Державна податкова служба України розглянула запит фізичної особи - підприємця (далі - Підприємець) від 25.09.2020 р. N 1 (вх. ДПС N 2888/ІПК/6 від 06.10.2020 р.) про надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до листа, Підприємець є платником єдиного податку 2-ї групи, при здійсненні господарської діяльності, займається виробництвом та продажем кондитерських виробів і готових страв іншим суб'єктам господарської діяльності.

Підприємець просить надати роз'яснення щодо необхідності застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО та/або ПРРО), за умови недосягнення річного обсягу доходу, в готівковій та безготівковій формі, у розмірі 1 000 000 гривень, до 01.10.2020 року, та подальше проведення розрахунків, виключно в безготівковій формі, за умови перевищення доходу 1 000 000 гривень, за результатами 2020 року.

Правовідносини у цій сфері регулюються Кодексом та Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265).

Законом N 265 визначено правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону N 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону N 265).

Згідно із пунктом 1 статті 3 Закону N 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Кодексу, РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Разом з цим, РРО та/або ПРРО не застосовуються усіма платниками податків, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок, через установу банку, а також шляхом безпосереднього внесення готівки, через касу банку, для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок).

В той же час, розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 р. N 705, встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (далі - ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій, з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Під час здійснення операцій, у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування, дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ, за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

При цьому, згідно з роз'ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 р. N 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом, у розумінні Закону N 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.