Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно реєстрації платником акцизного податку, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомляє, що є сільськогосподарським виробником, та здійснює вирощування сільськогосподарських культур на власних та орендованих земельних ділянках. Товариство є платником єдиного податку 4 групи та платником податку на додану вартість. Товариство зазначає, що у процесі господарської діяльності у нього виникають потреби в закупівлі пального в значних обсягах для власних потреб (без подальшого продажу/постачання).

Товариство повідомляє, що планує здійснювати імпорт дизельного пального, тобто закупівлю його з-за кордону та ввезення на митну територію України власним паливозаправником або транспортом перевізників, залученим на підставі договору перевезення дизельного пального, для використання для власної господарської діяльності.

Враховуючи зазначене Товариство запитує, чи вірно воно трактує норми Кодексу, зокрема, його положень розділу VI "Акцизний податок", відповідно до яких Товариство, у випадках здійснення імпорту дизельного пального власним паливозаправником або транспортом перевізників, залученим на підставі договору перевезення дизельного пального, маючи діючі ліцензії на

право його зберігання в обсягах що не перевищують 200 кубічних метрів та в обсягах отриманого пального протягом року, що не перевищують 1000 кубічних метрів, має право не реєструватися платником акцизного податку і, як наслідок, не дотримуватися ст. 231 Кодексу та не виписувати акцизної накладної?

До зазначених запитань.

Відповідно до п.п. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Перелік підакцизних товарів, що відповідають певним кодам товару (продукції) та їх описам згідно з УКТ ЗЕД, які є пальним, та ставки акцизного податку визначені п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Згідно з п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Відповідно до п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад – це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.