Верховна Рада України

1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань "Демографічна криза в Україні: її причини та наслідки" (далі - Рекомендації парламентських слухань), що додаються.

2. Кабінету Міністрів України до 15 січня 2004 року інформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань, схвалених цією Постановою.

3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на комітети Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони та з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства.

Учасники парламентських слухань, які відбулися 21 травня 2003 року, обговоривши питання щодо демографічної кризи в Україні, відзначають, що глибока демографічна криза не тільки стала серйозним гальмом соціально-економічного розвитку України, а й загрожує її національній безпеці.

Протягом останніх десяти років чисельність населення України зменшилася майже на чотири з половиною мільйони осіб. Різко знизилася народжуваність, зросла смертність, зокрема смертність людей працездатного віку. Це спричинило випереджаюче скорочення працездатного населення, небезпечне зменшення трудового і демовідтворюючого потенціалу, що загрожує сповзанням України в деградаційну спіраль, за якою робоча сила вибуває і не відтворюється. На демографічній ситуації в країні негативно позначається наростання міграційних процесів - від'їзд багатьох громадян України на постійне проживання до інших держав, а також пошук мільйонами людей роботи за кордоном.

Зниження рівня життя особливо боляче вдарило по громадянах похилого віку, молоді, дітях. Дедалі більше стає безпритульних і бездоглядних дітей. Злиденність, втрата багатьма людьми впевненості у своєму майбутньому і майбутньому своїх дітей стали головними причинами зростання кількості самогубств, абортів, а також утримання від народження дітей.

Деформоване соціальне середовище, руйнуючи фізичне, психічне та духовне здоров'я людей, знижує їх життєву активність, творчу продуктивність, створює психоемоційний дискомфорт. За таких умов людина як основний суб'єкт соціальної життєдіяльності перестає бути повноцінним учасником прогресу і оздоровлення суспільства.

Прийняті Урядом України за останні роки концепції і програми розвитку охорони здоров'я населення України, безпечного материнства, державної політики у сфері здійснення контролю над тютюном, заохочення народжуваності, боротьби із захворюванням на туберкульоз, запобігання захворюванням на СНІД та профілактики ВІЛ-інфекцій, зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя виконуються не повністю і не справляють відчутного впливу на ситуацію у демографічній сфері.

Не досягнуто відчутних змін у цій сфері і після проголошення 2001 року в Україні Роком охорони здоров'я населення.

Загострення демографічної ситуації обумовлене насамперед критичним станом вітчизняної економіки, руйнацією соціальної сфери, особливо на селі, зубожінням мільйонів людей, поглибленням майнового розшарування в суспільстві. За індексом людського розвитку ООН, головними компонентами якого є очікувана тривалість життя, рівень освіти, добробуту населення, Україна, яка десять років тому займала серед 173 країн сорок п'яту позицію, опустилася на сто другу позицію.

Таке становище стало наслідком того, що політико-економічні трансформації в Україні відбувалися без урахування їх соціальних наслідків, а реформування економіки здійснювалося без належного наукового обгрунтування. Соціальне спрямування реформ залишалося багато в чому деклараціями.

Подолання демографічної кризи є комплексною проблемою і потребує комплексного підходу до її вирішення на рівні держави.

Враховуючи вищенаведене, Верховна Рада України рекомендує Кабінету Міністрів України: