Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист " " щодо сплати земельного податку платником єдиного податку та в межах своїх повноважень повідомляє.

Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу зазначено, що земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок, земельних часток.

Згідно з підпунктом 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток.

Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації (ст. 271 Податкового кодексу).

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу, підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

З врахуванням статті 120 Земельного кодексу, у разі набуття права власності на будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності будівлі або споруди.