Державна податкова служба України розглянула звернення '...' (далі - Підприємство) '...' про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Як наведено у зверненні, практична необхідність отримання податкової консультації пов'язана зі складністю застосування ПКУ та дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи, та полягає у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов'язків, що виникають як наслідок ситуації, викладеної у зверненні.

Враховуючи викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Які саме дії (процеси), що виконує '...' в межах АСОП, необхідно фiскалiзувати?

2. Чи підпадає під поняття "розрахункова операція" приймання'...' від пасажирів електронних платіжних засобів, платіжних пристроїв з підтримкою GooglePay чи ApplePay під час надання їм безоплатних послуг із справляння плати за транспортні послуги шляхом виконання/ініціювання відкладених платіжних операцій та списання агрегованої вартості поїздок?

3. Чи потрібно '...' застосовувати програмні реєстратори розрахункових операцій (скорочено - ПРРО) та створювати у паперовій та/або електронній формі відповідні розрахункові документи при наданні пасажирам безоплатних послуг із справляння плати за транспортні послуги шляхом виконання/ініціювання відкладених платіжних операцій та списання вартості поїздок з електронних платіжних засобів, платіжних пристроїв з підтримкою GooglePay чи ApplePay?

4. Чи може '...' при здійсненні розрахункових операцій у готівковий та/або безготівковій формі під час продажу/поповнення транспортних карток "ЛеоКарm" (носіїв електронного квитка) через термінали самообслуговування (ТVМ), веб-портал, мобільний додаток, POS-термінали; під час надання послуг із справляння плати за транспортні послуги через бортову систему; під час продажу штрафного квитка через портативні пристрої (РОS-термінали) застосовувати ПРРО?

5. Чи може бути встановлено на відповідні пристрої, які використовуються '...' в межах АСОП при здійсненні розрахункових операцій у готівковий та/або безготівковій формі, інше програмне рішення для ПРРО, ніж те, що безкоштовно забезпечує ДПС? Якщо так, то яким вимогам має відповідати i який функціонал має забезпечувати таке інше програмне рішення для ПРРО?

6. При здійсненні розрахункових операцій у готівковий та/або безготівковій формі під час продажу/поповнення транспортних карток "ЛеоКарm" (носіїв електронного квитка) через термінали самообслуговування (ТVМ), вебпортал, мобільний додаток, РОS-термінали; під час надання послуг із справляння плати за транспортні послуги через бортову підсистему; під час продажу штрафного квитка через портативні пристрої (РОS-термінали), чи необхідна реєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера контролюючого органу фіскального номера програмному реєстратору розрахункових операцій із внесенням даних до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій) для кожної точки продажу/поповнення карток/надання послуг/продажу штрафного квитка?

7. Оскільки розрахунок обсягу вже наданих транспортних послуг та списання відповідної суми коштів з рахунку пасажира відбувається вночі (тобто пасажиром здійснюється пiсляоплата за отримані послуги), i система робить списання коштів раз на добу, в який момент '...' зобов'язано надати пасажиру розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції?

8. Враховуючи використання мобільного зв'язку з відсутністю покриття у певних зонах курсування транспорту, а також використання відкладеної авторизації, виникає необхідність використання роботи в режимі офлайн із запитами діапазону резервних номерів для роботи в режимі офлайн. Коли/як часто ПРРО має запитувати діапазон номерів для роботи в режимі офлайн? Наскільки великий діапазон чисел? Чи не буде порушенням, коли весь пасажиропотік (всі валідації поїздок, здійснені пасажирами за допомогою електронних платіжних засобів, платіжних пристроїв з підтримкою GooglePay чи ApplePay) буде фiскалiзовано в режимі офлайн?

9. Чи вистачить обчислювальних потужностей APІ ДПС при одночасному навантаженні на нього орієнтовано 500 000 запитів в день на отримання фіскального номера операції?

10. У разі застосування ПРРО, які обов'язкові реквізити має містити фіскальний чек, що надається особі під час:

- продажу/поповнення транспортних карток "ЛеоКарт" через термінали самообслуговування (ТVМ), вебпортал, мобільний додаток, POS-термінали;

- під час продажу штрафного квитка через портативні пристрої (POS-термінали);

- надання послуг із справляння плати за транспортні послуги через бортову систему?

Щодо питань 1,2,3,4,7 та 10.

Підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація - це роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Кодексу посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно відповідно до з цього Кодексу та інших законів України, інших нормативних актів.

Пунктом 52.1 статті 52 Кодексу передбачено, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити, зокрема, зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин).

Тобто, виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень, покладених на податкові органи, вбачається, що саме платник податків при оформленні звернення на отримання індивідуальної податкової консультації повинен зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації, та чітко визначати конкретні норми, щодо застосування яких платник просить надати роз'яснення, а також викласти усі фактичні обставини, з приводу застосування у яких цих норм у платника виникли питання.

Ваше звернення не відповідає вимогам пункту 52.1 статті 52 Кодексу в частині зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин), зокрема:

- у зверненні не наведено викладу фактичних обставин, щодо яких його сформовано, тобто відсутня деталізація правовідносин, у рамках яких підлягають застосуванню відповідні норми податкового законодавства;

- не визначені конкретні норми, щодо застосування яких Підприємство просить надати роз'яснення, а посилання в ньому на складність застосування норм Податкового кодексу України не мають жодного відношення до порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та норм прямої дії Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265), що є спеціальним.

Також, всупереч встановленим вимогам до оформлення звернень на отримання індивідуальних податкових консультацій, окрім цитування положень законів України, зокрема, "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265), та надання частини опису Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 13.08.2021 №690 "Про впровадження та функціонування автоматизованої системи оплати проїзду у пасажирському транспорті загального користування у Львівській міській територіальній громаді", у зверненні Підприємством не наведено фактичних обставин, які супроводжують господарські операції.

Разом з цим повідомляємо, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом №265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Дія Закону №265 поширюється на усіх суб'єктів господарювання (далі - СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено статтею 3 такого Закону.

Обов'язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб'єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому обов'язок суб'єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Тобто для СГ, на яких поширюється дія Закону №265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення, який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення лише спосіб, який запропоновано продавцем (надавачем послуг) покупцю (споживачу).

Відповідно до визначень, наведених в статті 2 Закону №265:

- фіскальні функції - це здатність: реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; програмних реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення для довгострокового зберігання на фіскальному сервері контролюючого органу та багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів;

- фіскальна пам'ять - це запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;