Відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" та з метою визначення особливостей направлення військовослужбовців Управління державної охорони України у відрядження

1. Затвердити Інструкцію про особливості направлення у відрядження військовослужбовців Управління державної охорони України, що додається.

2. Фінансово-економічній службі забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Ця Інструкція визначає особливості направлення військовослужбовців Управління державної охорони України (далі - УДО України) у відрядження та механізм відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон.

2. Направлення у відрядження працівників УДО України здійснюється відповідно до вимог Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658.

3. Відрядження - поїздка військовослужбовців органів, підрозділів, установ, організацій та навчальних закладів УДО України (далі - військовослужбовці) за наказом (розпорядженням) начальника УДО України або уповноваженої ним особи (далі - керівництво УДО України) на певний строк до іншого населеного пункту (в межах України або за кордон) для виконання службових завдань поза місцем постійної (тимчасової) дислокації або до регіональних підрозділів.

4. Основними завданнями відряджень є:

виконання завдань та функцій, покладених на УДО України відповідно до Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" ;

підготовка, організація і проведення заходів з питань оперативного та контррозвідувального забезпечення державної охорони;

контроль за діяльністю територіальних (відокремлених) підрозділів;

участь у службових заходах (збори, засідання, наради, звітування тощо);

навчання на курсах, проходження зборів, вступ до навчальних закладів, підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації військовослужбовців УДО України;

вивчення нових зразків військової та спеціальної техніки і технологій;

участь у заходах, пов’язаних із спеціальною підготовкою особового складу УДО України (у тому числі підготовка та участь у спортивних змаганнях (заходах) чи навчально-тренувальних зборах);

взаємодія з органами безпеки іноземних держав відповідно до міжнародних договорів України (крім проходження служби за кордоном);

виконання інших службових завдань, визначених керівництвом УДО України, та в інших випадках, передбачених законодавством.

5. Не вважаються відрядженнями:

службові поїздки військовослужбовців, служба яких проходить на відокремлених об’єктах (крім місць постійного розташування регіональних підрозділів), у дорозі або має роз’їзний характер, якщо інше не передбачено законодавством чи відповідними нормативно-правовими актами;

виїзд військовослужбовців на один день до навчальних центрів на заняття з бойової та спеціальної підготовки;

переїзд до нового місця служби військовослужбовців, допущених до тимчасового виконання посад (обов’язків за посадою) в регіональних підрозділах УДО України;

період, за який військовослужбовцям здійснюється виплата польових;

направлення для вступу на навчання та навчання на заочній формі навчання в навчальних закладах, заочній ад’юнктурі (докторантурі) (крім навчальних закладів УДО України);

поїздки для складання вступних іспитів до ад’юнктури при військових навчальних закладах, а також пов’язані з підготовкою та складанням кандидатських іспитів, написанням і захистом дисертаційних досліджень.

6. Військовослужбовці, які направляються у відрядження, забезпечуються коштами для здійснення поточних витрат під час відрядження (авансом). Аванс відрядженому військовослужбовцю може видаватися готівкою або перераховуватися в безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

У разі якщо військовослужбовець застосував платіжну картку для проведення розрахунків у безготівковій формі, йому відшкодовується збір за переказ грошових коштів електронними засобами (згідно з правилами платіжної системи) за наявності документального підтвердження його сплати (виписка з карткового рахунку або інший документ на паперовому носії, що підтверджує суму сплаченого збору).

7. Керівництво УДО України може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, а саме: витрат на найм житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати (у тому числі на оплату вартості послуг із здійснення Інтернет-замовлення та придбання електронних проїзних документів на транспортні засоби). Зазначені обмеження запроваджуються наказом (розпорядженням) про відрядження.

8. Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса, службового транспортного засобу або іншого транспортного засобу з місця постійної служби відрядженого військовослужбовця, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної служби відрядженого військовослужбовця. У разі відправлення транспортного засобу до 24 години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 00 години і пізніше - наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де проходить службу відряджений військовослужбовець, до строку відрядження зараховується час, потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого військовослужбовця до місця постійної служби.

Дати на транспортних квитках або шляхових листках (вибуття або прибуття транспортного засобу з/до місця постійної служби відрядженого військовослужбовця) має бути в межах строку відрядження згідно з наказом (розпорядженням) про відрядження.

Якщо дата на транспортному квитку або шляховому листку не збігається з датою прибуття військовослужбовця з відрядження згідно з наказом (розпорядженням) про відрядження, з дозволу керівництва УДО України береться до уваги вимушена затримка у відрядженні з причин, що не залежать від військовослужбовця (за наявності підтвердних документів), у разі, якщо строк перебування військовослужбовця поза місцем його постійної служби не перевищуватиме строку відрядження, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 "Про суми витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (далі - Постанова № 98).

Рішення про продовження строку відрядження приймає керівництво УДО України після прибуття відрядженого військовослужбовця до місця постійної служби на підставі його рапорту. Таке рішення оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) про відрядження.

За час затримки в місці відрядження без поважних причин військовослужбовцю не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної служби).

9. Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України. У разі відрядження за кордон підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених за кордоном у зв’язку з таким відрядженням витрат, оформлюються згідно із законодавством відповідної держави.

10. Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб військовослужбовця, понесені у зв’язку з таким відрядженням). Суми добових витрат затверджено Постановою № 98.

Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.

11. Виплата добових, відшкодування витрат за наймання житлового приміщення і оплату проїзду здійснюються за місцем проходження служби військовослужбовця або за місцем, де він отримує грошове забезпечення.

12. Відрядженому військовослужбовцю понад установлені суми компенсації витрат у зв’язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи, користування в поїздах постільними речами та найм житлового приміщення згідно з оригіналами підтвердних документів.

1. Направлення військовослужбовця у відрядження здійснюється керівництвом УДО України і оформлюється наказом (розпорядженням) про відрядження, в якому зазначаються пункт призначення або область, строк, мета відрядження, а також інші суттєві умови, необхідні для забезпечення виконання військовослужбовцем під час відрядження службових завдань.

Направлення військовослужбовців у відрядження без видання наказу (розпорядження) про відрядження не допускається.

2. Строк відрядження визначається керівництвом УДО України, але не може перевищувати 30 календарних днів, за винятком випадків, передбачених Постановою № 98 та зазначених в абзацах другому, третьому цього пункту. У строк відрядження враховується час перебування в дорозі.

Відрядження, пов’язані з оперативно-розшуковою або контррозвідувальною діяльністю, призначаються на строк не більше 60 днів. Цей строк керівництво УДО України може продовжувати до завершення оперативно-розшукових або контррозвідувальних заходів.

Строк відрядження військовослужбовців, направлених для лікування та реабілітації у зв’язку з отриманим під час відрядження пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), у тому числі під час безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або забезпеченні її проведення (здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, виявленням і припиненням терористичної діяльності), здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та осіб, які супроводжують таких військовослужбовців, не повинен перевищувати строку лікування та реабілітації.

3. Керівництво УДО України згідно з наказом визначає структурний підрозділ УДО України, відповідальний за опрацювання наказів (розпоряджень) про відрядження, ведення Журналу реєстрації посвідчень про відрядження, їх видачу (далі - підрозділ підготовки та проведення охоронних заходів).

Облік військовослужбовців, які вибули/прибули у/з відрядження, ведеться в Журналі реєстрації посвідчень про відрядження (додаток 1). У підрозділі підготовки та проведення охоронних заходів визначається посадова особа (група осіб), відповідальна за ведення Журналу, видачу посвідчень про відрядження та здійснення в них відміток про вибуття/прибуття.

4. На підставі наказу (розпорядження) про відрядження посадова особа підрозділу підготовки та проведення охоронних заходів видає військовослужбовцям посвідчення про відрядження згідно з формою, встановленою додатком 2 до цієї Інструкції. Посвідчення про відрядження підписується керівником підрозділу підготовки та проведення охоронних заходів або його заступником (згідно з розподілом службових обов’язків) та завіряється печаткою.

