Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист "_", щодо визначення витрат за договором оренди (додатковою угодою)та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755–VI, із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п. 52.5 ст. 52 ПКУ).

Відносини за договором оренди регулюються Господарським кодексом України від 16.01.2003 № 436-IV, із змінами і доповненнями, Цивільним кодексом України від 16.01.2003 № 435-IV, із змінами і доповненнями.

Питання правомірності укладання додаткових угод до договору оренди без нотаріального посвідчення регулюється цивільним законодавством та не є використанням норм податкового законодавства.

Крім того, підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. IІІ ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств".

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, із змінами і доповненнями.