Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист '...' щодо проведення перерахунку середнього заробітку працівника, призваного доходу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та в межах компетенції повідомляє таке.

Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків передбачено ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), згідно з частиною першою якої на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Законом України від 27 березня 2014 року N 1169-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації" ст. 119 КЗпП доповнено частиною третьою, відповідно до якої гарантії для працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, виділені окремо. Зокрема, таким працівникам гарантується збереження місця роботи, посади і середнього заробітку. Ця норма діє з 01.04.2014.

Водночас з 8 червня 2014 року набрав чинності Закон України від 20 травня 2014 року N 1275-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації", відповідно до п. 5 ст. 1 розділу I якого частину третю ст. 119 КЗпП викладено у такій редакції: за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.

Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Дію частини третьої ст. 119 КЗпП поширено на громадян України, які були призвані на військову службу відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року N 303 "Про часткову мобілізацію" починаючи з 18.03.2014 р.

Однак через відсутність порядку відшкодування компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, норма частини третьої ст. 119 КЗпП не могла бути реалізована.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставки податку 15/20 відсотків, визначених ст. 167 Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Крім того, пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом N 108.

Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування визначено ст. 8 Закону N 2464.

Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України (п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Згідно із пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу.

Відповідно до ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування збором платника податку - резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді заробітної плати, до складу якої відноситься середній заробіток працівників на час виконання державних або громадських обов'язків.

Ставка збору - 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу (пп. 1.3 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).