18 листопада 2014 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М. Зупанчіч (<…>), Голова,

Хелена Єдерблом (<…>),

Алеш Пейхал (<…>), судді,

a також Стівен Філліпс (<…>), Секретар секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 7 лютого 2008 року,

з огляду на декларацію щодо вилучення Судом заяви з реєстру справ, подану Урядом держави-відповідача 22 березня 2012 року, та відповідь заявниці на цю декларацію,

після обговорення постановляє таке;

Заявниця, пані Лідія Василівна Рензяєва, є громадянкою України, яка народилася в 1953 році та проживає у м. Севастополі.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений.

Заявниця скаржилась за пунктом 1 статті 6 Конвенції та статтею 1 Першого протоколу на невиконання судових рішень, винесених на її користь.

Про заяву було повідомлено Уряд.

Листом від 22 березня 2012 року Уряд, в порядку застосування процедури пілотного рішення "Юрій Миколайович Іванов проти України" (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), заява № 40450/04) від 15 жовтня 2009 року, повідомив Суд про свою декларацію з метою врегулювання питання, порушеного цією заявою.

Декларація передбачала таке:

"Уряд України визнає надмірну тривалість виконання рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 01.03.2007, починаючи з 11.03.2007 (дати, коли вказане рішення набуло статусу остаточного) і до теперішнього часу.