iplex360.Демо.Законодавство України

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

01.10.2012 № 764

( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я № 590 від 28.02.2020 )

Про затвердження Клінічного протоколу з акушерської допомоги "Ведення вагітності і пологів у вагітних із пренатально встановленими вродженими вадами серця плода"

Відповідно до підпункту 6.3 пункту 6 Положення про Міністерство охорони здоров'я України , затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467, з метою уніфікації вимог до обсягів і якості надання акушерської та неонатологічної допомоги

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Клінічний протокол з акушерської допомоги "Ведення вагітності і пологів у вагітних із пренатально встановленими вродженими вадами серця плода" (далі - Клінічний протокол), що додається.

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь (головних управлінь) охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити:

2.1. Вивчення та впровадження Клінічного протоколу в діяльність підпорядкованих закладів охорони здоров'я з 1 грудня 2012 року.

2.2. Розробку локальних протоколів.

2.3. Підпорядковані заклади охорони здоров'я інформацією про перелік закладів охорони здоров'я, які надають невідкладну спеціалізовану кардіохірургічну допомогу новонародженим із пренатально діагностованими вродженими вадами серця та порушеннями ритму серця: Державна установа "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України", Державна установа "Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України", Державна установа "Інститут невідкладної та відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України", Комунальний заклад "Дніпропетровський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії" Дніпропетровської обласної ради, Київська міська клінічна лікарня "Київський міський центр серця".

2.4. Підпорядковані заклади охорони здоров'я інформацією про перелік перинатальних центрів III рівня, в яких можуть народжувати вагітні з пренатально встановленими критичними вродженими вадами серця плода: Державна установа "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України" (за згодою), в м. Києві (Київський міський перинатальний центр, міський пологовий будинок № 5, Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини), Донецький регіональний центр охорони материнства та дитинства, Дніпропетровський обласний перинатальний центр III рівня.

2.5. Контроль за наданням медичної допомоги вагітним жінкам з пренатально встановленими критичними вродженими вадами серця плода у підпорядкованих закладах охорони здоров'я відповідно до Клінічного протоколу.

2.6. Надання медичної допомоги відповідно до затвердженого Клінічного протоколу.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра О. Толстанова.

Віце-прем'єр-міністр України -
Міністр

Р. Богатирьова

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

охорони здоров'я України

01.10.2012 № 764

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

з акушерської допомоги "Ведення вагітності та пологів у вагітних із пренатально встановленими вродженими вадами серця плода"

Вступ

Використання Клінічного протоколу в діяльності лікаря дозволить впорядкувати надання медичної допомоги новонародженим з пренатально встановленими вродженими вадами серця, застосувати методики лікування з доведеною ефективністю, що знижують захворюваність і смертність пацієнтів. Впровадження протоколу надасть можливість забезпечити надання спеціалізованої кардіохірургічної допомоги в перші години життя, отримувати обґрунтовані діагностику та лікування, а лікарям застосовувати сучасні методики, засновані на науково-доказових засадах.

Класифікація рівнів доказовості досліджень, що склали основу клінічних рекомендацій:

A - систематичний огляд або високоякісний мета-аналіз рандомізованих контрольованих досліджень (далі - РКД), окреме високоякісне РКД. Рекомендації цього рівня є найбільш вірогідними і науково обґрунтованими.

B - високоякісний систематичний огляд когортних досліджень або досліджень "випадок-контроль", високоякісне когортне дослідження або дослідження "випадок-контроль". Рекомендації цього рівня мають високий рівень вірогідності та можуть бути підґрунтям для прийняття клінічного рішення.

C - окремі дослідження або дослідження серії випадків. Рекомендації цього рівня використовуються для обґрунтування певних клінічних вирішень за відсутності доказів рівня A і B.

D - думка експертів, що базується на досвіді або даних експериментальних досліджень. Рекомендації цього рівня використовуються для прийняття клінічних рішень, якщо дослідження A, B, C не проводилися з етичних або інших причин.

А.1. Паспортна частина

А.1.1. Діагноз:

Вроджені аномалії розвитку системи кровообігу

Класифікація МКХ-10

Q 20 - Q 28 Вроджені аномалії розвитку системи кровообігу

Потенційні користувачі: акушери-гінекологи, сімейні лікарі, анестезіологи-реаніматологи, лікарі педіатри - неонатологи, кардіологи, медичні сестри, акушерки.

Мета протоколу: поліпшення перинатальных наслідків вагітності, зниження малюкової і перинатальної смертності та інвалідизації і покращення результатів лікування новонароджених з критичними вродженими вадами серця шляхом надання користувачам протоколу інформації, що ґрунтується на сучасних наукових доказах.

Дата складання протоколу: 2012 рік.

Дата перегляду протоколу: 2017 рік.

Список осіб, які брали участь у розробці протоколу:

Моісеєнко Р.О.	-	Перший заступник Міністра охорони здоров'я, голова робочої групи
Осташко С.І.	-	Заступник Директора департаменту реформ та розвитку медичної допомоги, заступник голови робочої групи
Коломейчук В.М.	-	Заступник начальника управління охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення, кандидат медичних наук
Островерхова М.М.	-	Заступник начальника управління охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення, начальник відділу організації медичної допомоги дітям
Ємець І.М.	-	Директор Державної установи "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України", доктор медичних наук
Залеська В.В.	-	Перший заступник начальника Головного управління охорони здоров'я Київської міської адміністрації
Руденко Н.М.	-	Завідувачка кафедри дитячої кардіології та кардіохірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук
Жовнір В.А.	-	Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Дитяча анестезіологія", кандидат медичних наук
Федевич О.М.	-	Кардіохірург, молодший науковий співробітник відділу біотканинної реконструктивної хірургії Державної установи "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України"
Мельник Ю.М.	-	Завідуючий відділенням пренатальної діагностики Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини, головний позаштатний спеціаліст пренатальної діагностики Головного управління охорони здоров'я Київської міської адміністрації
Куркевич А.К.	-	Старший науковий співробітник відділу науково-консультативного відділення з рентген хірургічними методами діагностики і лікування Державної установи "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України", кандидат медичних наук
Медведь В.І.	-	Завідувач відділенням внутрішньої патології вагітних Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України", професор, доктор медичних наук
Давидова Ю.В.	-	Завідувач акушерським відділенням екстрагенітальної патології та постнатальної реабілітації Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України", професор, доктор медичних наук
Макаренко М.В.	-	Головний позаштатний спеціаліст Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення зі спеціальності "Акушерство та гінекологія", головний лікар пологового будинку № 5 м. Києва, кандидат медичних наук
Вербицький П.Т.	-	Головний лікар Київської обласної станції переливання крові.
Видиборець С.В.	-	Завідувач кафедри гематології та трансфузіології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, професор, доктор медичних наук
Шунько Є.Є.	-	Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Неонатології", завідувачка кафедри неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, професор, доктор медичних наук
Дудіна О.О.	-	Завідувач відділом охорони здоров'я матері та дитини Державної установи "Український Інститут стратегічних досліджень", старший науковий співробітник, кандидат медичних наук
Соловйов О.	-	Завідувач відділом медицини плода клініки "Надія", керівник "Фонду Медицини Плода, Україна", кандидат медичних наук
Чибісова І.В.	-	Начальник відділу акушерсько-гінекологічної допомоги, кандидат медичних наук
Часовський К.С.	-	Анестезіолог дитячий, молодший науковий співробітник відділу біотканинної реконструктивної хірургії Державної установи "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України", секретар
Диннік О.В.	-	Президент Асоціації фахівців УЗ-діагностики України, кандидат медичних наук.

Рецензенти:

Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з акушерства та гінекології, завідувач кафедри акушерства, гінекології та репродуктології НМАПО імені П.Л. Шупика, член-кореспондент НАМН України, професор, доктор медичних наук

Камінський В.В.

Начальник лікувально-організаційного управління НАМИ України, член-кореспондент НАМН України, професор, доктор медичних наук

Лазоришинець В.В.

Протокол розглянуто і затверджено:

ЗЦЗМС - _________2012 рік,

МОЗ - __________2012 рік

А.1.2. Епідеміологічна довідка

Вроджені вади серця - одна з найчастіших вад розвитку, з частотою від 7 до 9 випадків на 1000 дітей, народжених живими, з яких майже третина складають так звані критичні вроджені вади серця (далі - ВВС), у яких клінічні прояви починаються одразу після народження. Високий відсоток дітей з ВВС (в основному критичних і складних) серед вродженої аномалії в структурах неонатальної та малюкової смертності (до 25% серед новонароджених та 50% серед немовлят) підтверджує значний вплив критичної серцевої патології на виживання дітей в ранньому постнатальному періоді [Allan L. et al., 2001; Шарыкин А.С., 2009; Dolk H. et al., 2011].

