Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення ( ), щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи за ставкою

5 відсотків та надає послуги із комп’ютерного програмування іноземним замовникам.

Для здійснення розрахунків за надані послуги іноземними замовниками запропоновано здійснювати оплату на рахунок (акаунт) платника податків, відкритий на онлайн платформі Veem (https://www.veem.com/).

Veem є глобальною онлайн-платформою транскордонних платежів та забезпечує для користувачів приймання оплати від клієнтів за надані послуги та їх подальший переказ на валютний рахунок фізичної особи – підприємця в українському банку.

Фізична особа – підприємець у відповідності із договором укладеним із іноземним замовником направляє своєму замовнику через електронну пошту акт приймання – передачі наданих послуг із зазначенням обсягу наданих послуг та їх вартості. Замовник оплачує вартість послуг зазначену в акті приймання – передачі наданих послуг через Veem і сплачені кошти надходять на акаунт фізичної особи – підприємця, відкритий в системі Veem.

Після надходження коштів на акаунт, відкритий платником податків в системі платежів Veem, вся сума коштів, що надійшла на цей акаунт, автоматичним платежем (за реквізитами SWIFT) перераховується на валютний рахунок фізичної особи – підприємця, відкритий в українському банку.

При здійснені такого платежу Veem утримує комісію 29 дол. США. Кошти перераховані із акаунту, відкритого в системі Veem, надходять на валютний рахунок фізичної особи – підприємця, відкритий в українському банку, протягом 3 робочих днів за мінусом комісії утриманої системою платежів Veem.

Слід заначити, що оскільки в іноземному законодавстві немає такого поняття як фізична особа – підприємець, то в Veem платник податків зареєстрований просто як фізична особа.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію

з наступних питань:

1. Чи може фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи використовувати акаунт, відкритий в системі платежів Veem, для отримання оплат за послуги, надані ним іноземним замовникам, за умови, що всі кошти, які надійшли на акаунт, відкритий в системі платежів Veem, перераховуються на валютний рахунок фізичної особи – підприємця, відкритий в українському банку?

2. Чи є доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи грошові кошти, що надходять, як оплата вартості послуг наданих ним іноземним замовникам, на акаунт, відкритий в системі платежів Veem, за умови, що всі кошти, які надійшли на акаунт, відкритий в системі платежів Veem, перераховуються на валютний рахунок фізичної особи – підприємця, відкритий в українському банку?

3. З якою періодичністю фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи зобов’язаний перераховувати кошти, які надійшли на акаунт, відкритий в системі платежів Veem, на валютний рахунок фізичної особи – підприємця, відкритий в українському банку, щоб ці кошти вважались доходом фізичної особи – підприємця: до закінчення місяця в якому кошти надійшли на акаунт, відкритий в системі платежів Veem, чи до закінчення кварталу в якому кошти надійшли на акаунт, відкритий в системі платежів Veem?

4. Яка дата буде датою отримання доходів фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи у випадку використання ним для отримання оплат від іноземного замовника акаунту, відкритого в системі платежів Veem (з наступним автоматичним перерахуванням коштів на валютний рахунок фізичної особи – підприємця, відкритий в українському банку): дата надходження коштів від замовника на акаунт, відкритий в системі платежів Veem, чи дата надходження коштів на валютний рахунок фізичної особи – підприємця в українському банку?

5. Яку суму фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи повинен включати у свої доходи: суму зазначену в інвойсі направленому замовнику, суму, що надійшла від замовника на акаунт, відкритий в системі платежів Veem, чи суму, що надійшла на валютний рахунок фізичної особи – підприємця, відкритий в українському банку?

6. Що являється "звітним податковим періодом" до закінчення якого кошти необхідно перерахувати на рахунок фізичної особи – підприємця відкритий в українському банку щоб вони вважалися доходом фізичної особи – підприємця?

7. Для того щоб сума коштів, яка надійшла на акаунт, відкритий в системі платежів Veem, вважалась доходом фізичної особи – підприємця, вона повинна бути: списана (перерахована) із акаунту Veem до закінчення "звітного податкового періоду", чи вона повинна бути зарахована до закінчення "звітного податкового періоду" на валютний рахунок фізичної особи – підприємця, відкритий в українському банку?

Щодо питань першого – четвертого, шостого та сьомого

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" зі змінами та доповненнями (далі – Закон

№ 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, користуються зазначеним правом, якщо вони зареєстровані як підприємці у порядку, визначеному законом (частина друга ст. 5 Закону № 959).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти

з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

При цьому порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).

Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5).

Відповідно до абзацу першого п. 16 розділу I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пунктом 23 розділу IІ Положення № 5 передбачено, що, зокрема, грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

При цьому термін "товар" уживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність", відповідно до ст. 1 товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (п. 2 розділу I Положення № 5).