Розглянувши ситуацію, що склалася в сфері залізничного транспорту України, технічний стан основних виробничих фондів, стан безпеки руху і безпеки праці, фінансово-економічні показники діяльності підприємств зазначеної сфери, проаналізувавши нормативно-правові акти, що регламентують функціонування залізничного транспорту, Рада національної безпеки і оборони України відзначає наявність у цій сфері системних проблем, які становлять реальну загрозу економічній, соціальній та оборонній безпеці держави.

Унаслідок непродуманого державного управління фінансово-економічною та інвестиційною діяльністю у сфері залізничного транспорту не забезпечується системне оновлення його основних фондів, має місце високий фізичний та моральний знос рухомого складу та інфраструктури залізничного транспорту.

Фізичний знос основних фондів становить уже понад 80 відсотків, що в 1,8 раза перевищує допустимий світовою практикою рівень. Вичерпали свій ресурс близько 70 відсотків залізничних мостів, з перевищенням терміну експлуатується понад 60 відсотків стрілочних переводів та більше половини загальної протяжності ліній автоблокування і зв'язку, що створює реальні загрози безпеці перевезень та життю людей.

Існуючі фінансово-економічні механізми господарювання на залізницях унеможливлюють підвищення ефективності використання локомотивів, вантажних та пасажирських вагонів.

Дестабілізуючим чинником є істотні недоліки в організації та забезпеченні пасажирських перевезень, які на сьогодні є збитковими, надзвичайно гострою залишається проблема підвищення якості перевезень та надання послуг пасажирам, особливо на приміських маршрутах.

Останніми роками спостерігається стала тенденція до зниження рівня платоспроможності залізниць, яка різко погіршилася в умовах світової фінансової кризи.

Сфера залізничного транспорту потребує невідкладної структурної перебудови, що обумовлено необхідністю формування на залізничному транспорті сучасних ринкових відносин та забезпечення його конкурентоспроможності. На цей час практично усі держави Європи та СНД, крім України, завершили структурні реформи залізниць.

Протягом тривалого періоду органами виконавчої влади не здійснюються заходи щодо вдосконалення структури, методів та принципів державного управління залізничним транспортом.

Протидія негативним тенденціям у сфері залізничного транспорту, у тому числі тим, що обумовлені світовою фінансовою кризою, істотно ускладнюється недосконалістю нормативно-правових актів, якими регламентується функціонування залізничного транспорту.

Державна адміністрація залізничного транспорту України (далі - Укрзалізниця) є юридичною особою, що поєднує функції управління в сфері залізничного транспорту та господарюючого суб'єкта.

Існуюча система державного управління на залізничному транспорті є складною, з дублюванням функцій на всіх рівнях управління, що призводить до надзвичайно витратних методів господарювання з великою збитковістю та низькою ефективністю використання рухомого складу, продуктивність якого удвічі нижча європейської.

З огляду на існуючі у сфері залізничного транспорту ризики, а також ураховуючи, що ослаблення системи державного регулювання і контролю у сфері економіки та критичний стан основних виробничих фондів у провідних галузях промисловості, системах життєзабезпечення (зокрема, у сфері залізничного транспорту) відповідно до статті 7 Закону України "Про основи національної безпеки України" є основними загрозами національній безпеці в економічній сфері, Рада національної безпеки і оборони України

1. Визнати незадовільними і такими, що не відповідають інтересам національної безпеки, технічний та фінансово-економічний стан сфери залізничного транспорту, існуючу у зазначеній сфері систему державного управління, а також рівень використання наявного транзитного потенціалу України.

2. Вважати незадовільною роботу Кабінету Міністрів України зі структурної перебудови та реалізації засад державної політики у сфері залізничного транспорту.

3. Визнати за необхідне забезпечення Кабінетом Міністрів України до кінця 2009 року розроблення та затвердження в установленому порядку Стратегії розвитку залізничного транспорту України на період до 2020 року, яка передбачала б напрями реалізації державної політики, зокрема, структурну та інституційну реформу сфери залізничного транспорту, оновлення залізничного рухомого складу, модернізацію та розвиток інфраструктури залізничного транспорту для підвищення пропускних спроможностей залізниць, розвиток швидкісного та високошвидкісного залізничного пасажирського руху, підвищення конкурентоспроможності українських залізниць на міжнародних ринках залізничних перевезень, а також соціальну захищеність залізничників.