Цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, і спрямований на захист життя і здоров’я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об’єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків.

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

аварія на об’єкті підвищеної небезпеки - небезпечна подія техногенного характеру, що виникла під час експлуатації джерела небезпеки і за своїми наслідками призвела (може призвести) до загибелі, загрози життю або здоров’ю працівників об’єкта підвищеної небезпеки і населення чи до забруднення навколишнього природного середовища;

відновлення показників безпеки джерела небезпеки - приведення джерела небезпеки, під час експлуатації якого виникла аварія на об’єкті підвищеної небезпеки, у робочий стан;

джерело небезпеки - установки, сховища (резервуари, посудини), трубопроводи, машини, агрегати, технологічне устаткування (обладнання), споруди або комплекс споруд, розташовані в межах об’єкта підвищеної небезпеки на поверхні землі або під нею, в яких тимчасово або постійно використовується, переробляється, виготовляється, транспортується, зберігається одна або декілька небезпечних речовин чи категорій речовин або їх суміш;

ефект "доміно" - імовірність виникнення або послідовне виникнення аварій на об’єктах, розташованих біля об’єкта підвищеної небезпеки, на якому виникла аварія, пов’язана із використанням небезпечних речовин;

ідентифікація об’єкта підвищеної небезпеки - процедура, за результатами виконання якої об’єкт підвищеної небезпеки вважається об’єктом підвищеної небезпеки відповідного класу;

небезпечна речовина - речовина або суміш речовин, що має хімічні, токсичні, вибухові, окислювальні, горючі властивості, безпосередня чи опосередкована дія якої може призвести до загибелі, гострих чи хронічних захворювань або отруєння людей чи до забруднення навколишнього природного середовища;

об’єкт підвищеної небезпеки - єдиний майновий комплекс підприємства, що включає будь-які будівлі, виробництва (цехи, відділення, виробничі дільниці), окреме обладнання та джерела небезпеки, розташовані в межах території такого об’єкта, який за результатами ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки вважається об’єктом підвищеної небезпеки відповідного класу;

оператор - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка експлуатує (планує експлуатувати) хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки;

політика запобігання аваріям на об’єкті підвищеної небезпеки - внутрішній документ, в якому оператор з урахуванням вимог законів викладає порядок дій, спрямований на забезпечення безпеки у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктом підвищеної небезпеки;

порогова маса небезпечних речовин - нормативно встановлена або розрахована маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій, залежно від кількості якої визначається відповідний клас об’єкта підвищеної небезпеки;

прийнятний рівень ризику - рівень ризику виникнення аварії, який у межах об’єкта або санітарно-захисної зони навколо нього менший або дорівнює гранично допустимому рівню;

ризик - імовірність виникнення будь-якої небезпечної події протягом певного періоду або за певних обставин;

суміш - механічне сполучення або розчин двох чи більше речовин;

транскордонний вплив аварії - вплив на територію та навколишнє природне середовище однієї або декількох держав внаслідок аварії, що сталася на території іншої держави.

Відносини, пов’язані з діяльністю об’єктів підвищеної небезпеки, регулюються Конституцією України, цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини, пов’язані з діяльністю об’єктів підвищеної небезпеки в межах території виключної (морської) економічної зони України та на континентальному шельфі, що здійснюється на умовах угод про розподіл продукції, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції".

Дія цього Закону поширюється на відносини у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки.

Дія цього Закону не поширюється на:

обладнання, установки, виробництва з наявністю на них лише джерел іонізуючого випромінювання;

авіаційні, автомобільні, водні, залізничні транспортні засоби, що здійснюють перевезення небезпечних речовин за межами об’єкта підвищеної небезпеки;

об’єкти розвідки, видобутку та розробки корисних копалин, не підняті на поверхню.

Державний нагляд та контроль у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, здійснюють уповноважені законами органи влади, в тому числі центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи (у разі утворення), до відання яких відповідно до закону віднесені питання:

охорони праці;

забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища;

державного нагляду (контролю) у сферах пожежної і техногенної безпеки;

санітарно-епідемічної безпеки;

містобудування.

