або групою трудових дій) має бути зрозумілою, зокрема у разі її використання надалі під час розроблення освітньої програми/стандарту, навчального модуля та стандарту оцінювання результатів навчання. Визначаються лише ті професійні компетентності (за трудовою дією або групою трудових дій), за якими можна оцінювати здобувачів професійних кваліфікацій (наприклад, компетентності "керувати підлеглими", "надавати консультації клієнтам", "взаємодіяти з партнерами" не варто застосовувати через їхню неконкретність і складність (неможливість) розробити критерії (нормативи) оцінювання або через відсутність результатів навчання за ними);

для визначення та формування професійних компетентностей у професійному стандарті використовуються матеріали, отримані на першому етапі функціонального аналізу.

Після цього для кожної трудової функції робоча група визначає перелік професійних компетентностей (за трудовою дією або групою трудових дій), необхідних для виконання трудових функцій, і зазначає їх у таблиці 6.

Перелік професійних компетентностей (за трудовою дією або групою трудових дій), необхідних для виконання трудових функцій, разом з переліком предметів і засобів праці, необхідних для виконання трудових функцій, робоча група надає для проведення експертного опитування.

Для цього робоча група використовує анкету № 2.

Після визначення професійних компетентностей (за трудовою дією або групою трудових дій), предметів і засобів праці робоча група формує загальні компетентності (соціальні, комунікативні, особистісні, екологічні, етичні тощо).

Загальні компетентності (наприклад, володіти професійною термінологією; діяти в нестандартних ситуаціях; працювати в команді; дотримуватися професійної етики; запобігати конфліктним ситуаціям тощо) виділяються окремою складовою частиною у структурі проекту професійного стандарту.

Після цього робоча група визначає знання, уміння та навички, необхідні для виконання відповідної трудової функції.

Перелік знань, умінь і навичок визначається таким способом:

шляхом використання в цій роботі матеріалів, отриманих на першому етапі функціонального аналізу, та зазначенням їх у таблиці 7;

за допомогою анкетування експертів, які залучалися до попередніх опитувань (анкета № 2).

Експерти можуть погодити/спростувати чи доповнити інформацію, підготовлену робочою групою.

Після узагальнення результатів експертного опитування робоча група більшістю голосів затверджує остаточну редакцію переліку знань, умінь та навичок за певною компетентністю, необхідних для виконання відповідної трудової функції, та розпочинає роботу з розроблення проекту професійного стандарту;

3) громадське обговорення, перевірка та затвердження професійного стандарту.

Громадське обговорення проекту професійного стандарту, перевірка щодо дотримання вимог Порядку під час підготовки проекту професійного стандарту і відповідності зазначеного проекту цій Методиці та затвердження професійного стандарту здійснюються відповідно до положень Порядку.

2. Приклади оформлення професійних стандартів наведено в додатках 3 та 4 до цієї Методики.

3. Зразок оформлення та наповнення професійного стандарту наведено у додатку 5 до цієї Методики.

1. Розробникам професійного стандарту перед поданням суб’єкту перевірки заявки на розроблення професійного стандарту рекомендується:

вивчити фактичний стан та перспективи застосування відповідного виду трудової (професійної) діяльності, для якої передбачається розроблення професійного стандарту;

зібрати загальну та додаткову інформацію про професію (професійні назви роботи, посади), доцільність розроблення професійного стандарту, ризики та переваги від запровадження певного професійного стандарту у практичній діяльності;

вивчити іншу інформацію, необхідну для наповнення структури проекту професійного стандарту.

2. Перелік питань для вивчення фактичного стану та перспектив застосування виду трудової (професійної) діяльності:

1) розмір і профіль професійного сегмента ринку праці, географічне розташування профільних підприємств.

Ця інформація важлива, зокрема, для визначення бази дослідження (вивчення думок провідних фахівців та профільних працівників), проведення соціологічних опитувань (інтерв’ювання).

Вивчається інформація щодо чисельності працівників, зайнятих у певній сфері трудової (професійної) діяльності, відповідного попиту та пропозиції на ринку праці. Дані беруться із статистичної інформації Державної служби статистики; реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування; форм звітності державної служби зайнятості; матеріалів організацій роботодавців та їхніх об’єднань, організацій профспілок та їхніх об’єднань тощо;

2) тенденції розвитку відповідного професійного сегмента ринку праці.

Виявляються шляхом аналізу перспективних і стратегічних планів розвитку певного виду трудової (професійної) діяльності, рівня відповідності сучасним технологічним вимогам, тенденцій на світових ринках сировини, енергоносіїв, продуктивності праці та собівартості продукції (послуг), що виготовляється, на підприємствах відповідного виду економічної діяльності тощо;

3) можливі напрями кар’єрного зростання за відповідною професією (видом професійної діяльності).

Вивчається інформація, надана підрозділом або фахівцем з питань професійного розвитку працівників відповідних підприємств, установ, організацій, професійними асоціаціями, організаціями роботодавців та їхніх об’єднань, організаціями профспілок та їхніх об’єднань, відповідно до їхнього розвитку підприємств відповідного виду економічної діяльності, впровадження новітніх технологій, технічного переоснащення тощо;

4) перелік закладів освіти та перелік наявних освітніх кваліфікацій.

Вивчається інформація щодо закладів освіти та надання ними освітніх послуг та переліку наявних кваліфікацій. Інформація отримується у центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, державних органах, яким підпорядковані заклади освіти, Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у профільних закладах освіти тощо;

5) стандарти, положення та інші нормативно-технічні документи підприємств, установ, організацій, які регламентують відповідний вид економічної діяльності.