<...>

Після внесення змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", починаючи з 1 січня 2015 року Кодекс не встановлює особливий порядок оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.

Взаємовідносини, що виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Пунктом 2 ст. 1134 ЦКУ передбачено, що ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.

Статтями 1137 та 1139 ЦКУ встановлено порядок відшкодування витрат та збитків учасників та розподіл прибутку за договором про спільну діяльність.

Так, порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.

Прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Таким чином, фінансовий результат в учасника спільної діяльності визначається на підставі даних фінансової звітності, складеної таким платником відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, який для обчислення об'єкта оподаткування коригується на різниці, якщо вони виникають згідно з нормами розділу III Кодексу.

Порядок реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюється статтями 180 - 183 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 р. за № 1456/26233 (далі - Положення).

Коло осіб, які для цілей оподаткування податком на додану вартість мають право або зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість, визначено пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 та ст. 180 Кодексу.

Вимоги, за яких такі особи мають право або зобов'язані зареєструватись як платники податку на додану вартість, встановлено у статтях 181 - 183 Кодексу та Положенні.