Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо порядку оподаткування операції з передачі фізичною особою власного житлового будинку релігійній громаді згідно з договором дарування і повідомляє.

Статтею 717 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (п. 719.2 ст. 719 ЦКУ).

Відповідно до ст. 729 ЦКУ пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим ч. 1 ст. 720 ЦКУ (фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада), для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки пожертва фактично являє собою дарування, то і оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дарунку чи спадщини.

Згідно із Законом України від 23 квітня 1991 року N 987-XII "Про свободу совісті та релігійні організації" (далі - Закон N 987) релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати та поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються із зазначених релігійних організацій.

Стосовно оподаткування податком на прибуток релігійної громади зі статусом неприбуткової організації

Відповідно до положень п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (з урахуванням змін, унесених Законом України від 17 липня 2015 року N 652-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій") (далі - ПКУ) релігійним організаціям, метою діяльності яких є задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру, а не одержання прибутку, надано право на отримання статусу неприбуткової організації з відповідним внесенням до реєстру неприбуткових організацій та звільненням від оподаткування їх релігійної діяльності, що здійснюється в рамках Закону N 987.

Так, відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр).