Президія Верховної Ради Української РСР

1. Покласти виконання Указу Президії Верховної Ради Української РСР "Про амністію з нагоди річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України":

а) на органи, які відають виконанням покарання, - щодо засуджених, які перебувають в місцях позбавлення волі або у виховно-трудових профілакторіях, а також умовно засуджених до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці.

Застосування Указу провадиться за постановою начальника виправно-трудової установи, начальника спецкомендатури, погодженою із спостережною комісією при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів та санкціонованою прокурором. До зазначеної постанови приєднуються довідка про заохочення та стягнення, особова справа засудженого та інші документи, необхідні для вирішення питання про застосування амністії;

б) на органи дізнання та попереднього слідства - щодо осіб, справи і матеріали про злочини яких знаходяться у провадженні цих органів;

в) на суди:

щодо осіб, справи і матеріали про злочини яких знаходяться у провадженні судів і до набрання Указом чинності не розглянуто, а також осіб, справи про злочини яких розглянуто, але вироки не набрали законної сили;

щодо осіб, виконання вироків яким відстрочено у випадках і порядку, передбачених законом, та умовно засуджених (питання про застосування амністії вирішує суд за поданням органу внутрішніх справ, який здійснює контроль за поведінкою засудженого);

щодо засуджених до штрафу, якщо на день набрання Указом чинності штраф не стягнуто (питання про застосування амністії вирішує суд, який виніс вирок);

щодо осіб, умовно-достроково звільнених від покарання, та осіб, яким невідбуту частину покарання замінено більш м'яким покаранням до набрання Указом чинності (питання про застосування амністії вирішує суд, який виніс ухвалу про застосування умовно-дострокового звільнення або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням);

г) на органи внутрішніх справ:

щодо осіб, засуджених до позбавлення волі, але які не перебувають під вартою, вироки на яких набрали законної сили, або умовно засуджених до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, яких не направлено до місця роботи;

щодо осіб, засуджених до покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі.

2. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається щодо кожної особи індивідуально, після розмови з нею і на підставі ретельної оцінки матеріалів особової справи, даних про поведінку засудженого та його ставлення до праці за час відбування покарання.

При відсутності необхідних відомостей на засудженого розгляд питання про застосування амністії відкладається до одержання додаткових матеріалів.

Органам, на які покладено виконання Указу, надається право вимагати від відповідних установ судові справи та інші матеріали, необхідні для вирішення питань, пов'язаних з застосуванням амністії. Такі вимоги повинні виконуватись негайно.

3. Рішення про застосування амністії, прийняті органами дізнання і попереднього слідства, органами внутрішніх справ, затверджуються прокурором. Кримінальну справу може бути закрито на підставі зазначеного Указу лише в разі визнання вини обвинуваченим та його письмової на це згоди. В іншому випадку закінчена розслідуванням справа надсилається до суду, який розглядає її і вирішує питання про можливість застосування амністії до винної особи.

При виконанні Указу судами участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою.

4. Під дію Указу підпадають особи, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

5. Роз'яснити, що при застосуванні амністії:

а) під дію статті 1 Указу підпадають особи, засуджені за злочини, що не є тяжкими (тобто не зазначені у статті 7-1 Кримінального кодексу Української РСР);

б) під дію пункту "а" статті 1 Указу підпадають особи чоловічої та жіночої статі, які народились після 30 червня 1973 року; неповнолітні жіночої статі підпадають також під дію пунктів "б" і "в" статті 1 та статті 3 Указу;

в) під дію пунктів "б" і "в" статті 1 та статті 3 Указу підпадають не позбавлені батьківських прав жінки, які мають дітей, що народилися після 30 червня 1975 року, та жінки, які є вагітними на день розгляду матеріалів про застосування амністії;

г) під дію пункту "г" статті 1, статей 3 і 5 Указу підпадають чоловіки, які досягли 60 років, та жінки - 55 років на день розгляду матеріалів про застосування амністії, а при відсутності документів, що підтверджують день і місяць народження, - чоловіки, які народилися до настання 1931 року, і жінки, які народилися до настання 1936 року;

д) під дію пункту "д" статті 1 та статті 3 Указу підпадають особи, визнані у встановленому порядку інвалідами I та II груп до набрання чинності цим Указом;

е) під дію статті 2 Указу підпадають неповнолітні чоловічої та жіночої статі, на яких не поширюється дія статті 1 Указу і які відбули не менше одного року призначеного судом строку покарання на день набрання чинності цим Указом;

є) під дію статті 4 Указу підпадають особи, яких тримають в місцях позбавлення волі і невідбута частина строку покарання яких становить не менше трьох місяців на день розгляду матеріалів про застосування амністії;

ж) відповідно до статті 6 Указу скороченню підлягає частина строку покарання, не відбута за станом на день набрання чинності цим Указом;

з) під дію статей 4, 5 та 6 Указу підпадають засуджені, вироки щодо яких набрали законної сили до дня набрання чинності цим Указом;

и) під дію пункту "г" статті 10 Указу підпадають особи, які після умовно-дострокового звільнення з місць відбування покарання в порядку, передбаченому статтею 52 Кримінального кодексу Української РСР, вчинили в період, що припадає на невідбуту частину покарання, новий умисний злочин, а також засуджені, які в 1981-1990 роках звільнялись від відбування покарання в порядку амністії або помилування і знову вчинили умисні злочини;

і) учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням аварії, її наслідків у зоні відчуження, організації проведення евакуації з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені для виконання робіт у зазначеній зоні, в тому числі військовослужбовці, включаючи резервістів, працівники державних, громадських організацій, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також особи, які працювали на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки як у зоні відчуження, так і за її межами.

До учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС прирівнюються громадяни, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, а також у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.