4 листопада 2014 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Вінсент А. Де Гаетано (<…>), Голова,

Ганна Юдківська (<…>),

Андре Потоцький (<…>), судді,

а також Стівен Філліпс (<…>), Секретар секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 16 грудня 2011 року,

з огляду на односторонню декларацію щодо вилучення Судом заяви з реєстру справ, подану Урядом держави-відповідача 24 квітня 2014 року, та відповідь заявника на цю декларацію,

після обговорення постановляє таке:

Заявник, п. Олександр Володимирович Серба, є громадянином України, який народився в 1969 році і проживає у м. Житомирі. У Суді його інтереси представляв п. Є.В. Вишня - юрист, що практикує у м. Кіровограді.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції, що тривалість кримінального провадження у його справі була надмірною і порушила вимогу "розумного строку", передбачену пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Він також скаржився за статтею 13 Конвенції на відсутність ефективних національних засобів юридичного захисту щодо цих скарг.

Про заяву було повідомлено Уряд.

Заявник скаржився на надмірну тривалість кримінального провадження та відсутність ефективних національних засобів юридичного захисту у зв’язку з цим. Він посилався на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції.

Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання листом від 24 квітня 2014 року Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію з метою врегулювання питання, яке порушувалось цією заявою. Урядом також було запропоновано Суду вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції.

Декларація містила наступне:

"Уряд України визнає надмірну тривалість розгляду справи заявника в національних судах та відсутність ефективних національних засобів захисту.

Уряд України пропонує виплатити п. Олександру Володимировичу Сербі 1080 (одну тисячу вісімдесят) євро.

Таким чином, Уряд закликає Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як "будь-яку іншу підставу" вилучення заяви з реєстру справ відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції.

Ця сума є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу і звільнена від будь-яких податків, що можуть нараховуватись. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цієї суми протягом тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку пеню за період у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.