Державний нагляд і контроль за діяльністю, пов’язаною з об’єктами підвищеної небезпеки, що провадиться відповідно до умов угоди про розподіл продукції в межах території виключної (морської) економічної зони України та на континентальному шельфі, здійснюються з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції" та умовами відповідної угоди про розподіл продукції.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки 1 класу, здійснюються органами державного нагляду (контролю) не менше одного разу на рік.

Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки 2 і 3 класів, здійснюються не менше одного разу на два роки.

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, належать:

забезпечення реалізації державної політики у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

забезпечення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та користування природними ресурсами;

організація міжнародного співробітництва у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

координація роботи центральних органів виконавчої влади у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

надання дозволів на спорудження та/або реконструкцію, консервацію (ліквідацію) об’єктів підвищеної небезпеки в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, якщо інше не передбачено угодою про розподіл продукції;

здійснення інших функцій, передбачених законами України та актами Президента України.

До повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, належать:

здійснення державного контролю у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

здійснення нормативно-правового регулювання у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

вирішення інших питань у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, відповідно до законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, є компетентним органом у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, належать:

забезпечення взаємодії між центральними органами виконавчої влади у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

забезпечення співробітництва з органами Європейського Союзу та іншими міжнародними організаціями з обміну даними про об’єкти підвищеної небезпеки;

забезпечення оповіщення та інформування відповідних органів інших держав, території яких можуть зазнати впливу аварії та її наслідків у разі транскордонного впливу аварії;

отримання оповіщення та інформування в разі загрози виникнення або виникнення аварії на об’єктах підвищеної небезпеки від інших держав;

визначення за інформацією, наданою операторами, переліку об’єктів, на яких може виникнути ефект "доміно", організація обміну інформацією між громадськістю та суб’єктами господарювання, які провадять господарську діяльність на об’єктах, що знаходяться в зоні виникнення ефекту "доміно", про небезпеку, загрозу виникнення або виникнення аварії на об’єкті підвищеної небезпеки;

забезпечення постійного доступу громадськості та суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність на об’єктах, що знаходяться в зоні виникнення ефекту "доміно", до інформаційних ресурсів (зокрема в електронній формі) про стан безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, в межах компетенції належать:

здійснення необхідних заходів, спрямованих на запобігання виникненню аварій та надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, обмеження та ліквідацію їх наслідків;

організація разом з відповідними центральними органами виконавчої влади прийняття до експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормами включає відповідну територію;

інформування населення про екологічно небезпечні аварії та надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, дії, які можуть вживатися громадянами для зменшення їх впливу на здоров’я людей та довкілля, а також про заходи, що вживаються для подолання і ліквідації наслідків таких аварій та надзвичайних ситуацій;

організація робіт по ліквідації наслідків аварії на об’єктах підвищеної небезпеки, залучення до цих робіт підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян;

вжиття заходів для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок аварій та надзвичайних ситуацій;

здійснення інших повноважень відповідно до законів України, а також функцій, визначених законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської та Севастопольської міських рад та інших рад у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, належать:

вирішення відповідно до законодавства питань регулювання земельних відносин та користування природними ресурсами у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

вжиття в межах своїх повноважень необхідних заходів, спрямованих на запобігання виникненню аварій та надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, обмеження та ліквідацію їх наслідків, інформування населення про їх виникнення та організацію його захисту;

здійснення інших повноважень, передбачених законами.

Оператор зобов’язаний:

вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу;

повідомляти про аварію, що сталася на об’єкті підвищеної небезпеки, і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування та населення;

забезпечувати експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки з додержанням прийнятного рівня ризику;

виконувати вимоги цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність об’єктів підвищеної небезпеки;

укладати договори страхування відповідальності за шкоду, яку може бути заподіяно внаслідок надзвичайних ситуацій, у тому числі внаслідок пожежі, екологічно небезпечної аварії, надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, аварії, що становить загрозу санітарному та епідемічному здоров’ю населення, за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, за погодженням з Національним банком України;

надавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або його територіальному органу (у разі його утворення) на його вимогу інформацію та документи щодо: