Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо порядку нарахування податку на додану вартість у разі, якщо нерезидент здійснює роботи та надає послуги резиденту на митній території України через своє представництво, яке зареєстроване в Україні платником податку на додану вартість, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Згідно з підпунктом 2 пункту 180.1 статті 180 розділу V ПКУ платником ПДВ є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник ПДВ.

Підпунктом "г" підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 ПКУ передбачено, що постійне представництво для цілей розділу V ПКУ вважається особою.

Відповідно до підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Пунктом 180.2 статті 180 ПКУ визначено, що особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.