1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
ветеринарної медицини
України
28.10.2008 N 238
( z1118-08 )
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 листопада 2008 р.
за N 1119/15810
( Положення втратило чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 127 від 13.03.2017 )
ПОЛОЖЕННЯ
про районні державні лікарні ветеринарної медицини
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства N 185 від 13.05.2015 )
1. Районні державні лікарні ветеринарної медицини (далі - Лікарні) відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" є державними установами ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та протиепізоотичних заходів. Лікарні підпорядковуються управлінням ветеринарної медицини в районах.
2. Лікарні у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Державного комітету ветеринарної медицини України, головних управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, управління ветеринарної медицини в районах та цим Положенням.
3. Структурними підрозділами Лікарень є:
- дільничні лікарні;
- дільниці;
- пункти ветеринарної медицини;
- державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках (де відсутні районні державні лабораторії ветеринарної медицини).
4. Основними завданнями Лікарень є:
- охорона території району від занесення з території інших областей, районів або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин, а також недопущення їх розповсюдження за межі території району або карантинної зони;
- ветеринарне обслуговування тварин господарств різних форм власності та фізичних осіб на відповідній території;
- реалізація заходів щодо додержання ветеринарно-санітарних вимог, установлених законодавством;
- профілактика, діагностика інфекційних, інвазійних та незаразних хвороб тварин і їх лікування;
- захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;
- сприяння:
а) упровадженню системи ідентифікації тварин;
б) постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;
в) упровадженню у практику та широкому застосуванню досягнень наукової і практичної ветеринарної медицини.
5. Лікарні відповідно до покладених на них завдань безпосередньо, а також через свої структурні підрозділи:
1) організовують та здійснюють профілактичні, діагностичні, лікувальні заходи;
2) здійснюють ветеринарно-санітарні та інші протиепізоотичні заходи в разі виникнення інфекційних хвороб;
3) здійснюють заходи для проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації на потужностях (об'єктах), що використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, а також засобів, що використовуються для їх транспортування;
4) аналізують причини виникнення заразних і незаразних хвороб, падежу тварин;
5) організовують спільно із закладами охорони здоров'я, державною санітарно-епідеміологічною службою, структурними підрозділами МНС роботу із захисту населення від зоонозів та своєчасний обмін інформацією про хвороби тварин;
6) разом з управлінням ветеринарної медицини в районі та державною санітарно-епідеміологічною службою беруть участь у розслідуванні випадків виникнення серед населення захворювань, спільних для людей і тварин;

................
Перейти до повного тексту