У посвідченнях про відрядження відповідно до наказу (розпорядження) про відрядження зазначається строк відрядження з урахуванням часу перебування в дорозі до місця відрядження та у зворотному напрямку до місця проходження служби.

Відмітки у посвідченні про відрядження про дати вибуття військовослужбовця у відрядження, прибуття до місця проходження служби, а також про користування під час відрядження службовим транспортним засобом (із зазначенням часу його вибуття та прибуття із/до автопарку) завіряє печатками посадова особа підрозділу підготовки та проведення охоронних заходів.

У разі якщо військовослужбовці під час відрядження (у тому числі які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів) забезпечуються харчуванням за рахунок держави або продуктовими наборами відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту", у посвідченні про відрядження підрозділ, що здійснив таке забезпечення, робить відмітку про кількість діб забезпечення таким харчуванням.

Відмітки у посвідченні про відрядження (прибуття, вибуття) здійснюються за підписом відповідальної посадової особи підрозділу підготовки та проведення охоронних заходів, а військовослужбовцям, які проходять службу в підрозділах особистих охорон,- за підписом відповідальної посадової особи самостійного структурного підрозділу (визначеною розподілом службових обов’язків). Зазначена посадова особа забезпечує правильність оформлення та достовірність даних, що вносяться у посвідчення про відрядження.

5. Військовослужбовцям, направленим у відрядження, за кожний день перебування у відрядженні в межах строків, передбачених пунктом 2 цього розділу, виплачуються добові в розмірах, установлених Постановою № 98.

6. Визначення фактичної кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної служби, що зараховуються як два дні. Тривалість відрядження обчислюється за кількістю днів перебування у відрядженні з урахуванням вихідних, святкових і неробочих днів та часу перебування у дорозі.

У разі відсутності у посвідченні про відрядження відміток про прибуття та вибуття виплата добових не здійснюється.

У разі проїзду автомобільним транспортом виплата добових здійснюється за час фактичного перебування в дорозі.

У разі відрядження військовослужбовця строком на один день або в таку місцевість, звідки він має змогу щодня повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.

7. У разі тимчасової непрацездатності відрядженого військовослужбовця йому на загальних підставах відшкодовуються витрати на найм житлового приміщення (крім випадків, коли відряджений військовослужбовець перебуває на стаціонарному лікуванні) і виплачуються добові протягом усього часу, поки він не може за станом здоров’я приступити до виконання покладеного на нього службового завдання або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше ніж два місяці.

Тимчасова непрацездатність відрядженого військовослужбовця, а також неможливість за станом здоров’я повернутися до місця постійної служби мають бути засвідчені листком непрацездатності (довідкою про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця). Дні тимчасової непрацездатності не включаються до строку відрядження.

8. Виплата добових військовослужбовцям за дні, коли вони (у передбачених законодавством випадках) забезпечуються триразовим харчуванням за рахунок держави або продуктовими наборами відповідно до встановлених норм харчування, здійснюється в розмірі 35 відсотків сум добових витрат для України згідно з додатком 1 до Постанови № 98 для фінансування інших власних потреб військовослужбовця, пов’язаних з відрядженням.

9. Військовослужбовцям (за наявності оригіналів підтвердних документів) відшкодовуються в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених Постановою № 98, витрати на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.

Витрати на найм житлового приміщення за час вимушеної зупинки в дорозі, що підтверджуються відповідними документами, відшкодовуються в порядку й розмірах, передбачених цим пунктом.

Відрядженому військовослужбовцю відшкодовуються витрати на побутові послуги, включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат за всі дні проживання. Відшкодування витрат на службові телефонні розмови проводяться в розмірах за погодженням з керівництвом УДО України.

Витрати на харчування, вартість якого включено до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим військовослужбовцям за рахунок добових витрат.

У разі включення вартості харчування до рахунків на наймання житлового приміщення, проїзних документів без визначення конкретної суми добові витрати відшкодовуються в розмірах, що визначаються у відсотках сум добових витрат для України згідно з додатком 1 до Постанови № 98 , зокрема, 80 відсотків - при одноразовому, 55 відсотків - дворазовому, 35 відсотків - триразовому харчуванні.

