Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень Релігійної організації '...' (далі - Релігійна організація) щодо окремих питань оподаткування релігійної організації у статусі неприбуткової організації, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненнями Релігійної організації, внесеної до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр), такою організацією розглядається питання про створення господарського товариства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство), метою якого буде одержання прибутку з подальшим розподілом такого прибутку у вигляді дивідендів на користь Релігійної організації. Зазначається, що отримані доходи Релігійною організацією будуть використовуватися для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

У зв'язку із зазначеним вище у зверненні Релігійної організації поставлено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи не втратить Релігійна організація статус неприбуткової організації внаслідок здійснення внеску до статутного капіталу Товариства?

2. Чи не втратить Релігійна організація статус неприбуткової організації внаслідок обліку частки в Товаристві за методом участі в капіталі та визнання доходу (витрат) від інвестиції залежно від отримання прибутку (збитку) Товариством на дату балансу за умови, що дохід буде спрямований виключно для фінансування видатків, напрямів діяльності та реалізації мети Релігійної організації і не буде розподілятися серед засновників (учасників), членів управління та працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску) Релігійної організації?

3. Чи не втратить Релігійна організація статус неприбуткової організації у разі обліку інвестиції в Товариство за методом справедливої вартості на дату отримання (нарахування) доходу у вигляді дивідендів від господарської діяльності Товариства за умови, що дохід буде спрямований виключно для фінансування видатків, напрямів діяльності та реалізації мети Релігійної організації і не буде розподілятися серед засновників (учасників), членів управління та працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску) Релігійної організації?

4. Яким є вичерпний перелік підстав для втрати Релігійною організацією статусу неприбуткової організації з відповідним виключенням з Реєстру відповідно до вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу?

Щодо запитань 1 - 3

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних із ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації відповідно до пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на території України не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов'язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку, як передбачено пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, зокрема, можуть бути віднесені релігійні організації.

Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається із Закону України від 23 квітня 1991 року №987-ХІІ "Про свободу совісті та релігійні організації" зі змінами (далі - Закон №987) та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього (частина друга ст. 2 Закону №987).

Відповідно до ст. 7 Закону №987 релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно зі своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому ст. 14 Закону №987 (частина перша ст. 12 Закону №987).