З метою врегулювання окремих проблемних питань та однозначного трактування положень Порядку обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 N 136 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.08.2004 за N 1068/9667 (далі - Порядок), Державне казначейство України роз'яснює наступне.

Розпорядники і одержувачі бюджетних коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні (далі - розпорядники бюджетних коштів) здійснюють реєстрацію зобов'язань в органах Державного казначейства відповідно до Порядку.

1. Розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання за загальним та спеціальним фондом бюджету в межах бюджетних асигнувань, установлених законодавством (пункт 2.1 Порядку. При цьому, органи Державного казначейства реєструють та обліковують в бухгалтерському обліку виконання бюджетів усі зобов'язання (минулого та поточного бюджетних періодів) розпорядників бюджетних коштів, незалежно від меж планових призначень.

Звертаємо Вашу увагу, що розпорядники бюджетних коштів при здійсненні господарської діяльності повинні керуватись положенням частини 6 статті 51 Бюджетного кодексу України, згідно з яким будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік, вважаються небюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Узяття таких зобов'язань є бюджетним правопорушенням.

Таким чином, погашення небюджетних фінансових зобов'язань не проводиться, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством (списання кредиторської заборгованості за рішенням судів; зменшення обсягів небюджетної заборгованості шляхом списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув, відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України).

2. При реєстрації в органах Державного казначейства зобов'язань застосовується єдиний порядок подачі документів, незалежно від того, були зобов'язання взяті в минулих періодах або поточному році, а саме: спочатку для реєстрації зобов'язань подається реєстр зобов'язань з підтвердними документами, а потім для реєстрації фінансових зобов'язань - реєстр фінансових зобов'язань разом з оригіналами документів або їх копій, засвідчених у встановленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов'язань та фінансових зобов'язань.

3. Розпорядники бюджетних коштів можуть включати у реєстр зобов'язань декілька зобов'язань. Органи Державного казначейства звіряють надані розпорядниками бюджетних коштів реєстри та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до реєстру. У разі виявлення невідповідності або хоча б одного випадку, зазначеного у пункті 2.11 Порядку, за будь-яким із зобов'язань (фінансових зобов'язань), органи Державного казначейства реєстр зобов'язань та/або реєстр фінансових зобов'язань не приймають зобов'язання, включені до реєстру, не реєструють, а складають відмови та повідомляють розпорядника (одержувача) бюджетних коштів про відмову в реєстрації зобов'язань та/або фінансових зобов'язань. Після усунення недоліків розпорядник (одержувач) бюджетних коштів подає виправлені документи до відповідного органу Державного казначейства.

Відповідальність за взяті зобов'язання, їх зміст, правильність оформлення та достовірність інформації, уключеної до реєстрів, своєчасність реєстрації зобов'язань та фінансових зобов'язань несуть розпорядники бюджетних коштів відповідно до законодавства.

4. Підпунктом 2.4 Порядку встановлено терміни опрацювання органами казначейства реєстрів зобов'язань та підтвердних документів, поданих розпорядниками бюджетних коштів, окремо для реєстрації зобов'язань на проведення видатків за захищеними статтями - протягом 1 операційного дня, за іншими напрямами видатків - до 3 операційних днів.