Військовослужбовцю, відрядженому в межах України, відшкодовується плата за бронювання місця у готелі (мотелі) у розмірі не більш як 50 відсотків вартості такого місця за одну добу згідно з поданими оригіналами підтвердних документів.

Витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення, відшкодовуються з дозволу керівництва УДО України згідно з оригіналами підтвердних документів. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.

10. Витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

Військовослужбовцям відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де проходить службу відряджений військовослужбовець, або до місцеперебування у відрядженні.

Військовослужбовцям відшкодовуються також витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) відповідно до маршруту, погодженого керівництвом УДО України, та на орендованому транспорті за місцем відрядження (згідно з оригіналами підтвердних документів).

Витрати на проїзд відрядженого військовослужбовця в м’якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу відшкодовуються в кожному випадку з дозволу керівництва УДО України згідно з оригіналами підтвердних документів. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.

Витрати на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується військовослужбовець, відшкодовуються з дозволу керівництва УДО України згідно з оригіналами підтвердних документів. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.

Витрати на оплату послуг залу офіційних делегацій відшкодовуються у визначених законодавством випадках.

11. Відрядженому військовослужбовцю перед від’їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати.

Після повернення з відрядження військовослужбовець зобов’язаний до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної служби, подати звіт про використання коштів.

Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню військовослужбовцем до каси або зарахуванню на відповідний рахунок УДО України у встановленому законодавством порядку.

У разі якщо під час відряджень військовослужбовець отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження (банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної служби).

У разі якщо під час відряджень військовослужбовець застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі і строк подання звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищив 10 банківських днів, за наявності поважних причин керівництво УДО України може продовжити такий строк до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Разом із звітом подаються оригінали документів, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат.

Якщо військовослужбовець отримав аванс на відрядження і не виїхав, він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси УДО України зазначені кошти.

Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти, виплата зазначених коштів має здійснюватися до закінчення третього банківського дня після затвердження керівництвом УДО України звіту про використання коштів, наданих на відрядження.

У разі якщо під час відряджень військовослужбовець користувався службовим транспортним засобом, до звіту додається копія шляхового листка.

12. Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності оригіналів документів, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачено правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі на чартерні рейси; рахунків, інших розрахункових документів (згідно із законодавством), отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання; страхових полісів тощо.

У разі використання електронного авіаквитка підставою для відшкодування витрат на його придбання є такий пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрук на папері частини електронного авіаквитка із визначеним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира або роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс.

У разі втрати, знищення або зіпсуття посадкового талона пасажира відрядженому військовослужбовцю з дозволу керівництва УДО України можуть бути відшкодовані витрати на придбання електронного авіаквитка за умови надання оригіналу довідки авіаперевізника, якою засвідчено стан замовлення та статус електронного квитка, придбаного для окремого пасажира, факт використання електронного квитка повністю за визначеним маршрутом.

У разі якщо електронний авіаквиток є частково використаним, до звіту також додається лист (акт, довідка) про повернення авіаквитка, складений компанією-продавцем, у якому зазначаються прізвище та ініціали відрядженого військовослужбовця, вартість здійсненого перельоту, сума повернених коштів, комісійні та/або інші збори, пов’язані з поверненням частково використаного квитка.

У разі використання електронного проїзного/перевізного документа на поїзд підставою для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на паперовому носії посадочний документ (у разі перевезення багажу - роздрукований на паперовому носії перевізний документ; у разі окремого замовлення послуги (зокрема, послуги з користування комплектом постільних речей, резервування місць) - роздрукований на паперовому носії документ на послуги).

У разі повернення електронного проїзного/перевізного документа на поїзд до звіту додається роздрукований на паперовому носії документ на повернення.

Інформацію про наявність і статус електронного проїзного документа можна перевірити на офіційному веб-сайті Державної адміністрації залізничного транспорту України.