Державна фіскальна служба України розглянула лист '...' щодо надання роз'яснення з практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє таке.

Підпунктом 14.1.258 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що з метою оподаткування кошти, що надаються нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент, є фінансовим кредитом.

Кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з отриманням платником податку основної суми фінансових кредитів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, відповідно до положень підпункту 153.4.1 пункту 153.4 статті 153 Кодексу не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню податком на прибуток.

Відповідно до підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Кодексу нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) включаються до складу витрат платника податку при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у складі фінансових витрат.

Згідно з вимогами підпункту 138.5.2 пункту 138.5 статті 138 Кодексу датою визнання таких витрат є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку їх сума.