До критичних ВВС відносяться транспозиція магістральних судин (5% від усіх ВВС), атрезія легеневої артерії (1% від усіх ВВС), тотальний аномальний дренаж легеневих вен (1 - 3% від усіх ВВС), атрезія тристулкового клапана (1 - 3% від усіх ВВС), критичний стеноз легеневої артерії (9% від усіх ВВС), критична коарктація аорти, критичний аортальний стеноз (2 - 5% від усіх ВВС), повний перерив дуги аорти (0,7% від усіх ВВС).

А.2. Загальна частина

А.2.1. Для закладів, що надають первинну медичну допомогу

Положення протоколу	Обґрунтування	Необхідні дії
1. Первинна профілактика.
1.1 Організація та забезпечення ефективної системи просвітницьких заходів щодо запобігання впливу шкідливих факторів на організм вагітної.	Відмова від тютюнопаління у 1 триместрі знижує ризик синдрому затримки росту плода [A]. Не існує мінімально безпечної дози алкоголю, що можна споживати під час вагітності, рекомендована повна відмова від вживання алкоголю [B]. У разі встановленого факту застосування вагітною ін'єкційних наркотиків включення вагітної в програми "зменшення шкоди для споживачів ін'єкційних наркотиків" може бути рятівною [C]. Існує обмежена кількість ліків, безпечність яких підтверджена, особливо в першому триместрі вагітності [A].	Бажані: 1. Розробити та розповсюджувати інформаційні матеріали для жінок та чоловіків, в яких вказати правила поведінки щодо запобігання ускладнень вагітності та можливих факторів ризику щодо виявлення ВВС у плода. 2. Всі вагітні мають бути попередженими про негативні наслідки від вживання алкоголю, тютюну, наркотичних препаратів або сильнодіючих ліків.
2. Діагностика.
2.1 Формування груп високого ризику серед вагітних з ВВС у плода.	Формування груп високого ризику серед вагітних дозволить проводити обґрунтоване УЗД серця плода та підвищить якість пренатальної діагностики	Обов'язкові: 1. Групи вагітних високого ризику народження дітей із ВВС утворюються при наявності одного з чинників (Додаток 2): 1. З боку плода 2. З боку матері 3. Наявність спадкових захворювань в анамнезі
3. Подальше спостереження та розродження залежить від соматичного стану вагітної та характеру виявленої ВВС.

А.2.2. Для закладів, що надають вторинну (спеціалізовану) амбулаторну медичну допомогу

Положення протоколу	Обґрунтування	Необхідні дії
1. Первинна профілактика.
1.1 Організація та забезпечення ефективної системи просвітницьких заходів щодо запобігання впливу шкідливих факторів на організм вагітної.	Відмова від тютюнопаління у 1 триместрі знижує ризик синдрому затримки росту плода [A]. Не існує мінімально безпечної дози алкоголю, що можна споживати під час вагітності, рекомендована повна відмова від вживання алкоголю [B]. У разі встановленого факту застосування ін'єкційних наркотиків вагітною включення вагітної в програми "зменшення ін'єкційних наркотиків" може бути рятівною [C]. Існує обмежена кількість ліків, безпечність яких підтверджена, особливо в першому триместрі вагітності [A].	Бажані: 1. Розробити та розповсюджувати інформаційні матеріали для жінок та чоловіків, в яких вказати правила поведінки щодо запобігання ускладнень вагітності та можливих факторів ризику щодо виявлення ВВС у плода. 2. Всі вагітні мають бути попередженими про негативні наслідки від уживання алкоголю, тютюну, наркотичних сильнодіючих ліків.
2. Діагностика.	Ультразвукове обстеження (далі - УЗД) серця плода найбільш ефективне в 18 - 20 тиж. вагітності [A]. У разі виявлення чи навіть підозри ВВС у плода необхідно проведення всіх необхідних методів обстеження з метою можливого встановлення пренатального діагнозу, на підставі якого - складання прогнозу вагітності та пологів [A]. У разі виявлення критичної ВВС у плода, що може потребувати невідкладної допомоги одразу після народження, необхідно забезпечити пологи у закладі охорони здоров'я (далі - ЗОЗ) III рівня перинатальної допомоги, найближчому по відстані до спеціалізованого кардіохірургічного центру [C].	Обов'язкові 1. УЗД плода: Перше - у терміні вагітності від 11 тиж. + 1 день - 13 тижнів + 6. Друге - у терміні вагітності 18 - 20 тижнів + 6 днів. Третє - у терміні вагітності 35 - 36 тижнів (проводиться у вагітних з групи високого ризику наявності ВВС у плода або у разі підозри на наявність критичної ВВС). Усі планові УЗД рекомендовано проводити з оглядом чотирикамерного зрізу серця плода, зрізу вихідних трактів правого й лівого шлуночків та зрізу через три судини. 2. Вагітні з групи високого ризику наявності ВВС у плода скеровуються до акредитованого ЗОЗ III рівня перинатальної допомоги (незалежно від форми власності закладу та його підпорядкування) для підтвердження діагнозу. 3. УЗД плода з групи ризику або при підозрі на ВВС у плода проводяться з обов'язковою класифікацією ВВС (Розділ А.3.2), (Додаток 1).
3. Подальше спостереження та розродження залежить від соматичного стану та виявленої ВВС (Розділ А.3.1)

А.2.3. Для закладів, що надають вторинну (спеціалізовану) або третинну (високоспеціалізовану) стаціонарну медичну допомогу

Положення протоколу	Обґрунтування	Необхідні дії
1. Догоспітальний етап.
1.2 Організація та забезпечення ефективної системи просвітницьких заходів щодо запобігання впливу шкідливих факторів на організм вагітної.	Відмова від тютюнопаління у 1 триместрі знижує ризик синдрому затримки росту плода [ A]. Не існує мінімально безпечної дози алкоголю, що можна споживати під час вагітності, рекомендована повна відмова від вживання алкоголю [B]. У разі встановленого факту застосування вагітною ін'єкційних наркотиків включення вагітної в програми "зменшення шкоди для споживачів ін'єкційних наркотиків" може бути рятівною [C]. Існує обмежена кількість ліків, безпечність яких підтверджена, особливо в першому триместрі вагітності [A].	Бажані: 1. Розробити та розповсюджувати інформаційні матеріали для жінок та чоловіків, в яких вказати правила поведінки щодо запобігання ускладнень вагітності та можливих факторів ризику щодо виявлення ВВС у плода. 2. Всі вагітні мають бути попередженими про негативні наслідки від вживання алкоголю, тютюну, наркотичних препаратів або сильнодіючих ліків.
1.2 Пояснення родині або самій вагітній жінці особливостей виявленої ВВС у плода, подальшої тактики ведення вагітності і пологів та отримання інформованої згоди на здійснення забору пуповинної крові.	Вагітні мають бути поінформованими стосовно результатів УЗД плода доступною та зрозумілою мовою. Обов'язково проведення консультації з дитячим кардіохірургом або кардіологом для детального пояснення особливостей виявленої ВВС та прогнозів [B]. Батьки повинні бути поінформовані про те, що виявлена ВВС може бути ізольованою або бути проявом генетичного захворювання [B]. Інформована згода повинна бути отримана на пренатальному етапі надання медичної допомоги, до початку переймів з підтвердженням після пологів [C].	Обов'язкові: 1. Збір анамнезу. 2. УЗД серця плода у терміні 35 - 36 тижнів. 3. Обстеження вагітної відповідно до наказу МОЗ України від 01.08.2005 року № 385 "Про інфекційну безпеку донорської крові та її компонентів", зареєстрованого Міністерством юстиції України за № 895/11175 від 16.08.2005 року. 4. Проведення бесіди та підписання інформованої згоди.
1.3 Вирішення питання щодо штучного переривання вагітності за медичними показаннями при ВВС, несумісних із життям (за згодою).	Ефективна система направлень може забезпечити високу якість послуг, регулярно відстежує та забезпечує подальше спостереження за пацієнткою [D]. Переривання вагітності здійснюється в ЗОЗ, які надають вторинну (спеціалізовану) або третинну (високоспеціалізовану) перинатальну допомогу за місцем звернення пацієнтки.	Обов'язкові: 1. При підтвердженні або підозрі на ВВС, несумісної із життям, вагітна скеровується у акредитований ЗОЗ з кардіохірургії для підтвердження діагнозу ВВС (Додаток 3). 2. Показання до переривання вагітності через ВВС у плода у II триместрі визначаються на підставі висновку обстеження у акредитованому ЗОЗ з кардіохірургії. 3. Рішення щодо необхідності переривання вагітності у терміні 12 - 22 тижні приймається відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2006 року № 144 "Про реалізацію статті 281 Цивільного кодексу України", наказів МОЗ України від 20.07.2006 року № 508 "Про затвердження Інструкції про штучне переривання вагітності", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1155/13029 від 25.10.2006 року, та від 31.12.2010 року № 1177 "Про затвердження клінічного протоколу "Комплексна медична допомога під час небажаної вагітності".
2. Госпіталізація.
2.1 Госпіталізація для пологів вагітної з пренатально встановленою ВВС у плода.	У разі виявлення критичної ВВС у плода, що потребуватиме невідкладної медичної допомоги одразу після народження, пологи необхідно забезпечити у ЗОЗ третинної (високоспеціалізованої) перинатальної допомоги, найближчому до кардіохірургічного центру [A]. Новонароджені з пренатально встановленим діагнозом мають кращий стан на доопераційному етапі та/або кращі безпосередні результати лікування [B]. Наявність пренатально встановленої критичної ВВС у плода може бути показанням для програмованих пологів у терміні 39-+ тиж. [D]. У разі погіршення стану плода розродження відбувається за показаннями у більш ранній термін [D].	Госпіталізація у ЗОЗ III рівня перинатальної допомоги в залежності від виявленої ВВС (Розділ А.3.1).
2.2 Госпіталізація у пологовий будинок або перинатальний центр для штучного переривання вагітності при виявленні ВВС.	1. Штучне переривання небажаної вагітності у терміні до 22 тижнів здійснюється в акредитованому ЗОЗ III рівня перинатальної допомоги. Рішення щодо необхідності переривання вагітності у терміні 12 - 22 тижні приймається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2006 року № 144 "Про реалізацію статті 281 Цивільного кодексу України", наказів МОЗ України від 20.07.2006 року № 508 "Про затвердження Інструкції про штучне переривання вагітності", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1155/13029 від 25.10.2006 року, та від 31.12.2010 року № 1177 "Про затвердження клінічного протоколу "Комплексна медична допомога під час небажаної вагітності".	Кожна пацієнтка, яка госпіталізується для штучного переривання вагітності у II триместрі, реєструється у журналі обліку приймання вагітних, роділь та породіль ( форма № 002/о ), затвердженому наказом МОЗ України від 13.02.2006 року № 67 . На кожну пацієнтку заповнюється медична карта стаціонарного хворого ( ф. 003/о ), затверджена наказом МОЗ України від 26.07.99 року № 184 . Відомості про проведену операцію штучного переривання вагітності у II триместрі заносяться до журналу запису оперативних втручань у стаціонарі ( ф. 008/о ). Результат патологоанатомічного висновку підклеюється до медичної карти стаціонарного хворого (ф. 003/о) та відображається у виписному епікризі.
2.3 Збирання пуповинної крові під час пологів у новонародженого з пренатально виявленою критичною або складною ВВС.	Пренатальний діагноз дозволяє спланувати забір пуповинної крові для подальшого використання під час хірургічного втручання [D]. Всі медичні працівники повинні бути ознайомлені з потенційними перевагами аутологічної пуповинної крові (далі - ПК), а також володіти знаннями щодо показань до забору ПК, її зберігання та використання, отриманими на засадах доказової медицини [B]. Персонал пологового будинку повинен бути підготовленим до стандартизованої процедури збирання ПК [C]. Безпека пологів не повинна бути скомпрометована процедурою збирання ПК. Додаткові заходи, що направлені на оптимізацію кількості зібраної ПК, наприклад раннє перетискання пуповини, можуть бути застосовані, враховуючи рішення акушерського персоналу [C]. Збір ПК повинно здійснюватися після народження дитини, але до народження плаценти, використовуючи закриті системи та процедури, що мінімізують ризик бактеріального забруднення [C].	Чітке виконання процедури забору пуповинної крові (Розділ А.3.5).
3. Діагностика.
3.1 У вагітних при підтвердженій ВВС у плода або підозрі показано проведення третього УЗД плода у 35 - 36 тижнів.	Додаткове УЗД у групі ризику дозволить оптимізувати ведення пологів та надання спеціалізованої кардіохірургічної допомоги новонародженим з виявленими BBC [D].	Обов'язкові: 1. УЗД у випадку підозри на критичну, складну ВВС або несумісну із життям виконується спеціалістом з ехокардіографії (далі - ЕхоКГ) плода в акредитованому ЗОЗ з кардіохірургії. 2. Обов'язкове проведення розширеної ЕхоКГ з оглядом серця в 5 проекціях (Розділ А.3.2, Додаток 1). 3. Перелік ВВС несумісних із життям рекомендованих до переривання вагітності до 22 тижнів вагітності, визначений у Додатку 3.
3.2 В перші 1 - 1,5 години після народження дитини з критичною ВВС необхідно забезпечити консультацію в акредитованому ЗОЗ з кардіохірургії.	Стан новонароджених з критичними ВВС залежить від наявності фетальних шунтів на рівні артеріальної протоки та овального вікна. При закритті артеріальної протоки стан пацієнтів різко погіршується.	Обов'язкові: 1. Планування пологів поблизу акредитованого ЗОЗ з кардіохірургії з можливістю забезпечення транспортування новонародженого протягом 1 - 1,5 годин після народження. 2. Наявність узгодженої послідовності дій між пологовим будинком (перинатальним центром) та акредитованим ЗОЗ з кардіохірургії при народженні дитини з критичною ВВС.
3.2 Обстеження при перериванні вагітності в II триместрі за медичними показаннями.	Штучне переривання вагітності у терміні вагітності після 12 до 22 тижнів за наявності підстав, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2006 року № 144 "Про реалізацію статті 281 Цивільного кодексу України", зазначених у Переліку (додаток 3), здійснюється в стаціонарному відділенні ЗОЗ III рівня перинатальної допомоги та проводиться лікарем-акушером-гінекологом, який пройшов відповідну підготовку та має навички.	Обов'язкові: -
3. Діагностика ВВС у новонародженого без підтвердженого пренатального діагнозу.	Застосування пульсоксиметрії та фізикальних методів обстеження новонароджених є високоспецифічним (99,7%) та чутливим (77%) методом діагностики ВВС у новонароджених [В].	Обов'язкові: Дотримання послідовності обстежень новонароджених без клінічних проявів та пренатально встановленого діагнозу із застосуванням пульсоксиметрії (Розділ А.3)
4. Лікування проводиться залежно від соматичного стану та акушерської ситуації.
5. Виписка з порадами подальших дій
5.1 Організація роботи центрів та кабінетів планування сім'ї, клінік та центрів первинної медико-санітарної допомоги, сімейної медицини, перинатальних центрів та інших ЗОЗ щодо спостереження жінок після народження дитини з ВВС або після переривання вагітності при виявленні ВВС, несумісної із життям.	Працівники ЗОЗ мають надати чітку інформацію (адреса, контактні телефони) у разі необхідності звернення при виникненні ускладнень. На думку експертів необхідно встановити ефективну систему взаємодії між ЗОЗ всіх рівнів, яка забезпечує подальше спостереження за пацієнткою [D].	Бажані: 1. У кожному ЗОЗ, де проводяться УЗД слід визначити послідовність дій при виявленні або підозрі на ВВС у плода відповідно до цього протоколу.

А.3. Етапи діагностики і лікування

( Див. текст )

А.3.1. Організація пренатальної діагностики вроджених вад серця

Спеціалізована допомога щодо виявлення ВВС розпочинається з поєднаних просівних УЗД на I-му, II-му чи III-му рівнях надання медичної допомоги, незалежно від форми власності та підпорядкування ЗОЗ.

- первинний ультразвуковий огляд серця плода виконується в терміні вагітності від 11 тиж. + 1 день - 13 тижнів + 6 днів вагітності з бажаним виведенням серця плода в чотирикамерному зрізі, зрізі вихідних трактів правого та лівого шлуночків та зрізі трьох судин;

- при підозрі на патологію серця плода (з відповідним записом у протоколі обстеження) вагітна скеровується у ЗОЗ II - III рівня надання медичної допомоги для ультразвукового обстеження.

Вагітним, у яких є фактори високого ризику щодо народження дітей з ВВС, перше УЗД плода може одразу виконуватися спеціалістами ЗОЗ II - III рівня (бажано з оглядом серця у чотирикамерному зрізі, зрізі вихідних трактів правого та лівого шлуночків та зрізі трьох судин) при наявності високотехнологічної діагностичної апаратури та досвіду з обов'язковим повторним поглибленим обстеженням серцево-судинної системи плода в 18 - 20 тижнів + 6 днів (Додаток 1).

До ЗОЗ II - III рівня перинатальної допомоги для діагностики ВВС скеровуються вагітні при підозрі на аномалію серцево-судинної системи при першому УЗД та/або вагітні з факторами ризику (Додаток 2) у терміні 18 - 20 тижнів + 6 днів:

1. Обстеження проводиться згідно протоколу обстеження серця плода (Додаток 1) з обов'язковою класифікацією вади серця.

2. При підтвердженні вади серця вагітній обов'язково надається порада щодо необхідності дослідження хромосомного набору плода та консультації медичного генетика для пошуку можливих ознак хромосомної чи генетичної патології у батьків ненародженої дитини.

3. При діагностиці складних або критичних вад серця вагітні обов'язково скеровуються у ЗОЗ III рівня для УЗД.

Високоспеціалізована діагностика ВВС здійснюється у ЗОЗ III рівня з виконанням повного УЗД серця плода з залученням додаткових методів обстеження (кардіотипування плода, магнітно-резонансна томографія та ін.).

У ЗОЗ III рівня перинатальної допомоги для уточнення складної або критичної вади серця під час другого УЗД (Додаток 1) залучаються як додаткові спеціалісти (медичний генетик, дитячий кардіолог, неонатолог, дитячий кардіохірург), так і додаткові методи обстеження (каріотипування плода, порівняльна геномна гібридизація, молекулярно-генетичні дослідження та ін.):

1. Остаточне підтвердження діагнозу складної або критичної вади серця дитини відбувається під час кардіохірургічної операції або патологоанатомічного дослідження тільки в акредитованому ЗОЗ з кардіохірургії та у визначеному патологоанатомічному відділі.

2. Визначення діагнозу з поганим прогнозом життя дитини, що може давати підстави для штучного переривання вагітності з приводу ВВС плода, відбувається лише у акредитованих ЗОЗ з кардіохірургії після чого вагітна з висновком скеровується на комісію з визначення показань до штучного переривання вагітності за місцем проживання.

3. При підтвердженні складної або критичної вади серця плода у терміні 12 - 22 тижні комісія з визначення показань до штучного переривання вагітності вирішує питання продовження чи переривання вагітності за медичними показами відповідно до наказу МОЗ України від 20.07.2006 № 508 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення операції штучного переривання вагітності, форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року № 1155/13029, та від 31.12.2010 № 1177 "Про затвердження клінічного протоколу "Комплексна медична допомога під час небажаної вагітності".

4. Усі плоди після переривання вагітності підлягають обов'язковому патологоанатомічному дослідженню за місцем операції штучного переривання вагітності з детальним обстеженням серцево-судинної системи для визначення остаточного діагнозу ВВС.

5. Патологоанатомічний висновок щодо ВВС також обов'язково направляється у всі ЗОЗ, що були задіяні до встановлення пренатального діагнозу ВВС плода.

6. Процедура переривання вагітності у терміні 12 - 22 тижні вагітності виконується згідно наказу МОЗ України від 20.07.2006 року № 508 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення операції штучного переривання вагітності, форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року № 1155/13029, та від 31.12.2010 року № 1177 "Про затвердження клінічного протоколу "Комплексна медична допомога під час небажаної вагітності".

На III-му рівні перинатальної допомоги та у акредитованих ЗОЗ з кардіохірургії консультуються вагітні з виявленою критичною або складною ВВС плода або з підозрою на неї для підтвердження чи уточнення діагностики та вирішення питання перинатальної тактики:

................

Перейти до повного тексту