Шановний Михайле Яковичу!

На Ваш лист від 21.12.2000 року N 107 щодо визначення поняття "окремі категорії найманих працівників" Національна служба посередництва і примирення проаналізувала чинні законодавчі та нормативно-правові акти України, а також міжнародні правові акти з цих питань, і повідомляє наступне.

Частиною першою статті 3 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" передбачено, що сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи організації чи їх структурних підрозділів або профспілкова або інша уповноважена найманими працівниками організація та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник.

Ні в законодавчих і нормативно-правових актах України, ні в міжнародних правових актах визначення поняття "окремі категорії найманих працівників" немає.

Разом з тим, наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27.05.95 р. N 257 з метою переходу на міжнародну систему обліку і статистики затверджений ДК 003-95 Класифікатор професій Державного класифікатора України (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Держстандарту від 14.05.98 р. N 314).

Класифікатор професій (надалі - КП) є складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної і соціальної інформації.

При розробці КП за основу була взята Міжнародна стандартна класифікація професій 1988 року (ISCO-88: International Standard Classification of Occupations/ILO, Geneva), яку Міжнародна конференція статистики праці Міжнародного організації праці рекомендувала для перекладу національних даних в систему, що полегшує міжнародний обмін професійною інформацією.

КП використовується в автоматизованих системах управління для вирішення таких завдань:

- розрахунків чисельності працівників, обліку складу і розподілу кадрів по професійних угрупуваннях різних рівнів класифікації, планування додаткової потреби в кадрах і т.п.;

- систематизації статистичних даних з праці за професійними ознаками;

- аналізу і підготовки до публікації статистичних даних, а також розробки відповідних прогнозів в таких сферах, як зайнятість, доходи, охорона праці, освіта, перепідготовка кадрів, що вивільняються і т.п.;

- підготовки статистичних даних для періодичних оглядів по статистиці праці, що розробляються Міжнародною організацією праці;

- розв'язання питань контролю і аналізу міжнародної міграції, міжнародного набору і працевлаштування трудящих.

Класифікація засновується на концепціях ISCO-88 про працю і кваліфікації.

Визначені також і окремі питання, що стосуються даної проблеми. Зокрема:

Робота - певні завдання і обов'язки, які виконані, виконуються або повинні виконуватися однією особою.

Кваліфікація - здатність виконувати завдання і обов'язку певної роботи.

Професія - здатність виконувати подібні роботи, які вимагають від особи певної кваліфікації.

Об'єктами класифікації в КП є професії.

Робота є статистичною одиницею, що класифікується в відповідності з кваліфікацією, необхідною для її виконання.

Кваліфікація визначається рівнем освіти і спеціалізацією.

Необхідний рівень освіти досягається завдяки реалізації освітніх, освітньо-професійних і освітньо-наукових програм підготовки і повинен відповідати в цілому обсягу і складності професійних завдань і обов'язків.

Спеціалізація пов'язана як з необхідною галуззю знань, інструментами, що використовуються або обладнанням, так і з продукцією, що виробляється або послугами, що надаються, і відповідає більш-менш деталізованому колу професійних завдань і обов'язків.

Кваліфікаційний рівень робіт, що виконуються, визначається в залежності від вимог до освіти, професійного навчання і практичного досвіду працівників, здатних виконувати відповідні завдання і обов'язки. У розділах 5, 7 і 8 КП ця ознака використовується для виділення груп професій, пов'язаних з виконанням робіт високої, середньої і низької кваліфікації.

Професії, пов'язані з виконанням робіт високої кваліфікації, вимагають від особи кваліфікації на рівні молодшого фахівця. До професій, пов'язаним з виконанням робіт низької кваліфікації, віднесені професії з діапазоном тарифних розрядів, верхній кордон якого не перевищує третього розряду. Інші професії в розділах 5, 7 і 8 відносяться до професій, пов'язаних з виконанням робіт середньої кваліфікації.

Ознаки класифікації в КП розташовані в такій послідовності:

- рівень освіти (перший рівень класифікації - розділи професій);

- спеціалізація (другий, третій, четвертий рівні класифікації - підрозділи, класи і підкласи професій);

- кваліфікаційний рівень робіт, що виконуються (п'ятий рівень класифікації - групи професій).

Розділи ідентифікуються однозначним цифровим кодом.

Отже, поняття "окремі категорії найманих працівників" можна розуміти як "групи найманих працівників, які належать до однієї відповідної професії з відповідним рівнем освіти та відповідною спеціалізацією і які виконують відповідний кваліфікаційний рівень робіт".

Таким чином, взявши за основу Класифікатор професій, можна на основі класифікації визначити групи професій найманих працівників підприємств, установ, організацій, на які можна було б поширити поняття "окремі категорії найманих працівників" (з використанням перших трьох кодів Класифікатора професій) для визначення їх як можливої сторони колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні: