Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) та повідомляє таке.

Товариство зазначило, що є спеціалізованим суб'єктом господарювання, який здійснює діяльність, пов'язану зі зберіганням скрапленого вуглеводневого газу, оптовою торгівлею ним, та має загальний об'єм робочих ємностей, що не перевищує 1000 кубічних метрів.

Враховуючи викладене Товариство запитує:

1. Чи має право Товариство експлуатувати резервуари, що залишилися в експлуатації (9 одиниць по 100 кубічних метрів кожний), не обладнуючи їх витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками?

З 1 липня 2019 року набирав чинності Закон України від 23 листопада 2018 року N 2628 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів", яким, зокрема, внесено зміни до Кодексу щодо функціонування акцизних складів та обліку пального.

Статтею 215 Кодексу встановлено вичерпний перелік підакцизних товарів, ставки податку на ці товари, код товару (продукції) згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) і опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД. Зокрема підакцизним товаром є скраплений газ, який належить до пального (підпункт 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу).

Згідно з абзацом третім підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Абзацом четвертим підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що не є акцизним складом, зокрема:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).