Протягом останніх років в Україні відбулось становлення дитячої отоларингологічної служби. Розширилась мережа дитячих ЛОР-кабінетів. З 1994 року їх діє понад 350, що дало змогу забезпечити спеціалізовану допомогу майже 60% всіх дітей із захворюваннями вуха, горла і носа.

Покращилась підготовка спеціалістів, впроваджено інтернатуру за спеціальністю "Дитяча отоларингологія" з метою підвищення їх професійного рівня та поліпшення результатів лікування цілого ряду захворювань. Проте поширеність хронічної отоларингологічної патології протягом останніх років не має тенденції до зниження. Це зумовлюється існуючими недоліками в організації дитячої отоларингологічної служби на місцях. Переорієнтація на переважне надання допомоги в амбулаторно-поліклінічних умовах затримується через недостатню кількість дитячих ЛОР-кабінетів, особливо на рівні районних лікарень.

В більшості ЦРЛ допомога дитячому населенню забезпечується отоларингологами загальної мережі, її якісний рівень не відповідає сучасним вимогам.

Нераціонально використовується наявний ліжковий фонд, про що свідчить низька зайнятість ліжка (1993 рік - 269 днів, 1994 - 278 днів) і зростання середньої тривалості лікування хворих у стаціонарі (1993 рік - 8,9 дня, 1994 - 9,4 дня).

Вкрай недостатньо організовано денних стаціонарів і стаціонарів одного дня для лікування захворювань вуха, горла і носа у дітей.

Матеріально-технічна база та оснащення багатьох отоларингологічних відділень і кабінетів не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, відсутні необхідні лікувально-діагностична апаратура, обладнання, інструментарій, ліки. Особливо відчувається нестача оптичних приладів, звуковимірювальної апаратури, слухових апаратів.

З метою подальшого удосконалення отоларингологічної допомоги дітям України П Р О П О Н У Ю:

1. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я виконкомів обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів:

1.1. Ввести посади дитячих отоларингологів з розрахунку 1 посада на 10 тис. дитячого населення, але не менше 0,5 посади в кожній ЦРЛ.

1.2. Переглянути чисельність посад дитячих отоларингологів в стаціонарах з розрахунку:

- у міських лікарнях - одна посада на 20 дитячих отоларингологічних ліжок при хірургічній активності не менше 40%;

- у дитячих обласних лікарнях - одна посада на 15 дитячих отоларингологічних ліжок.

Зменшене навантаження використовувати для надання консультативної допомоги в інших відділеннях зазначеного закладу і методично-консультативної допомоги дитячому населенню всієї області.

1.3. Протягом 1995 - 1996 років при наявності необхідних умов організувати отоларингологічні стаціонари одного дня і денні стаціонари в усіх міських і районних лікувально-профілактичних закладах.

1.4. До кінця 1996 року завершити організацію фонопедичних кабінетів у складі дитячих обласних консультативних поліклінік.

1.5. З метою підвищення кваліфікації дитячих отоларингологів, які працюють в поліклініках, запровадити практику чергувань в стаціонарах.

1. Затвердити:

1.1. Рекомендований перелік медичної апаратури, обладнання, інструментів і медикаментів для оснащення ЛОР-кабінету.

1.2. Перелік операцій та маніпуляцій, що проводяться в ЛОР-кабінетах.

1.3. Положення про консультативне отоларингологічне відділення.

1.4. Положення про завідуючого консультативним отоларингологічним відділенням.

1.5. Перелік кабінетів, що входять до складу консультативного відділення.

1.6. Перелік захворювань, з приводу яких рекомендується лікуватися в умовах стаціонару з денним перебуванням хворих.

1.7. Обсяг невідкладної допомоги та лікування ушкоджень вуха, горла, носа і його придатків у залежності від категорії лікувального закладу.

1.8. Обов'язковий обсяг хірургічної допомоги в отоларингологічних відділеннях лікувально-профілактичних закладів.

1.9. Перелік нозологічних одиниць у залежності від категорії складності захворювання.

1.11. Положення про кабінет для надання фоніатричної допомоги дітям.

1.12. Перелік захворювань, з приводу яких хворі підлягають лікуванню у фоніатричному кабінеті.

1.13. Рекомендований перелік обладнання та інструментарію для оснащення фоніатричного кабінету.

1.14. Перелік захворювань, з приводу яких хворі підлягають обстеженню і лікуванню отоларингологом.

1.15. Показання для ультразвукової дезінтеграції нижніх носових раковин, кріовпливу і рефлексотерапії.

1.16. Положення про головного дитячого отоларинголога Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я виконкомів обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів.

1.17. Положення про лікаря-отоларинголога отоларингологічного відділення республіканської, обласної, міської дитячої лікарень та отоларингологічних кабінетів.

1.18. Перелік отоларингологічних захворювань та їх лікування фізичними методами.

1.19. Положення про кабінет фізичних методів лікування обласної, міської, районної лікарень.

1.20. Рекомендований набір інструментів, апаратури у стаціонарі.

