Державна фіскальна служба України на виконання п. 4 наказу ДФС від 13.10.2014 № 182 "Про результати аудиту ефективності виконання податковими органами функції застосування санкцій за несвоєчасність подання звітності, встановленої законодавством" та з метою усунення недоліків в адмініструванні податку на доходи фізичних осіб, а також правильності застосування ст. 119 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за порушення термінів подання податковим агентом звітності, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, надає роз'яснення з актуальних питань.

Відповідно до пп. "б" п. 176.2 ст. 176 розділу IV Кодексу особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 № 49, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.02.2014 за № 228/25005 (далі - Порядок).

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Якщо останній день строку подання податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкового розрахунку можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Кодексом. Податковий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду.

Якщо після подачі податкового розрахунку за звітний період податковий агент подає новий податковий розрахунок з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у п. 119.2 ст. 119 глави 11 розділу II Кодексу, не застосовуються.

Водночас у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок (п. 4.2 розділу IV Порядку ).

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди (п. 4.3 розділу IV Порядку ).

Щодо відповідальності, то згідно з п. 119.2 ст. 119 Кодексу неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи, не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Кодексу та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 Кодексу.

Відповідальність за оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Відповідно до п. 70.12 ст. 70 Кодексу, зі змінами та доповненнями, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі:

виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов'язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи;

укладення цивільно-правових договорів, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких виникають обов'язки із сплати податків і зборів;

відкриття рахунків у банках або інших фінансових установах, а також у розрахункових документах під час здійснення фізичними особами безготівкових розрахунків;

заповнення фізичними особами, визначеними у п. 70.1 цієї статті, митних декларацій під час перетину митного кордону України;

сплати фізичними особами податків і зборів;

проведення державної реєстрації фізичних осіб - підприємців або видачі таким особам спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на провадження деяких видів господарської діяльності, а також реєстрації незалежної професійної діяльності;

реєстрації майна та інших активів фізичних осіб, що є об'єктом оподаткування, або прав на нього;

подання контролюючим органам декларацій про доходи, майно та інші активи;

реєстрації транспортних засобів, що переходять у власність фізичних осіб;

оформлення фізичним особам пільг, субсидій та інших соціальних виплат з державних цільових фондів;

в інших випадках, визначених законами України та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому слід зазначити, що згідно з п. 119.3 ст. 119 Кодексу оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених п. 119.2 цієї статті, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень.

Відповідальність податкового агента у разі подання ним уточнюючого податкового розрахунку за ф. 1-ДФ з метою уточнення реквізитів підприємства або внесення змін до номера облікової картки найманого працівника.

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Кодексу неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Кодексу та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 Кодексу.