Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державну геологічну службу України", підпункту 16 пункту 4 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 N 1689 (зі змінами), а також пункту 10 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865 (зі змінами), з метою встановлення єдиних вимог до змісту, оформлення і порядку подання на державну експертизу матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки родовищ підземних вод

1. Затвердити Інструкцію про зміст, оформлення та порядок подання до Державної комісії України по запасах корисних копалин матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки родовищ підземних вод, що додається.

2. Відділу підземних вод, гідромінеральної сировини та лікувальних грязей (Бакаржієва О.О.) подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ця Інструкція встановлює вимоги до змісту, оформлення та порядку подання до Державної комісії України по запасах корисних копалин матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки родовищ підземних вод, які містять у собі дані з геолого-гідрогеологічного вивчення цих родовищ, підрахунку їхніх попередньо розвіданих і розвіданих експлуатаційних запасів та техніко-економічну доповідь (далі - ТЕД) про доцільність подальшої розвідки, у тому числі дослідно-промислової розробки або промислового освоєння цих родовищ на умовах економічного ризику.

1.2. Інструкція є обов'язковою до виконання підприємствами, організаціями й установами всіх форм власності, які подають до ДКЗ матеріали попередньої геолого-економічної оцінки родовищ підземних вод з метою апробації їхніх експлуатаційних запасів для отримання спеціального дозволу на користування надрами для промислового освоєння цих родовищ на умовах економічного ризику.

2.1. Державній експертизі та оцінці підлягають попередньо розвідані й розвідані експлуатаційні запаси підземних вод, на базі яких здійснено попередню геолого-економічну оцінку родовища, що планується для розробки на умовах економічного ризику користувачем надр, який має спеціальний дозвіл на користування надрами, або заявником на отримання спеціального дозволу на користування надрами, який має відповідні погодження, встановлені Кодексом України про надра.

2.2. Державна експертиза й попередня оцінка експлуатаційних запасів підземних вод проводяться ДКЗ на підставі матеріалів, які містять у собі дані з геологічного вивчення родовищ підземних вод з підрахунком попередньо розвіданих запасів і техніко-економічної доповіді про доцільність подальшої розвідки, у тому числі дослідно-промислової розробки або промислового освоєння цих родовищ на умовах економічного ризику.

У разі необхідності за рішенням ДКЗ здійснюється перевірка достовірності матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки родовищ підземних вод безпосередньо на місці виконання геологорозвідувальних робіт.

2.3. Державна експертиза матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки родовищ підземних вод завершується апробацією експлуатаційних запасів підземних вод попередньо розвіданих родовищ, підготовлених до проведення розвідувальних робіт, у тому числі дослідно-промислової розробки або промислового освоєння цих родовищ на умовах економічного ризику.

Якщо первинна гідрогеологічна та геолого-геофізична документація (журнали дослідних робіт, каротажні діаграми тощо) не прикладається до аналітичної частини матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки у вигляді додатків, то така документація може подаватись в оригіналі на період розгляду матеріалів у ДКЗ.

2.6. Оцінка економічної ефективності експлуатації підземних вод попередньо розвіданих родовищ здійснюється за матеріалами ТЕД щодо доцільності їх подальшої розвідки, у тому числі дослідно-промислової розробки та видобування на умовах економічного ризику на основі прямих або укрупнених розрахунків із залученням фактичних техніко-економічних показників експлуатації родовищ-аналогів. У разі існування небезпеки заподіяння шкоди довкіллю від скидання підземних вод у техніко-економічних розрахунках обов'язково враховуються витрати коштів на утилізацію технологічних втрат підземних вод або використаних підземних вод.

2.7. Матеріали попередньої геолого-економічної оцінки родовищ підземних вод подаються на розгляд ДКЗ користувачами надр або заявниками на отримання спеціального дозволу на користування надрами чи вповноваженими ними особами не пізніше трьох місяців після завершення геологорозвідувальних робіт. У разі подання матеріалів після цього терміну необхідно документально підтвердити незмінність гідрогеологічних, водогосподарських, еколого-геологічних умов підрахунку експлуатаційних запасів родовища на дату подання матеріалів до ДКЗ.

2.8. Організації, що планують подати матеріали попередньої геолого-економічної оцінки родовищ підземних вод на розгляд, повинні до кінця поточного року надіслати до ДКЗ перелік родовищ, запаси яких підлягають розгляду в наступному році.

2.9. На державну експертизу до ДКЗ належить подавати матеріали попередньої геолого-економічної оцінки родовищ підземних вод, розглянуті замовником геологорозвідувальних робіт (користувачем надр). Відповідні висновки замовника у вигляді протоколу (акта, довідки тощо) слід додавати до матеріалів.

2.10. Матеріали попередньої геолого-економічної оцінки родовищ підземних вод належить подавати до ДКЗ у трьох примірниках. До кожного з них додається протокол (акт, довідка тощо) розгляду матеріалів користувачем надр. До матеріалів додається коротка авторська довідка про геологічну будову й гідрогеологічні умови родовища, виконані геологорозвідувальні роботи та підраховані на момент оцінки експлуатаційні запаси в чотирьох примірниках.

2.11. Матеріали попередньої геолого-економічної оцінки родовищ підземних вод надсилаються до ДКЗ комплектно. У разі додаткового подання відсутніх матеріалів датою їх прийняття вважається дата подання останнього з них. Після прийняття матеріалів ДКЗ укладає договір з користувачем надр або вповноваженою ним особою і розглядає їх відповідно до умов договору.

2.12. ДКЗ розглядає матеріали попередньої геолого-економічної оцінки родовищ підземних вод, які заздалегідь заявлені до подання, у термін, погоджений із замовником, що, як правило, не перевищує двох місяців. Термін розгляду матеріалів, не передбачених планом ДКЗ (не заявлених заздалегідь), установлюється ДКЗ з урахуванням пріоритетності розгляду об'єктів, заявлених у встановленому порядку.

2.13. Рішення ДКЗ із розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки родовищ оформлюються протоколами. Копії протоколу (два примірники) надаються замовникові експертизи в місячний термін після пленарного засідання разом з їх електронною копією, один примірник копії протоколу передається до Державного інформаційного геологічного фонду України, оригінал протоколу зберігається в ДКЗ. Матеріали попередньої геолого-економічної оцінки родовищ підземних вод, які подавались для проведення експертизи, повертаються замовнику.

2.14. Матеріали, які подані замовниками додатково на вимогу експертів, можуть прикладатись до протоколу ДКЗ як окремі додатки і в такому разі не повертаються замовникові.

2.15. У разі якщо ДКЗ утримується від апробації запасів, матеріали повертаються організації, що їх подала, разом із копією протоколу з відмовою у затвердженні.

3.1. У матеріалах попередньої геолого-економічної оцінки родовищ підземних вод потрібно наводити дані, необхідні для перевірки підрахунку експлуатаційних запасів, техніко-економічного обґрунтування доцільності промислового освоєння родовища та подальшої його розвідки і підготовки до експлуатації й вибору схеми водозабірних споруд у такому вигляді, щоб можна було здійснити їх перевірку та за необхідності зробити перерахування запасів без участі авторів. У разі підрахунку експлуатаційних запасів методами математичного моделювання перевірка підрахунку запасів здійснюється за участю авторів із залученням створених ними баз даних та використаного програмного забезпечення.

3.2. Матеріали попередньої геолого-економічної оцінки родовищ підземних вод, які подаються на експертизу до ДКЗ, містять:

характеристику геологічної будови, гідрогеологічних, гідрологічних, інженерно-геологічних, гірничо-геологічних, еколого-геологічних, водогосподарських та інших умов родовищ, характеристику якості підземних вод та умов їх захищеності від техногенного впливу для обґрунтування принципових рішень щодо схеми й режиму видобування та використання вод, обґрунтування попередніх рекомендацій щодо розміщення мережі спостережних пунктів, а також розмірів зони санітарної охорони водозаборів, санітарних і протиепідемічних заходів;

техніко-економічне обґрунтування у вигляді ТЕД про доцільність промислового освоєння і подальшої розвідки родовищ підземних вод, прийнятих способів видобування і схем водозаборів, технологічних схем використання підземних вод, способів і технології водовідведення або повторного використання стічних вод з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища, а також оцінку прогнозного економічного ефекту від експлуатації родовища в обсязі, достатньому для прийняття рішення про інвестування подальших робіт;

дані щодо фізичних та органолептичних характеристик, хімічного складу, санітарно-гігієнічного стану, санітарно-мікробіологічних та радіологічних показників підземних вод, умісту в них специфічних компонентів та сполук, відповідності галузевим або державним стандартам, технічним умовам, потребам водокористувачів, для мінеральних вод, додатково, дані щодо мікробіологічного ценозу, умісту специфічних біологічно-активних компонентів та сполук відповідно до встановлених кондицій якості згідно з їхньою медико-біологічною оцінкою (попередньою довідкою про кондиції);

визначення гідрогеологічних параметрів та обґрунтування схематизації природних умов для підрахунку експлуатаційних запасів підземних вод, а у разі здійснення оцінки запасів із застосуванням математичного моделювання - геофільтраційної схематизації;

обґрунтування методики підрахунку і підрахунок експлуатаційних запасів підземних вод;

документ, що засвідчує право на користування ділянкою надр, що вивчалась (спеціальний дозвіл на користування надрами для геологічного вивчення або видобування підземних вод), ліцензію на вид господарської діяльності - пошук (розвідка) корисних копалин, надану виконавцю цих робіт;

у разі проведення геологорозвідувальних робіт до запровадження спеціальних дозволів на користування надрами (до 19.01.2006 - спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами) - документи, що засвідчують правомірність проведених на той час робіт (затверджений проект робіт, документи, що підтверджують участь зацікавлених організацій у виборі ділянки водозабору, схеми водозабору, документи, що обґрунтовують можливість скиду, утилізації або захоронення використаних підземних вод, підтвердження належності водозабору та земельної ділянки заявникові на правах власності, оренди тощо, дозвіл на спеціальне водокористування, документ про придбання використаної геологічної інформації, якщо вона не створена за кошти заявника, погодження клопотання про надання надр у користування з метою геологічного вивчення або розробки родовища підземних вод, надані заявникові відповідно до вимог чинного законодавства України).

4.1. Текстову частину матеріалів підрахунку запасів слід складати за такою схемою:

вступ;

загальні відомості про район робіт і родовище, структурно-геологічну будову й гідрогеологічні умови району;

аналіз режиму експлуатації діючих водозаборів;

методика геологорозвідувальних робіт;

геологічна будова і гідрогеологічні умови родовища;

основні результати дослідних робіт;

характеристика та прогноз якості підземних вод;

визначення розрахункових гідрогеологічних параметрів і обґрунтування інших даних для підрахунку запасів;

підрахунок експлуатаційних запасів підземних вод;

оцінка підготовленості родовища до його подальшої розвідки;

рекомендації з проектування подальших геологорозвідувальних робіт, зони санітарної охорони водозаборів, а також з охорони надр і навколишнього природного середовища;

ТЕД про доцільність промислового освоєння і подальшої розвідки родовища підземних вод;

основні результати проведених робіт;

список використаних матеріалів.

Обсяг кожного із зазначених розділів визначається авторами залежно від складності розглянутих питань та їх значимості для оцінки доцільності промислового освоєння і подальшої розвідки родовища, мети і характеру проведених геологорозвідувальних робіт.

Нижченаведений перелік основних питань, що підлягають висвітленню в кожному розділі документа.

4.1.1. Вступ

Мета й обґрунтування підстав проведення геологорозвідувальних робіт на родовищі. Призначення води, вимоги до її якості та режиму її видобування, потреба у воді - першочергова й на перспективу. Відомості про наявність у виконавця робіт ліцензії на вид господарської діяльності - пошук (розвідка) корисних копалин та спеціального дозволу на користування надрами (до 19.01.2006 - спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами) для геологічного вивчення або видобування корисних копалин.

У разі спорудження водозаборів та проведення геологорозвідувальних робіт до запровадження спеціальних дозволів - відомості про наявність документального підтвердження правомірності раніше виконаних робіт та права заявника на клопотання про отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Відомості про раніше затверджені експлуатаційні запаси підземних вод у районі (дати і номери протоколів попередніх затверджень запасів Державної комісії по запасах корисних копалин при Раді Міністрів СРСР, Української територіальної комісії по запасах корисних копалин Міністерства геології УРСР, ДКЗ, запаси за категоріями в табличній формі), а також про розвідані, але не затверджені запаси.

Сучасний рівень водоспоживання; порівняння раніше затверджених запасів і фактичного водовідбору із заявленою потребою, дефіцит у воді; ступінь виконання завдання щодо виявлення запасів вод.

Строки подальшого геолого-гідрогеологічного вивчення та освоєння родовища. Капітальні витрати на освоєння родовища, термін їх окупності, очікувані собівартість і вартість кінцевої продукції, рентабельність.

Організації - виконавці і співвиконавці (за видами робіт). Терміни проведення польових і камеральних робіт. Перелік осіб - виконавців робіт, ступінь їх участі в проведенні досліджень і складанні звітних матеріалів.

4.1.2. Загальні відомості про район робіт і родовище, структурно-геологічну будову й гідрогеологічні умови району

Адміністративне та географічне розташування родовища, його відстань до водоспоживача; найближчі населені пункти й відстані до них; шляхи сполучення, географічні координати меж родовища (ділянки) і його площа, зіставлення з межами ділянки надр, наданої у користування спеціальним дозволом.

Клімат: короткі відомості про температуру повітря, атмосферні опади (місячні та річні суми за характерні роки, величину інфільтрації опадів), випаровування із дзеркала поверхневих вод, сніговий покрив, місце атмосферних опадів у формуванні поверхневих і підземних вод, оцінка водності періоду проведення досліджень у багаторічному розрізі.

Гідрологічні умови: короткі відомості про гідрологічну мережу району, наявні гідрологічні станції та водомірні пости, період і склад спостережень, оцінка вірогідності даних спостережень. Загальна характеристика гідрологічного режиму, відомості про значення рівнів і витрат води за характерні роки, розподіл стоку, співвідношення величини поверхневого стоку з очікуваним відбором підземних вод.

Геологічна будова району: короткі відомості про стратиграфію, літологію, тектоніку та історію геологічного розвитку району; положення родовища в загальній геологічній структурі, його зв'язок із визначеними комплексами порід, тектонічними порушеннями.

Гідрогеологічні умови району: положення району досліджень у загальній схемі гідрогеологічного районування України; короткі відомості про характер водоносності порід стратиграфічного розрізу, які представляють інтерес для виконання завдання; поширення, глибини залягання, потужність, будова й витриманість водоносних горизонтів (комплексів) і водотривких (слабопроникних) пластів; регіональні тектонічні порушення та їх вплив на гідрогеологічну обстановку району; основні особливості регіональної динаміки підземних вод (області створення напорів, напрямки руху підземних вод, площі й умови живлення та розвантаження підземних вод, характер взаємозв'язку підземних і поверхневих вод), пластові й надлишкові тиски, положення статичних рівнів підземних вод стосовно поверхні землі; водозбагаченість водоносних горизонтів (дебіти та питомі дебіти свердловин, гідрогеологічні параметри); якісні характеристики підземних вод, закономірності зміни гідрохімічних показників за площею і в розрізі; геотермічні умови району, пластові температури та температури на гирлах свердловин (при різних дебітах).

Порівняльна оцінка водоносних горизонтів і окремих ділянок, обґрунтування вибору об'єктів для постановки виконаних геологорозвідувальних робіт.

Стисла характеристика техногенних змін гідрогеологічних умов, активності взаємодії поверхневих та підземних вод.

Короткі відомості про відкриття, розвідку й розробку родовища. Оцінка ступеня геологічної, гідрогеологічної, геофізичної та ін. вивченості району й родовища, що визначили стадію, методику й обсяг виконаних розвідувальних гідрогеологічних робіт згідно зі спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

4.1.3. Аналіз режиму експлуатації діючих водозаборів

Характеристика діючих водозаборів, що експлуатують оцінюване та аналогічні родовища в районі. Схеми водозаборів (площинна, лінійна, кільцева, поодинокі свердловини); конструкція і технічний стан експлуатаційних, спостережних свердловин та інших каптажних споруд; термін роботи водозабору, продуктивність, динамічні рівні води; зміни якості води за період експлуатації, способи і частота вимірів дебітів, рівнів і температури води, система контролю якості, оцінка вірогідності вимірів і аналізів.

Режим експлуатації водозабору. Зміна сумарної продуктивності водозабору в часі за весь період експлуатації, причини цієї зміни (обмеження водовідбору, розширення водозабору, переведення свердловин на інший спосіб експлуатації підземних вод, причини зміни водовідбору, пов'язані з природними можливостями родовища та ін.); зміна в часі положення динамічного рівня підземних вод (в опорних свердловинах, що характеризують центральні, найбільш навантажені та периферійні частини водозаборів, а також окремо в спостережних свердловинах за межами водозабору); основні гідрогеологічні висновки про режим експлуатації (усталений, неусталений) і причини, що його зумовлюють; зміни температури та якості підземних вод (іонно-сольовий склад, загальна мінералізація, вміст корисних і шкідливих компонентів, газова складова, механічні домішки); агресивність підземних вод, процеси випадіння солей; способи утилізації використаних вод; визначення основних розрахункових гідрогеологічних параметрів за даними експлуатації.

Порівняння результатів експлуатації водозабору з виконаними під час розвідки прогнозами дебітів експлуатаційних свердловин, динамічних рівнів води в них, якості та температури води; порівняння значень основних гідрогеологічних параметрів, прийнятих під час підрахунку запасів і розрахованих за даними експлуатації, а також підрахованих і фактичних експлуатаційних запасів; аналіз причин наявних розбіжностей.

Пропозиції щодо можливості розширення водозабору на родовищі, що вивчається, найбільш раціонального способу й режиму його експлуатації, доцільності дорозвідки родовища чи перерахування раніше затверджених експлуатаційних запасів.

Оцінка впливу видобування підземних вод на навколишнє природне середовище.

Техніко-економічні показники експлуатації водозабору: капітальні вкладення та експлуатаційні витрати; собівартість і відпускна ціна одного кубічного метра води; термін окупності капітальних вкладень.

4.1.4. Методика геологорозвідувальних робіт

Послідовність (стадійність) проведення пошуково-розвідувальних робіт і терміни їх виконання; зведена таблиця видів і обсягів робіт, витрати на них з розподілом за стадіями.

Обґрунтування вибору площ для проведення пошуково-розвідувальних робіт і глибин досліджень. Визначення завдань і обґрунтування методики проведення досліджень відповідно до типу родовища, яке розвідувалось (спеціалізованих зйомок, наземних геофізичних, радіоізотопних, гідрогеотермічних, гідрохімічних та ін.), із зазначенням їх обсягів, періодичності виконання за стадіями і щільністю мережі пунктів спостережень.

Обґрунтування складу, обсягів і методики робіт, виконаних під час обстеження діючих водозаборів.

Система розміщення, кількість, цільове призначення свердловин; послідовність, способи і технологія буріння свердловин, їх глибини, діаметри і конструкції, способи цементування затрубного простору й перевірки герметичності колон обсадних труб; ступінь використання пробурених раніше свердловин; перелік дефектних свердловин, які не підлягають використанню під час підрахунку запасів, і причини їх виключення; характеристика ліквідованих свердловин у межах родовища та виконаних робіт з тампонування й ліквідації дефектних свердловин.

Обґрунтування видів, обсягів і методики проведення досліджень у свердловинах під час буріння: геофізичних, поінтервального випробування, спостережень за промивною рідиною, шламом тощо.

Обґрунтування обсягів і видів дослідно-фільтраційних робіт (відкачок, випусків, наливів, нагнітань), їх тривалості, ступеня й характеру збурювання водоносного горизонту, схеми дослідних кущів. Методика й технологія проведення дослідно-фільтраційних робіт: насосне устаткування, ступінь і характер збурювання, прийнятий режим відкачок (випусків, наливів, нагнітань), їх тривалість - загальна і при окремих ступенях дебіту (зниження рівня), способи і частота вимірів дебітів, рівнів, тисків, температури в дослідних і спостережних свердловинах, а також кількість розчиненого й спонтанного газу і механічних домішок; способи, тривалість і частота спостережень за відновленням рівнів чи тисків після припинення дослідів у свердловинах. Спосіб відведення вод, що відкачуються; заходи, які унеможливлюють їх зворотню фільтрацію в досліджуваний водоносний горизонт, а також негативний вплив на довкілля.

Обґрунтування видів, обсягів і методики геофізичних досліджень, повнота використання їхніх результатів.

Обґрунтування методики проведення спостережень за режимом підземних і поверхневих вод: схема розташування спостережних пунктів режимної мережі, періоди, частота і способи визначення окремих елементів режиму (рівнів, дебітів, витрат, температури, якості води тощо), наявність та застосування вимірювальних приладів у процесі виконання спостережень за режимом підземних вод.

Склад і обсяги вивчення якості підземних і поверхневих вод, з урахуванням їх цільового призначення; способи відбору проб води й газу на різні види аналізів у процесі робіт; обґрунтування періодичності відбору проб і щільності мережі випробування за площею та глибиною; кількість контрольних аналізів, час і місце їх проведення, способи консервування проб, їх транспортування, методи проведення аналізів, їх точність.

Методика й обсяги випробування гірських порід, що складають водоносні горизонти і розділяючі їх слабопроникні пласти, цільове призначення різних видів визначень, обґрунтування густоти мережі та інтервалів випробування; методи проведення аналізів.

4.1.5. Геологічна будова і гідрогеологічні умови родовища

Особливості рельєфу і геоморфології площі родовища, наявність лісів, боліт, водойм, водотоків, забудов і сільськогосподарських угідь, рівень техногенних змін гідрографічної мережі. Інженерно-геологічні умови будівництва на ділянці водозабору.

Геологічна будова. Стратиграфічна пов'язаність, літологічний і гранулометричний склад порід, що складають родовище, на глибину, яка включає оцінювані водоносні горизонти і шари, що їх підстилають, їх витриманість; основні структурно-тектонічні особливості ділянки, наявність і характеристика розривних порушень.

Гідрогеологічні умови. Характер залягання й поширення розкритих водоносних горизонтів; положення водоносних горизонтів у стратиграфічному розрізі; загальна й ефективна потужність, склад і фаціальна мінливість водовмісних порід, а для тріщинуватих і закарстованих - інтенсивність тріщинуватості й закарстованості, їх зміна за площею та розрізом; положення рівнів, величини напорів, характер п'єзометричної поверхні підземних вод; положення, потужність і характеристика розділяючих водотривких і слабопроникних пластів; можливі умови взаємозв'язку водоносних горизонтів, а також їх зв'язку з поверхневими водами; загальна характеристика геотермічних умов родовища, фільтраційні і ємнісні властивості водовмісних порід, їх мінливість за площею й розрізом. Основні джерела живлення підземних вод, характеристика умов їх розвантаження. При скиданні використаних вод шляхом закачування в інші водоносні горизонти дається аналогічна характеристика водоносних горизонтів і водотривких пластів ділянки закачування. Додатково наводяться дані про ступінь неоднорідності порід, сумісності стоків із пластовими водами, приймальну здатність пластів при різних тисках нагнітання, змінах температурного режиму та ін.

Висновки про ступінь складності гідрогеологічних умов родовища і про основні фактори, що визначають формування експлуатаційних запасів підземних вод, та вплив розроблення родовища на довкілля.

4.1.6. Основні результати дослідних робіт

Результати геофізичних залежностей. Аналіз отриманої геофізичної інформації (геоелектричних, геомагнітних та інших карт, профілів, розрізів) для визначення глибини залягання покрівлі водоносного горизонту, його ефективної потужності, фаціальної мінливості водовмісних порід, перекриваючих і підстилаючих відкладів, мінливості за площею та в розрізі факторів, що визначають фільтраційні властивості порід; розчленовування розрізу за ступенем водоносності з визначенням меж поширення водоносних і водотривких чи слабопроникних порід, зон тектонічних порушень, меж поширення вод із різною мінералізацією або газонасиченістю; обґрунтування основних інтерпретаційних ознак для зазначеної мети; зіставлення результатів геофізичних досліджень з даними буріння і випробування.

Результати дослідних робіт. Аналіз результатів пробних, дослідних і дослідно-експлуатаційних відкачок чи випусків: дебіти свердловин, зниження рівня, питомі дебіти, тривалість відкачок (випусків), у тому числі при стійкому режимі, швидкість і повнота відновлення рівня води. Щодо кущових дослідно-експлуатаційних відкачок (випусків) аналізуються зміни дебітів свердловин, зміни рівнів води в спостережних свердловинах та притаманні їм просторово-часові залежності, характер розвитку депресій і розміри депресійних вирв, наявність чи відсутність стабілізації дебітів і рівнів, характер відновлення рівня, реакція спостережних свердловин, обладнаних у суміжних водоносних горизонтах, вплив зовнішніх факторів (природний режим підземних вод, вплив регіональних депресій, коливання рівня поверхневих вод та ін.) на хід зміни дебітів і рівнів під час відкачок (випусків); проводиться аналіз графіків простежування зміни дебітів і рівнів води (хронологічних, часових, площинних, комбінованих) та інтерпретація гідрогеологічних умов ділянок випробування з виявленням факторів, що обумовили характер режиму під час дослідів і встановлені закономірності зміни дебітів і рівнів.