1.21. Перелік захворювань, хворі на які беруться на диспансерний облік у отоларинголога.

2. Начальнику Головного управління медичної допомоги дітям і матерям Гойді Н.Г. за погодженням з управлінням охорони здоров'я Київського міськвиконкому протягом 1995-1996 років підготувати організацію на базі дитячої клінічної спеціалізованої лікарні N 14 м. Києва Українського центру для лікування дітей з хронічними захворюваннями гортані і трахеї.

3. Начальнику Головного управління учбових закладів і кадрів Бєлан С.М. забезпечити підготовку лікарів - дитячих отоларингологів на базах інститутів (факультетів) удосконалення лікарів.

4. Головному дитячому отоларингологу МОЗ України Лайку А.А., начальнику Центру медичної статистики МОЗ України Міщенку А.Н. розробити експертну карту для аналізу результатів роботи дитячої отоларингологічної служби різних рівнів на основі наявної облікової і звітної медичної документації. При потребі внести до останньої аргументовані доповнення.

5. Контроль за виконанням наказу доручаю заступнику Міністра охорони здоров'я України Богатирьовій Р.В.

1. Отоларингологічне консультативне відділення організовується в складі обласної (міської) лікарні.

2. Штати консультативного відділення встановлюються за діючими нормативами.

3. Безпосереднє керівництво отоларингологічним консультативним відділенням здійснює завідуючий, який призначається і звільнюється в установленому порядку.

4. У своїй роботі консультативне отоларингологічне відділення керується даним Положенням, вказівками завідуючого відділенням, управління охорони здоров'я.

5. Основні завдання консультативного отоларингологічного відділення:

- надання висококваліфікованої амбулаторної допомоги хворим з хворобами вуха, горла і носа;

- надання консультативної допомоги за направленнями лікувально-профілактичних закладів;

- відбір хворих для госпіталізації в отоларингологічне відділення обласної лікарні;

- проведення діагностичного обстеження хворих з використанням сучасних методів і апаратури;

- здійснення протезування хворим з порушенням слуху, реабілітація голосу;

- впровадження в практику отоларингологічних кабінетів нових методів діагностики і лікування;

- здійснення заходів по підвищенню кваліфікації лікарів-отоларингологів в амбулаторно-поліклінічних закладах в областях України.

На посаду завідуючого консультативним отоларингологічним відділенням призначається лікар, який пройшов відповідну підготовку з дитячої отоларингології.

Завідуючий відділенням підпорядковується головному лікарю поліклініки, лікарні.

Організовує роботу відділення відповідно до наказів, інструкції, вказівок органів охорони здоров'я.

Складає план роботи відділення і забезпечує його виконання.

Розробляє і здійснює проведення заходів, які найповніше забезпечують надання кваліфікованої діагностичної допомоги амбулаторним хворим відповідно до сучасного рівня розвитку медичної науки і техніки.

Забезпечує належне ведення обліку діяльності відділення, подання звітів у встановлені строки, зберігання всієї документації.

Проводить інструктаж щойно влаштованих на роботу у відділення, знайомить з (функціональними обов'язками).

Згідно з планом забезпечує підвищення кваліфікації медперсоналу.

Забезпечує проведення санітарно-освітньої роботи серед хворих.

Завідуючий відділенням контролює:

- якість діагностики у хворих, направлених на консультацію;

- якість ведення всієї медичної документації;

- наявність перев'язочного матеріалу, медикаментів, медінструментарію, м'якого та твердого інвентарю; зберігання і доцільне використання зазначених цінностей.

1. Отоларингологічний кабінет.

2. Сурдологічний кабінет.

3. Фоніатричний кабінет.

4. Аудіометричний кабінет.

5. Сурдологопедичний кабінет.

6. Слухопротезний кабінет.

7. Операційна.

8. Маніпуляційна.

9. Кабінет фізичних методів лікування (лазеротерапія, ультразвукова терапія, кріотерапія, електроголкорефлексотерапія та ін.).

1. Хронічний гіпертрофічний риніт, після проведення ультразвукової дезінтеграції нижніх носових раковин.

2. Синехії носової порожнини-розтин синехій.

3. Поліпозний етмоїдит-кріодеструкція залишків поліпів решітчастого лабіринту.

4. Хронічний субкомпенсований тонзиліт.

5. Хронічний гіпертрофічний фарингіт (боковий і гранульозний) - кріодеструкція бокових валиків глотки і гранул задньої стінки глотки.

6. Голкорефлексотерапія отоларингологічних захворювань. Неврит слухових нервів. Видалення грануляцій або поліпів з вуха. Аденотомія. Тонзилотомія.

7. Лікування негнійних захворювань середнього вуха.

8. Лікування функціональних захворювань гортані.

9. Консервативне лікування простого та вазомоторного риніта.

10. Консервативне лікування синуїтів.

11. Видалення сторонніх тіл з вуха, носа, глотки.

Обсяг невідкладної допомоги та лікування ушкоджень вуха,