Державна податкова служба України розглянула звернення щодо складання зведеної податкової накладної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, для вирощування сільськогосподарської продукції ФГ протягом року закуповує значну кількість товарів/робіт/послуг та формує при їх придбанні податковий кредит. Специфіка діяльності ФГ полягає у довготривалості технологічного циклу, з чим пов’язана велика кількість отриманих від постачальників податкових накладних, суми ПДВ за якими включені до податкового кредиту, та номенклатур товарів/робіт/послуг, зазначених у таких податкових накладних.

У діяльності ФГ мають місце випадки, коли власновирощена сільськогосподарська продукція стає непридатною для використання у господарській діяльності та списується. При списанні такої продукції ФГ нараховує податкові зобов’язання з ПДВ, передбачені пунктом 198.5 статті 198 ПКУ. Однак для нарахування таких податкових зобов’язань ФГ не має змоги відслідкувати номери та дати складання усіх податкових накладних, отриманих при придбанні товарів/робіт/послуг, які були використані під час виробництва (вирощування) продукції, яка списується.

ФГ просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) порядку складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної та ставки ПДВ, яка має бути застосована, при списанні власновирощеної сільськогосподарської продукції, непридатної для використання у господарській діяльності ФГ, у разі неможливості визначення вартості придбаних з ПДВ товарів/робіт/послуг, використаних при виробництві (вирощуванні) такої продукції;

2) можливості зазначення у зведеній податковій накладній зведеної інформації щодо номенклатури придбаних товарів/робіт/послуг без зазначення усіх податкових накладних, отриманих при придбанні таких товарів/робіт/послуг.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року,  у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, у негосподарській діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), встановлено, що у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПКУ платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

Пунктом 8 Порядку № 1307 визначено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 – 15